Ухвала суду № 82173294, 30.05.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27825/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Косовській М.Д., за участю прокурора Єрмоленко Д.Д., адвокатів Лавренова В.Л., Юрченко О.А., в присутності підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ НП України майор поліції Бартошика А. А. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк досудового розслідування,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ НП України Бартошик А.А. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених в ньому підстав.

Захисники проти задоволення клопотання заперечували.

Підозрюваний думку захисника підтримав.

Вивчивши матеріали клопотання, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Головним слідчим управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000315 від 25.05.2018 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ., ОСОБА_19 ОСОБА_20 ., ОСОБА_21., ОСОБА_22 ОСОБА_23 ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26 ., ОСОБА_27., ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_30., ОСОБА_31., ОСОБА_32., ОСОБА_33., ОСОБА_34 ., ОСОБА_35. , ОСОБА_13 , ОСОБА_36., ОСОБА_37., ОСОБА_38., ОСОБА_39., ОСОБА_40., ОСОБА_41 . , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 255 КК України.

10.04.2019 о 11 год. 36 год. ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.

10.04.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України, а саме: в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також в участі в злочинах, вчинюваних такою організацією, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинене у складі злочинної організації, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.

12.04.2019 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 08.06.2019 та визначено заставу у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3842000 грн).

20.05.2019 першим заступником Генерального прокурора України Сторожуком Д.А. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000315 від 25.05.2018 продовжено до 3 місяців, тобто до 10.07.2019.

Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно ж до вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сторона обвинувачення обґрунтовує метою необхідності завершення усіх стадій досудового розслідування, забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, які не зменшились, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки установлено, що ОСОБА_1 має широке коло знайомих осіб, які також можуть бути причетними до вчинення вказаних злочинів та які з метою уникнення покарання, можуть надати підозрюваному помешкання для переховування від органів досудового розслідування та суду;

- підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що інкриміновані підозрюваному злочини вчинювались з використанням великої кількості банківських карток, мобільної та комп`ютерної техніки, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів підозрюваний може самостійно, або за допомогою невстановлених осіб, які входять до вказаної злочинної організації знищити, сховати або спотворити зазначені документи та речі, які можуть мати значення доказів у кримінальному провадженні та які на даний час у повному обсязі не відшукані органом досудового розслідування;

- підозрюваний може незаконно впливати на свідків інших підозрюваних експертів спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний є активним учасником злочинної організації дізнавшись про дані свідків, покази інших підозрюваних у злочинах які йому інкримінуються, дані експертів, маючи на це реальну можливість, особисто, або за допомогою інших наразі невстановлених осіб, буде впливати на останніх у цьому кримінальному провадженні задля уникнення покарання;

- підозрюваний, будучи на волі, продовжить свою злочинну діяльність, адже відповідно до зібраних доказів, він не збирався завершувати свою злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Окрім того слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 матеріальний стан та стан здоров`я, міцність його соціальних зв`язків і приходить до висновку про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та враховані під час обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 7 ст. 182 КПК України визначає, що у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Так, згідно ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд при винесенні рішення із дотриманням вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, врахував практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому, Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні який ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення,мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_18 підвищену суспільну небезпеку вчиненого злочину, ставлення особи до вчиненого, вважаю за необхідне змінити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави та визначити її в сумі 710 770 ( сімсот десять тисяч сімсот сімдесят) гривень , що становить 370 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлених станом на 01 січня поточного року, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178,182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 10 липня 2019 року.

Визначити заставу в розмірі 370 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 710 770 ( сімсот десять тисяч сімсот сімдесят) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р 37318005112089; отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу застава за (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) , від (дата ухвали), по справі №, кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції) .

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали. В разі внесення застави особа вважається такою, щодо якої застосований запобіжний захід- застава.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків визначити до 10.07.2019 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 що у разі невнесення застави, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.М. Карабань