Ухвала суду № 82172388, 29.05.2019, Деснянський районний суд міста Києва

1-кп/754/833/19

Справа № 754/1542/19

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: - судді Лобанова В.А.

за участю секретаря: - Сороки Б.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100000000559 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Яванського району Республіки Таджикистан, громадянина Республіки Таджикистан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України

за участю сторони обвинувачення - прокурора Саранчука І.О.

сторони захисту - захисника Норова Г.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

перекладача - Гуламова К.Е.

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України надійшов до Деснянського районного суду м. Києва з прокуратури міста Києва.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні.

Захисник Норов Г.О. не міг визначитись щодо призначення судового розгляду, оскільки лише сьогодні перед судовим засіданням прокурор вручив йому копію обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника.

Згідно ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Вислухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить повної назви місця народження обвинуваченого ОСОБА_1 , а лише посилання на Яванський район Республіки Таджикистан.

Крім того, в обвинувальному акті формулювання обвинувачення є тотожним викладеним фактичним обставинам кримінального правопорушення, тобто повністю скопійованим, що не передбачено п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Однак в матеріалах обвинувального акту, складеного прокурором, відсутні будь-які відомості щодо непогодження з обвинувальним актом, складеним слідчим, яких під час досудового розслідування було в кількості 26 осіб, які перераховані в обвинувальному акті.

Також у вступній частині обвинувального акту зазначено, що обвинувальний акт складений у кримінальному провадженні за фактами вчинення незаконно придбання, зберігання та збуту вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу та у використанні завідомо підробленого документа, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону до складання обвинувального акту.

В обвинувальному акті зазначено про додатки до обвинувального акту, однак відсутні дані про кількість аркушів додатків, а про складений акт відмови обвинуваченого ОСОБА_1 від отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування взагалі не зазначено в додатку до обвинувального акту, що є неприпустимим.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику.

Згідно ст. 52 КПК України обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження з моменту встановлення цього факту.

Ці вимоги закону не виконані.

В доданому до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування акті про відмову обвинуваченого від отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про присутність при цьому захисника обвинуваченого та перекладача. Відсутня розписка про вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування захиснику.

За таких обставин обвинувальний акт підлягає поверненню.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні звернувся з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, впливати на свідка у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, без визначеного роду занять, без місця реєстрації в Україні, є громадянином іншої держави, незаконно перебуває на території України.

Захисник Норов Г.О. заперечував проти клопотання прокурора, просив повернути його прокурору, оскільки клопотання подано з порушенням строку визначеного КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Одночасно судом враховується практика Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі - 120 прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки: прибувати на виклики до суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти суд про зміну місця проживання.

Керуючись ст. 183, 197, 199, 314, 315, 369КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100000000559 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України прокурору прокуратури міста Києва Саранчуку І.О.

Клопотання прокурора прокуратури міста Києва про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 24 год. 27 липня 2019р.

Визначити розмір застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 230 520 (двісті дридцять тисяч п`ятсот двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, банк одержувача: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № 37318005112089.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27 липня 2019 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: