Ухвала суду № 82173346, 31.05.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3951/19 2-з/335/66/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Кудряшової Ю.І., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Ухвалою суду від 15.04.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

28.05.2019 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку відокремленого підрозділу відповідача - Придніпровського виробничого управління ПАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (код ЄДРПОУ 04720228) № НОМЕР_1 в Світловодському від. № 196/10 АБ „Укргазбанк”, МФО 320478, в межах суми в розмірі 277 460,45 гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши заяву позивача про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, компенсації за невикористані відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем Акціонерного товариства „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” умов трудового договору, укладеного з позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вимогами статті 151 ЦПК України, передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, крім іншого, містити обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладання арешту.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засоби правового захисту мають бути ефективними, як на практиці, так і за законом.

У рішенні ЄСПЛ «Доран проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття „ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, відновлення порушеного права. При вирішенні справи „Каіч та інші проти Хорватії” Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечить принципу верховенства права.

На переконання суду, забезпечення позову ОСОБА_1 обраним позивачем способом є необґрунтованим, оскільки судом не встановлено обставин, які можуть свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову, про які йдеться у заяві, може ускладнити виконання майбутнього судового рішення по справі.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів заявника про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунку відповідача, зокрема, з тих підстав, що заявником не наведено обгрунтованиих доводів про те, що такий спосіб забезпечення позову можна вважати ефективним, та втручання у права відповідача – юридичної особи таким способом може бути обґрунтованим, виходячи з позовних вимог.

У зв`язку з викладеним, заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154, 260, 261, 247, 353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти з дня її складення.

Суддя: В.В. Калюжна