Рішення № 82173072, 21.05.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6123/19

провадження № 2/753/5114/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

"21" травня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ЦИМБАЛ І.К.

при секретарях - Степанишина Г.А., Леонтьєв В.В.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач надав відповідачу у борг грошові кошти, що було оформлено письмовою розпискою на умовах строковості та зворотності, проте після настання строку повернення грошових коштів, відповідач останні добровільно не повернув, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду з відповідним позовомта просить стягнути з відповідача заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомлена належним чином, надавала заяви про відкладення розгляду справи.

Відповідно до роз`яснеь, які містяться у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у судовій справі» у мотивувальній частині кожного рішення, у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини, які згідно із Законом України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та підлягають застосуванню в даній справі.

При встановленні дотримання судом гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції про доступ до суду і вимагає від держави докази поінформованості заявника про існування судового провадження, оскільки відповідно до вказаної конвенційної норми це є необхідною умовою для виконання заявником свого обов`язку ефективно використовувати свої процесуальні права, а для суду - забезпечувати рівний доступ до правосуддя всіх сторін спору.

Норми ЦПК України забезпечують судовий процес, і оперативність розгляду судових справ і жодною мірою не обмежують суб`єктів щодо права на судовий захист, що є проявом принципу диспозитивності, ст. 11 ЦПК України.

Обов`язок сторони належним чином використовувати свої процесуальні права, суд першої інстанції також послався на рішення від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліметаріа Сандерс С.А. проти Іспанії».

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон АліметаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд звертає увагу на те, що відповідач для повідомлення суду про свою неявку через хворобу не скористалась можливістю електронного, поштового, телефонного зв`язку, а особисто привозила заяви до суду перебуваючи на лікарняному за день до судового розгляду, а вдруге за годину до судового розгляду, що на думку суду, не свідчить про неможливість явки до суду через хворобу, що є поважною причиною неявки. Крім того, для підтвердження перебування на лікарняному надавала копії довідок з медичної установи, які не були завірені належним чином, зокрема самим відповідачем згідно ст. 95 ЦПК України, тому суд не може вважати такі довідки належними доказами поважності причини неявки в судові засідання. Протягом усього часу відповідач відзиву на позов не надала.

Враховуючи поведінку відповідача, суд вважає що останньою використовуються прийоми, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, що порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, через її повторну неявку без поважних причин та за згодою представника позивача ухвалити у справі заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

18.01.2019 між сторонами було укладено договір позики у вигляді розписки, відповідно до умов якої, позивач надав у борг відповідачу грошові кошти у розмірі 100000 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 18.02.2019 /а.с.10/.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі, що були передані йому позичальником) у строк та в порядку встановлені договором.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про те що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач в добровільному порядку кошти не повернула, тому останні мають бути стягнуті у примусовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 133, 258, 259, 264, 268, 265, 212 -218, 280 ЦПК України та ч. 1 ст. 526, 530, 610, 611, ст. 1046, ч. 1 ст. 1047, ч. 1 ст. 1049, ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , який проживає: АДРЕСА_2 заборгованість в розмірі 100000 /сто тисяч/ доларів США та судовий збір в розмірі 9605 /дев`ять тисяч шістсот п`ять/ грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: