Ухвала суду № 82171439, 03.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/26181/15-ц

Номер провадження 6/522/987/19

УХВАЛА

03 червня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.

при секретарі – Полегенького В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області – Галата В.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні,

В С Т А Н О В И В:

27.05.2018 року до суду звернувся державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Галата В.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні ВП № 53387062 з примусового виконання виконавчого листа № 522/26181/15-ц виданого 24.01.2017 року Приморським районним судом м. Одеси. В обґрунтування зазначеного подання заявник зазначив, що на виконанні у заступника начальника відділу, знаходиться виконавчий лист № 522/26181/15-ц, виданий Приморським районним судом м. Одеси 24.01.2017, про стягнення пені за прострочення сплати аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 24024,97 грн. Борг стягувався із заробітної плати боржника, але 16.10.2018 до відділу надійшла заява ОСОБА_2 , про неотримання коштів з липня 2018 року. Боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у воїнський частині № А3880. Стягувач ОСОБА_2 надала до відділу лист, який надійшов на її запит від заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ з морально - психологічного забезпечення - начальника управління Голоднюка О.М., згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 з 18.07.2018 вважається таким, що самовільно залишив військову частину А3880 та відповідно до наказу командира військової частини А3880 від 18.07.2018 № 3337 військовослужбовцю призупинено фінансові виплати. На цей час місцезнаходження прапорщика ОСОБА_1 невідоме, на телефонні дзвінки військовослужбовець не відповідає.

21.01.2019 заступником начальника відділу здійснено вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 , яким встановлено, що боржник за вказаною адресою не мешкає, місце мешкання встановити не вдалося.

11.03.2019 року винесено постанову про надання Балтському районному ВДВС ГТУЮ в Одеській області, перевірити адресу місця реєстрації боржника, яка зазначена у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 .

Згідно повідомлення Балтського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 також не проживає, про що складено відповідний акт від 11.03.2019 року.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України у боржника відсутні відкриті рахунки в банках та інших фінансових установах, доходи відсутні. Згідно відповіді Пенсійного фонду України, боржник на обліку не перебуває.

Державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Галата В.Д. у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 статті 441 ЦПК України таке подання розглядається судом без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно ч.3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов`язань.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Також, у поданні відсутні документи, які б свідчили про здійснення відповідних виконавчих дій щодо сплати боржником суми заборгованості. Судом не встановлено будь-яких свідомих дій боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, оскільки в матеріалах подання відсутні відомості про виклик боржника та виходи державного виконавця до місця його проживання з метою встановлення об`єктивних обставин (тривале відрядження, хвороба, тощо) що можуть заважати виконанню рішення суду.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання, у зв`язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що в провадженні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження № 53387062 з примусового виконання виконавчого листа № 522/26181 виданого 24.01.2017 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення пені за прострочення сплати аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 24024,97 грн.

В обґрунтування зазначеного подання заявник зазначив, що на виконанні у заступника начальника відділу, знаходиться виконавчий лист № 522/26181/15-ц, виданий Приморським районним судом м. Одеси 24.01.2017, про стягнення пені за прострочення сплати аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 24024,97 грн. Борг стягувався із заробітної плати боржника, але 16.10.2018 до відділу надійшла заява ОСОБА_2 , про неотримання коштів з липня 2018 року. Боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у воїнський частині № А3880. Стягувач ОСОБА_2 надала до відділу лист, який надійшов на її запит від заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ з морально - психологічного забезпечення - начальника управління Голоднюка О.М., згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 з 18.07.2018 вважається таким, що самовільно залишив військову частину А3880 та відповідно до наказу командира військової частини А3880 від 18.07.2018 № 3337 військовослужбовцю призупинено фінансові виплати. На цей час місцезнаходження прапорщика ОСОБА_1 невідоме, на телефонні дзвінки військовослужбовець не відповідає.

21.01.2019 заступником начальника відділу здійснено вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 , яким встановлено, що боржник за вказаною адресою не мешкає, місце мешкання встановити не вдалося.

11.03.2019 року винесено постанову про надання Балтському районному ВДВС ГТУЮ в Одеській області, перевірити адресу місця реєстрації боржника, яка зазначена у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 .

Згідно повідомлення Балтського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 також не проживає, про що складено відповідний акт від 11.03.2019 року.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України у боржника відсутні відкриті рахунки в банках та інших фінансових установах, доходи відсутні. Згідно відповіді Пенсійного фонду України, боржник на обліку не перебуває.

25 березня 2019 року винесено ухвалу про розшук боржника ОСОБА_1 .

Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Державним виконавцем вжито усіх можливих заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», однак рішення суду до даного часу не виконується.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області – Галата В.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 33 Конституції України,ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 260-261, ст.441 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Подання державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області – Галата В.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні – задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчого листа № 522/26181/15-ц від 24.01.2017 виданого Приморським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 24024,97 гривен.

Виконання тимчасового обмеження доручити Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Науменко А.В.

03.06.2019