Рішення № 82172441, 24.05.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1791/19

Справа №754/7885/18

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2019 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.,

при секретарі Моторенко К.О.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Маяк-8», Головне територіальне управління юстиції у м.Києві, про визнання права власності на квартиру за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом, предмет та підстави якого було змінено під час розгляду справи, до відповідача про визнання права власності на квартиру за заповітом.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 За життя ОСОБА_3 був членом ЖБК «Маяк-8», вніс пайовий внесок та розпочав приватизацію квартири АДРЕСА_1 , проте не завершив її та не отримав відповідне свідоцтво. ОСОБА_3 перебував у шлюбі зі ОСОБА_4 з 28.05.1962 року, яка після його смерті фактично прийняла спадщину - спірну квартиру, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. 28.12.2016 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла їй (позивачу) все своє майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилась спадщина у вигляді вищевказаної квартири.

Як зазначає позивач, 19.01.2018 року вона звернулась з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса КМНО Поручник А.Ю., на підставі чого була заведена спадкова справа № 1/2018. Крім неї, інших спадкоємців немає. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що вона фактично прийняла спадщину, однак відсутність правовстановлюючих документів на квартиру перешкоджає в оформленні спадщини в нотаріальному порядку, позивач просить задовольнити її вимоги та визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Скрипки О.І. від 04.07.2018 року відкрито провадження по даній цивільній справі.

20.12.2018 року позивачем подано позовну заяву в новій редакції зі зміною предмету та підстави позову.

14.01.2019 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, в якому представник просить слухати справу у його відсутність та прийняти рішення на підставі поданих доказів згідно чинного законодавства.

13.02.2019 року до суду надійшло клопотання представника третьої особи - ЖБК «Маяк-8» Бондаренко В.П., в якому представник позов підтримує та просить задовольнити, а також розглянути справу в його відсутність.

28.02.2019 року до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи - ГТУЮ в м.Києві, в яких представник просить розглянути справу в його відсутність та прийняти рішення відповідно до діючого законодавства.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила про їх задоволення.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з`явились, просили розглянути справу в їх відсутність.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.7).

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в ЖБК «Маяк-8», отримана ОСОБА_3 згідно ордеру № 096360 від 24.02.1993 року (а.с.13, 82).

Згідно довідки № 21 від 21.06.1991 року, № 21 від 29.10.1992 року, а також копій квитанцій від 25.11.1991 року, 16.07.1992 року, 06.11.1992 року, 23.12.1992 року, 31.12.1992 року ЖБК «Маяк-8», ОСОБА_3 сплачено пайовий внесок за квартиру в повному обсязі (а.с.13-20).

Відповідно до інформаційної довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» КВ-2018 № 4774 від 12.02.2018 року, квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована (а.с.10).

За життя ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_4 з 28.05.1962 року (а.с.9).

На момент смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4 постійно проживала та була зареєстрована у спірній квартирі (а.с.11-12).

28.12.2016 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповідала все належне їй майно позивачу ОСОБА_2 (а.с.21).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (а.с.8).

03.05.2018 року приватним нотаріусом КМНО Поручник А.Ю. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. № 155/02-31, якою було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки не надано правовстановлюючих документів на квартиру (а.с.23).

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 384 ЦК України визначено, що будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.

Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її.

У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Стаття 392 ЦПК України передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.ст.1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як встановлено судом, і це підтверджується наявними доказами, померлий ОСОБА_3 став власником квартири АДРЕСА_1 після сплати паю за дану квартиру у ЖБК «Маяк-8», однак у встановленому законом порядку не зареєстрував дане право власності. Після його смерті спірну квартиру успадкувала його дружина ОСОБА_4 , як спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на момент його смерті, та як така, що фактично прийняла спадщину. Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину та звернулась з заявою про прийняття спадщини, однак на даний час позбавлена можливості зареєструвати у встановленому законом порядку право власності на нерухоме майно, чим порушується її право на спадкування, а тому її порушені права підлягають захисту в судовому порядку.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 76, 81,133,141, 244-245, 259, 263-265, ЦПК України, ст.ст.316, 328, 384, 392, 1216, 1218, 1261, 1296, 1297 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 03 червня 2019 року.

Суддя: