Рішення № 82174150, 26.04.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4567/19

Справа №760/6185/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ з а о ч н е /

26 квітня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Посилається в позові на те, що 29 липня 1963 року ОСОБА_4 з сім`єю з 4 осіб був виданий ордер НОМЕР_2 на право зайняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 30,2 кв. м., яке складається з 2-х кімнат.

ОСОБА_4 та її сім`я у складі чотирьох осіб була зареєстрована в спірній квартирі.

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зняті з реєстрації за зазначеною адресою у зв`язку зі смертю.

На даний час у зазначеній квартирі, окрім нього та відповідача, зареєстрований ОСОБА_3

Відповідач, будучи зареєстрованим в зазначеній квартирі, фактично в ній не проживає більше року, участі в утриманні житла та оплаті житлово-комунальних послуг не бере, особистих його речей в квартирі за вказаною адресою немає.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставив.

Судова повістка, що направлялися на його адресу за зареєстрованим місцем проживання, повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення про повернення у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, дії особи, направлені на неотримання судової кореспонденції, яка направлялася йому судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, є свідомими,спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Третя особа в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд до відома не поставив.

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності сторін.

Ухвалою суду від 01 березня 2019 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позову заяву не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках: тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання (п.2 ч.3 ст. 71 ЖК УРСР).

У випадках, передбачених пунктами 1 - 7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

Згідно зі ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 відповідно до ордера НОМЕР_2 від 29 липня 1963 року була надана ОСОБА_4 на сім`ю з 4 осіб.

Рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів від 11 листопада 1991 року № 486 особовий рахунок переоформлений з ОСОБА_8 на ОСОБА_7

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва в спірній квартирі зареєстровані сторони в справі та ОСОБА_9 .

З довідки, виданої 13 лютого 2019 року ЖЕД № 904 КП «Комунального підприємства керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Соломянського району м. Києва», а також Акту про непроживання особи від 13 лютого 2019 року, відповідач більше року в спірній квартирі не проживає.

/ а.с. 4 - 7; 13 - 14; 20 /

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Тобто, при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування слід встановити, скільки часу відповідачі не проживають у спірному приміщенні; які існують поважні причини їх не проживання у жилому приміщенні понад шість місяців.

З цього випливає, що законом на позивача покладається обов`язок доказування факту непроживання відповідача у спірному жилому приміщенні понад шість місяців до моменту звернення до суду із позовом.

Позивач в своєму позові зазначав, що відповідач добровільно залишив спірну квартиру, перешкод у користуванні нею йому ні він, ні члени його сім`ї не чинили, наміру повернутися в квартиру відповідач тривалий час не проявляє.

Суд враховує, що відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Відповідач, не надавши відзиву на позов та не з`явившись у судове засідання, доводів, викладених позивачем у позові, не спростував.

В свою чергу приведені позивачем докази є належними та допустимими доказами з точки зору ст.ст. 77, 78 ЦПК України. Які дають суду підстави для висновку про непроживання відповідача в спірній квартирі понад встановлений законом строк.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 768, 40 гр. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.9, 71, 72 ЖК України, ст. ст.15, 16 ЦК України, ст. ст.2,4,5, 12,13, 76-81, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , ІН невідомий / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН: НОМЕР_1 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л .А. Шереметьєва