Ухвала суду № 82170781, 29.05.2019, Приморський районний суд м. Одеси

29.05.2019

Справа 522/20134/18

Провадження № 1-кс/522/5608/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Куцаров В.І., за участю секретаря судового засідання Голан А.В., прокурора Попова І.О., захисника- адвоката Чепіль О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва пркуратури Одеської області Світлицького О.О., про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва пркуратури Одеської області Світлицький О.О.звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.

Як вбачається з клопотання слідчого, у провадженні управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області перебувають матеріали кримінального провадження № 42018160000000880 від 25.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У ході досудового розслідування працівниками ГВ БКОЗ УСБУ в

Одеській області встановлені достовірні дані щодо можливої протиправної діяльності громадянина України ОСОБА_1 , який організував та контролює протиправний механізм по переведенню безготівкових грошових коштів у готівку та виведенню грошових коштів за межі України.

У своїй протиправній діяльності ОСОБА_1 та особи, які діють з ним спільно використовують реквізити комерційних структур з ознаками фіктивності як резидентів так і компаній - нерезидентів, розрахункові рахунки яких відкрито у банківських установах зареєстрованих у так званих «офшорних зонах» (Кіпр, Латвія, Литва, Панама та інші). Відсоток за надані послуги, складає від 0,62 до 1,0 %. + 60 доларів (банківські сплати) від суми переказаних грошових коштів.

Необхідно зазначити, що основними «клієнтами» (замовниками готівки) вищевказаних підприємств є підприємства реального сектору економіки, які здійснюють свою господарську діяльність освоюючи також можливо бюджетні кошти. Для прикриття своєї незаконної діяльності ОСОБА_1 користується корупційними зав`язками у правоохоронних органах, а саме в ГУ ДФС в Одеській області.

Основними країнами, в які вищевказані особи відправляють безготівкові грошові кошти, переводять та видають готівку є Російська Федерація, Китай, США, Німеччина, Великобританія та Туреччина.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, об`єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме нежилі та нежитлові приміщення підвалу перебувають у власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); Територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради; ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Офісне приміщення, де зберігається фінансово-господарська документація, грошові кошти, печатки комерційних структур з ознаками фіктивності, у тому числі компаній - нерезидентів, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (вивіска - «Адвокати») та напівпідвальне приміщення за цієї ж адресою (Обмін валют).

На підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Куцарова В.І. від 28.03.2019, проведено обшук у напівпідвальному приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступні речі, грошові кошти та документи:

-117 НОМЕР_3 гривен, купюрами номіналом 500 гривен у кількості 167 шт., купюрами номіналом 200 гривен у кількості 160 шт., купюрами номіналом 100 гривен у кількості 2 шт., купюрами номіналом 50 гривен у кількості 25 шт., купюрами номіналом 20 гривен у кількості 9 шт., купюрами номіналом 10 гривен у кількості 38 шт., купюрами номіналом 5 гривен у кількості 38 шт., купюрами номіналом 2 гривні у кількості 9 шт., купюрами номіналом 1 гривня у кількості 63 шт.

-14 500 російських рублів, купюрами номіналом 5000 російських рублів у кількості 2 шт., купюрами номіналом 1000 російських рублів у кількості 4 шт., купюрами номіналом 500 російських рублів у кількості 1 шт.

-26 968 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів США у кількості 241 шт., купюрами номіналом 50 доларів США у кількості 31 шт., купюрами номіналом 20 доларів США у кількості 23 шт., купюрами номіналом 10 доларів США у кількості 63 шт., купюрами номіналом 5 доларів США у кількості 38 шт., купюрами номіналом 1 долар США у кількості 38 шт.

-6 795 євро, купюрами номіналом 500 євро у кількості 4 шт., купюрами номіналом 100 євро у кількості 11 шт., купюрами номіналом 50 євро у кількості 23 шт., купюрами номіналом 20 євро у кількості 90 шт., купюрами номіналом 10 євро у кількості 44 шт., купюрами номіналом 5 євро у кількості 61шт.

-відео реєстратор МТ VISION модель 8408AVL, чорного кольору без номеру -1 шт.;

-відео реєстратор МТ VISION модель 8408AVL, чорного кольору номер/серія НОМЕР_4 шт.;

-відео реєстратор Ajhua TEXNOLOGY (DSCSAL VSLTJ), модель DVR3104E у кількості 1 шт.;

-жорсткий диск «MAXTOR» STM380215 AS, об`ємом 80 GB.

Враховуючи викладене, прокурор просив накласти арешт на зазначене майно.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно та просив його задовольнити з наведених підстав.

Адвокат заперечував проти задоволення клопотання та подав до суду заперечення щодо накладення арешту, посилаючись на те, що грошові кошти, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді у напівпідвальному приміщенні за адресою АДРЕСА_1, були позичені у ОСОБА_1 , що підтверджується договором позики від 21.12.2018 року, який підписаний між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про те що остання отримала від ОСОБА_1 у власність 1240959,33 гривень, що є еквівалентом 45000 доларів США .

Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши прокурора та адвоката, вивчивши надані до клопотання матеріали суд приходить до висновку про наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні органу досудового розслідування в особі слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Оскільки, в судовому засіданні прокурор не довів обгрунтованості, підстав та мети арешту зазначеного у клопотанні майна, суд вважає, що за таких обставин застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав власника майна, тому у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

Як вже зазначалось, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Таким чином необхідність, мета, завдання арешту на вищезазначені об`єкти взагалі не підтверджені будь-якими документами (доказами).

За таких обставин, в результаті аналізу клопотання та наданих суду матеріалів, суд змушений прийти до висновку, що клопотання слідчого не є обґрунтованим, прокурором та слідчим не доведені достатні підстави у зв`язку з якими потрібно накласти арешт, отже зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 172, 173, 372, 376 КПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання заступника начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва пркуратури Одеської області Світлицького О.О. - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: