Рішення № 8217336, 12.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 лютого 2010 р. Справа 9/12-10

за позовом: Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, ідент. код НОМЕР_1 АДРЕСА_1

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТ-Вінниця", код ЄДРПОУ 32102168 (вул. Келецька, буд. 67 к.1, м. Вінниця)

про стягнення 16319,60 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2- представник за довіреністю;

відповідача: Бевз О.І.- представник за довіреністю;

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю"СІНТ-Вінниця" (м. Вінниця) на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (м. Вінниця) заборгованості в сумі 15500 грн. та пеню в сумі 819,60 грн.

21.12.09р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/12-10 та призначено її до розгляду на 28.01.2010р.

У зв"язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та заявленим останнім клопотанням про перенесення розгляду справи, ухвалою суду від 28.01.10р. розгляд справи відкладено на 12.02.10р.

В судовому засіданні 12.02.10р. представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник позивача у відзиві на позов та в судовому засіданні визнав основний борг в сумі 15500 грн., однак не погоджується з розрахунком пені позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/12-10, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.07.09р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "СІНТ-Вінниця" (орендар) укладено договір оренди № 1 нежитлових приміщень, відповідно до якого позивач зобов"язався передати відповідачу, а відповідач - прийняти в тимчасове володіння та користування приміщення площею 102,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Вінниця, проспект Юності, буд. 51, пр.54-55.

П. 2.1. договору оренди № 1 від 01.07.09р. сторони визначили термін дії договору: 12 місяців з моменту прийняття його за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.3. договору орендар проводить передчасну оплату за оренду приміщення щомісяця, не пізніше 06 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця.

Згідно із п. 4.1. договору орендна плата встановлюється у розмірі 10000 грн. в місяць.

Згідно акту приймання-передачі приміщення від 01.07.09р., позивач передав, а відповідач прийняв вищевказане приміщення.

01.11.2009р. сторони уклали додаткову угоду до договору оренди № 1 від 01.07.09р., якою достроково за ініціативою орендаря розірвали договір оренди № 1 від 01.07.09р.

Однак, відповідач починаючи з вересня 2009р. перестав оплачувати позивачу орендну плату, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 15500 грн.: за вересень 2009р. - 5500 грн., за жовтень 2009р. - 10000 грн.

Наведене стверджується обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2009р. та виписками банку наявними в матеріалах справи.

Судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15500 грн. - основного боргу, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення 15500 грн. боргу правомірною та обґрунтованою.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 819,60 грн. - пені.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно п. 8.3 договору у випадку заборгованості по оплаті орендної плати та експлуатаційних витрат орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

З розрахунку пені, поданого позивачем вбачається, що позивач просить стягнути пеню в розмірі 819,60 грн.

Провівши перерахунок пені судом отримано наступні значення пені: за період з 07.09.2009 року по 06.10.2009 року на суму заборгованості в розмірі 10000 грн. 168,50 грн., за період з 07.10.2009 року по 08.10.2009 року на суму заборгованості в розмірі 20000 грн. 22,46 грн., за період з 09.10.09р. по 11.10.09р. на суму заборгованості 18300 грн. - 30,83 грн., за період з 12.10.09р. по 13.10.09р. на суму заборгованості 17200 грн. - 19,32 грн., за період з 13.10.09р. по 14.10.09р. на суму заборгованості 16000 грн. - 8,98 грн., за період з 14.10.09р. по 17.12.09р. на суму заборгованості 15500 грн. - 564,8 грн. Таким чином загальний розмір пені складає 815,89 грн.

Виходячи з того, що проводячи перерахунок суд в кінцевому рахунку отримав менший розмір пені ніж заявлено позивачем, суд відмовляє в стягненні 3,71 грн. пені як заявлених безпідставно.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи те, що відповідач не заперечує проти позовних вимог та не надав доказів проведення розрахунків на 15500 грн. (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТ-Вінниця", код ЄДРПОУ 32102168 (вул. Келецька, буд. 67 к.1, м. Вінниця) на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 (р/р 26007220389600 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Вінниця, МФО 351005) 15500 грн. - основного боргу, 815,89 грн. - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТ-Вінниця", код ЄДРПОУ 32102168 (вул. Келецька, буд. 67 к.1, м. Вінниця) в доход Державного бюджету України 163,16 грн. державного мита та 235,95 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

5. В стягненні 3,71 грн. пені відмовити.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 15 лютого 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу АДРЕСА_1

3 - відповідачу (вул. Келецька, буд. 67/1, м. Вінниця).