Рішення № 82175094, 03.06.2019, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/478/19 Справа №447/509/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

03.06.2019 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А. П., за участю секретаря судового засідання Войтович О. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві Львівської області справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

Процесуальні дії у справі.

07.03.2019 ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" пред`явило позов до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 53104,45 гривень та судовий збір у розмірі 1921,00 гривень. В обгрунтування позову наведено таке. Позивач та ОСОБА_2 уклали договір добровільного страхування транспортного засобу марки "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1 . 03.08.2015 трапилося ДТП. Винуватцем ДТП був визнаний ОСОБА_1 Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ "СГ ТАС", ліміт відповідальності 49490,00 гривень. ДТП визначно страховим випадком і позивач виплатив страхове відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 102594,45 гривень. ПрАТ "СГ ТАС" сплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 49490,00 гривень. 14.02.2018 позивачу було направлено претензію щодо виплати різниці між вказаними сумами, однак, відповідач коштів не сплатив та надіслав лист, щодо укладення мирової угоди з виплатою 20000,00 гривень.

01.04.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

02.05.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в обгрнутування якого зазначив таке. Відповідач є власником транспортного засобу марки "Рено", однак, збитки були завдані не з його вини. Копія постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 10.09.2015 не містить даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не завірена, а отже є недопустимим доказом. Зазначений документ не є витягом з ЄДРСР. Суду не наведено розрахунок страхового відшкодування, яке заявлено у розмірі 102594,45 гривень. Крім цього заявив про закінчення строку позовної давсності, оскільки виплата страхового відшкодування відбулася ще 11.09.2015. Тому, просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач отримав копію відзиву на позовну заяву 30.04.2019, однак, відповіді на відзив не подав.

Суд встановив:

29.07.2015 позивач уклав договір добровільного страхування наземних транспортних засобів з ОСОБА_2 .

03.08.2015 ОСОБА_2 подав заяву про настання страхового випадку.

11.09.2015 позивач виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 102594,45 гривень.

Оцінка суду.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З долучених до позовної заяви доказів встановлено, що позивач виплатив страхове відшкодування 11.09.2015, і саме з цієї дати у нього виникло право вимоги до відповідача. Інших доказів, що свідчили б про те, що перебіг строку позовної давності почався пізніше суду не надано. Тому, суд доходить висновку, що перебіг строку позовної давності слід відраховувати з 11.09.2015.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки відповідач заявив про застосування строку позовної давності, судом встановлено, що строк позовної давності сплив 12.09.2018, а позов пред`явлено лише 07.03.2019, позивач не подав заяви про поновлення строку позовної давності і не надав доказів, що підтверджують поважні причини пропуску строку позовної давсності.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд відмовив у задоволенні позову, судовий збір стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна", місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 62, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20782312.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП не визначено.

Повний текст рішення складено 03.06.2019.

Суддя Головатий А. П.