Рішення № 8217450, 11.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 лютого 2010 р.           Справа 12/7-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (вул.Мечникова, 16а, м.Київ, 01601) в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (вул.Соборна, 15а, м.Вінниця, 21050)

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна машинно-тракторна станція" (с.Сальниця, Хмільницький район, Вінницька область, 22022)

про стягнення 249439,76 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Касько І.А. - за дорученням

          відповідача : Перенчук В.І.- директор

За клопотанням учасників процесу технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з СТОВ «Вінницька обласна машинно-тракторна станція» на користь ВАТ НАК «Украгролізинг», в особі Вінницької філії НАК «Украгролізинг» 249439,76 грн. , з яких : 225950,00 грн. заборгованості за договором № 22/03-06 від 22.03.2006 р. та 23489,76 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань, витрати на сплату держмита в сумі 2495,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

23.03.2006 р. між ВАТ НАК «Украгролізинг», в особі Вінницької філії НАК «Украгролізинг» та СТОВ «Вінницька обласна машинно-тракторна станція» укладено договір № 23/03-06, предметом якого є купівля-продаж сільськогосподарської техніки в кількості 25 одиниць, загальною вартістю 225950,00 грн. Відповідно до Договору 03.04.2006 р. позивачем було передано у власність відповідачу 25 одиниць техніки на загальну суму 225950,00 грн.

20.09.2006 р. між Сторонами укладено Додатковий договір № 1 до договору № 23/03-06 від 23.03.2006 р. , згідно якого Сторонами було погоджено порядок оплати поставленого за Договором майна, відповідно до якого кінцевою датою сплати за поставлене Майно є 30.12.2007 р.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті поставленого Майна не виконав.

Станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 225950,00 грн..

Ухвалою суду від 22.01.2010 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 11.02.2010 р..

В судове засідання 11.02.2010 р. з’явились представники обох сторін.

У відзиві № б/н від 01.02.2010 р. на позовну заяву та в судовому засіданні 11.02.2010 р. відповідач позовні вимоги визнав в повному об’ємі.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23.03.2006 р. між ВАТ НАК «Украгролізинг», в особі Вінницької філії НАК «Украгролізинг» (Продавець) та СТОВ «Вінницька обласна машинно-тракторна станція» (Покупець) укладено договір № 23/03-06.

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець оплатити і прийняти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором наступну сільськогосподарську техніку, далі по тексту «Майно»:

1. Тракторів ХТЗ-17021 в кількості 2 одиниці, вартістю 27 000,00 грн. за одиницю, на суму 54 000,00 грн.

2. Тракторів ХТЗ-17021 в кількості 2 одиниці, вартістю 26 000,00 грн. за одиницю, на суму 52 000,00 грн.

3. Трактора ХТЗ-17021 в кількості 1 одиниця, вартістю 28 000 грн.

4. Агрегата ґрунтообробного ГРН-3,9 в кількості 1 одиниця, вартістю 2 850,00 грн.

5. Борін БДВП-4,2 в кількості 4 одиниці, вартістю 5 300,00 грн. за одиницю, на суму 21 200,00 грн.

6. Плугів ПЛН-5,35 в кількості 3 одиниці, вартістю 1 400,00 грн. за одиницю, на суму 4 200,00 грн.

7. Плуга ПЛН-5,35 в кількості 1 одиниця, вартістю 1 500,00 грн.

8. Культиватора КПСП-4 в кількості 1 одиниця, вартістю 500,00 грн.

9. Культиватора КПСН-4 в кількості 1 одиниця, вартістю 1 500,00 грн.

10. Сівалок СЗ-5,4 в кількості 3 одиниці, вартістю 5 400,00 грн. за одиницю, на суму 16 200,00 грн.

11. Ґрунтообробного агрегата АГ-6 в кількості 1 одиниця, вартістю 7 000,00 грн.

12. Ґрунтообробних агрегатів АПГ-6 в кількості 2 одиниці, вартістю 7 000,00 грн. за одиницю, на суму 14 000,00 грн.

13. Борони БДВ-6,5 в кількості 1 одиниця, вартістю 5 000,00 грн.

14. Обприскувача ОП-2000 в кількості 1 одиниця, вартістю 4 000,00 грн.

15. Бурякового комплексу КВЦБ-1,2 в кількості 1 одиниця, вартістю 14 000,00 грн.

Загальна вартість майна за цим договором складає 225950,00 грн., в т.ч. ПДВ 37658,33 грн..

Згідно п. 2.2. Договору Продавець забезпечує передачу Майна Покупцю протягом 5 днів з моменту укладення цього договору Покупцем з оформленням накладних на передачу товарно-матеріальних цінностей.

Датою передачі Майна вважається дата, зазначена в накладній на передачу товарно-матеріальних цінностей, підписаній представниками сторін (п.2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору Покупець здійснює оплату поставленого за цим Договором Майна на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця.

У випадку невиконання або неналежного виконання прийнятих на себе зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену даним договором та чинним законодавством України (п.5.1. Договору).

За порушення Покупцем термінів оплати Майна Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент проведення оплати (п.5.3. Договору).

Відповідно до п.7.2. Договору зміни і доповнення до даного договору будуть дійсні тільки в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін. Усі додаткові угоди, а також додаток до договору, звіт про незалежну оцінку є його невід’ємними частинами.

Договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань по даному договору (п.7.4. Договору).

20.09.2006 р. Сторони підписали Додатковий договір № 1 до договору № 23/03-06 від 23.03.2006 р., відповідно до п. 1 якого розділ 3 "Порядок розрахунків" викладено у такій редакції: 3.1. Покупець здійснює оплату поставленого за цим договором Майна наступним чином: 30.08.07 р. - 50 000,00 грн.; 30.09.07 р. - 50 000,00 грн.; 30.10.07 р. - 50 000,00 грн.; 30.11.07 р. - 50 000,00 грн.; 30.12.07 р. - 55 950,00 грн..

На виконання умов Договору позивач передав, відповідно до видаткової накладної № 6 від 03.04.2006 р., а відповідач через представника, який діяв за довіреністю серії ЯКС № 765320 від 03.04.2006 р., прийняв 25 одиниць техніки на загальну суму 225 950,00 грн., про що складено і підписано Сторонами акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 03.04.2006 р.

Оплату за отриману техніку відповідач не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору, 24.03.2008 р. позивач надіслав відповідачу претензії з вимогою погасити заборгованість за Договором разом з пенею.

У відповіді № 184 від 01.04.2008 р. на претензію № 261 відповідач просив відстрочити строки платежу, в зв'язку з важкими погодніми умовами 2007 року і недобору великої кількості врожаю, що вплинуло на фінансовий стан організації.

18.01.2010 р. відповідач надіслав на адресу позивача лист, згідно з яким відповідач визнав заборгованість в сумі 225 950,00 грн., однак через скрутне фінансово-економічне становище не має можливості погасити вказану заборгованість.

Станом на день подачі позову та розгляду справи в суді заборгованість відповідача за Договором № 23/03-06 становить 225 950,00 грн..

Наведене стверджується:

- Договором № 23/03-06 від 23.03.2006 р.;

- Додатковий договір № 1 від 20.09.2006 р.;

- актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 03.04.2006 р.;

- видатковою накладною № 6 від 03.04.2006 р.;

- довіреністю серії ЯКС № 765320 від 03.04.2006 р.;

- податковою накладною № 16 від 03.04.2006 р.;

- претензіями № 1345 від 22.10.2007р., № 1636 від 17.12.2007р., № 261 від 24.03.2008р.;

- відповіддю № 184 від 01.04.2008 р. на претензію;

- відзивом № б/н від 01.02.2010 р. на позовну заяву;

- іншими матеріалами справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, у Додатку № 1 до Договору сторони погодили розмір та строк сплати Покупцем платежів у розрахунок за придбану техніку.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не розрахувався з позивачем за придбану техніку.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 225 950,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов’язань, на підставі п.5.3. Договору, нараховано до стягнення з відповідача 23 489,76 грн. пені за період з 20.07.2009 р. по 20.01.2010 р..

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором , він є боржником, що прострочив.

Разом з тим, частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що відповідно до Додаткового договору № 1 відповідач мав здійснити останній платіж за техніку 30.12.2007 р., та з урахуванням умов п. 5.3 Договору № 23/03-06, позивач має право на нарахування пені за період з 31.12.2007 р. по 30.06.2008 р.

Отже позовні вимоги про стягнення пені за період з 20.07.2009 р. по 20.01.2010 р. задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна машинно-тракторна станція" (с.Сальниця, Хмільницький район, Вінницька область, 22022, р/р 26003000000981 в ВФ "Брокбізнесбанк", МФО 302719, код ЄДРПОУ 33707990) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (вул.Соборна, 15а, м.Вінниця, 21050, р/р 2600916276 в ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Вінниця, МФО 302247, код ЄДРПОУ 25510665) 225 950,00 грн. боргу, 2 259,50 грн. у відшкодування витрат на сплату держмита та 213,78 грн. у відшкодування на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 лютого 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (вул.Мечникова, 16а, м.Київ, 01601; вул.Соборна, 15а, м.Вінниця, 21050)

4 - відповідачу (с.Сальниця, Хмільницький район, Вінницька область, 22022