Рішення № 8217745, 18.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 лютого 2010 р.           Справа 7/9-10

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, м. Вінниця

до: Фермерського господарства "Вільне", с.Вільне, Могилів-Подільський район, Вінницька область

про стягнення 333475,47 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Усова О.О. - довіреність б/н від 06.11.2009 року.

          відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Фермерського господарства "Вільне" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції 333475,47 грн., з яких 300516,67 грн. основного боргу, 3984,93 грн. заборгованості за відсотками нарахованими за період з 01.01.2010 року по 22.01.2010 року, 28973,87 грн. пені в зв'язку з недотриманням відповідачем умов кредитного договору № 010/03-11/97 від 24.03.2008 року.

Ухвалою від 25.01.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/9-10 та призначено до розгляду на 18.02.2010 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки. При цьому суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином оскільки ухвалу про порушення провадження у справі отримав 30.01.2010 року, що вбачається з поштового повідомлення № 218345.

Оскільки відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, беручи до уваги , що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України. При цьому суд зауважує, що відповідач, з огляду на викладені обставини мав достатньо часу для подання обґрунтованих заперечень та доказів в підтвердження таких заперечень в разі незгоди із заявленими позовними вимогами.

За письмовим клопотанням позивача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представник позивача подала заяву про зменшення позовних вимог мотивовану тим, що після порушення провадження у справі відповідач погасив заборгованість за кредитом в сумі 300516,67 грн. на підтвердження чого суду надано платіжний документ № 25 від 17.02.2010 року. Таким чином заборгованість відповідача повністю погашена.

Крім того позивач у заяві вказує, що відповідач після порушення провадження у справі повністю погасив заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 3984,93 грн., що підтверджується платіжним документом № 17 від 28.01.2010 року.

На підставі викладеного позивач просить припинити провадження в зв'язку з відсутністю предмета спору в частині стягнення заборгованості за кредитом та боргу по відсотках, а також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 28973,87 грн..

Розглянувши заяву позивача та дослідивши доказі надані в підтвердження обставин наведених в останній суд приймає ї до розгляду оскільки остання не суперечить ст. 22 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

24.03.2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції і Селянським (фермерським) господарством "Вільне" був укладений кредитний договір № 010/03-11/97, згідно якого Банк відкрив Відповідачу невідновлювальну кредитну лінію в сумі 1312000,00 грн. строком до 17.03.2009 року із сплатою 17 % річних.

30.03.2009 року між Банком та Фермерським господарством "Вільне" було укладено Додаткову Угоду № 010/03-11/97/1, відповідно до якої сторони прийшли до згоди, зокрема, про встановлення відсоткової ставки до 22 % річних та продовження строку користування кредитними коштами до 17.10.2009 року, а також викладено в новій редакції Графік погашення кредиту.

Відповідно до п.5.1 кредитного договору Банк взяв на себе зобов'язання відкрити Відповідачу позичковий рахунок та надати з нього кредитні кошти в розмірі 1312000,00 грн..

Вказані кошти було надано відповідачу що підтверджується меморіальним ордером № ТR010/03-11/97 від 28.03.2008 року.

Виконуючи свої зобов'язання по погашенню кредиту відповідач в період з 25.09.2009 року до 30.12.2009 року сплатив позивачу 1011483,33 грн. в рахунок погашення кредиту, що підтверджується платіжними документами наданими суду (а.с. 14-19, т.1).

З урахуванням того, що подальше погашення кредиту відповідачем не проводилось позивач звернувся з позовом до суду.

Слід зауважити, що зверненню до суду з позовом передувало заявлення відповідачу претензії (від 20.11.2009 року № 07-15/5-5021) факт отримання якої відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 38651.

За твердженням позивача вказана претензія залишилась без відповіді відповідача.

Також позивачем в заяві № 07-15/5-1802/1юр від 18.02.2010 року вказано, що ним не вчинялись дії спрямовані на звернення стягнення на майно чи звернення з позовами до майнових та фінансових поручителів відповідача на підставі договорів, які були укладені в забезпечення виконання зобов'язань ФГ "Вільне" за кредитним договором № 010/03-11/97 від 24.03.2008 року.

Разом з тим, як уже було вказано раніше після порушення провадження у справі відповідач повністю погасив заборгованість за кредитним договором та заборгованість за відсотками з урахуванням чого суд дійшов висновку про припинення провадження в цій частині виходячи з наступного.

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості за кредитом в сумі 300516,67 грн. та процентів за користування кредитом в сумі 3984,93 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення пені в розмірі 238973,87 грн., яка обрахована за період з 18.10.2009 року по 22.01.2010 року за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В п. 10.2 кредитного договору сторони передбачили, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом передбачених п.п. 1.1, 6.1 даного договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем допущено порушення зобов'язання стосовно своєчасного та повного повернення суми кредиту в строк до 17.10.2009 року.

Таким чином заявлення позивачем вимог про стягнення пені за порушення строків погашення кредиту є правомірним та обґрунтованим, оскільки відповідає чинному законодавству та умовам укладеного сторонами Договору.

При цьому під час перевірки правильності нарахування пені за порушення строків сплати кредиту судом не виявлено помилок з урахуванням чого розмір пені заявлений позивачем підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвали суду від 25.01.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Беручи до уваги викладене позов підлягає частковому задоволенню з врахуванням викладених вище мотивів щодо припинення провадження в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 300516,67 грн. та процентів за користування кредитом в сумі 3984,93 грн..

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 49 ГПК України. При цьому суд покладає на відповідача судові витрати в частині позовних вимог відносно яких припинено провадження у справі оскільки спір доведено до суду внаслідок його неправильних дій.

За письмовим клопотанням позивача 18.02.2010 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.6, ч.1 ст. 546, ст.549, ч. 1 ст.550, ст.610, п.3 ч.1 ст.611, ч.1 ст.612, ч.ч.1, 2 ст.614, ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України, ст.193, ч.2 ст.217, ст.230 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст.75 п. 11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Вільне", с. Вільне, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24050 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 30279251) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, вул. 50-річчя Перемоги, 35, м. Вінниця, 21001 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 20097421) - 28973 грн. 87 коп. пені, 3334 грн. 75 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження в частині стягнення 300516 грн. 67 коп. основного боргу та 3984 грн. 93 коп. процентів за користування кредитом відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 лютого 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. 50 - річчя Перемоги, 35, м.Вінниця, 21001.

3 - відповідачу - с. Вільне, Могилів - Подільського району, Вінницької області, 24050.