
Справа № 560/1191/19
РІШЕННЯ
іменем України
04 червня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Смотрицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Смотрицької селищної ради в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо надання неповної публічної інформації за запитом ОСОБА_1 .;
зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 . повну інформацію, що запитувалася, згідно інформаційного запиту.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 квітня 2019 року на електронну адресу Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області направив інформаційний запит в якому просив надати інформацію. Вказує, що 15 квітня 2019 року отримав лист-відповідь відповідача № 02.05-24/468 від 15 квітня 2019 року, якою йому надали неповну інформацію, а саме відповідач, у своїй відповіді, надав інформацію тільки по першому пункту інформаційного запиту, а пункти 2 і 3 безпідставно проігнорував та взагалі не дав по них інформації, що суперечить вимогам ч. 1 п. 6 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
На переконання позивача, посадовими особами Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області, безпідставно надано неповну інформацію, чим порушенні його права та інтереси, у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 262 КАС України.
27 травня 2019 року відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначає, що не погоджується з доводами позивача в зв`язку з тим, що Смотрицькою селищною радою на вказаний запит надана відповідь від 15 квітня 2019 року №02.05-24/468 в якій зазначено, кількість водних об`єктів на території Смотрицької ОТГ із вказанням площ, та зазначено які саме об`єкти перебувають в оренді із вказанням дати укладення договору та прізвища орендаря, яку ще інформацію бажає отримати позивач відповідачу не зрозуміло.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що 10 квітня 2019 року позивач на електронну адресу Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області направив інформаційний запит в якому просив надати інформацію з таких питань:
1) надати інформацію про усі водні об`єкти, які є на території Смотрицької ОТГ і перебувають у власності чи оренді фізичних чи юридичних осіб, а також громадян України;
2) надати інформацію по вказаних водних об`єктах, а саме: чи усі договори оформленні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року №420;
3) надати інформацію чи здійснювалася передача в оренду вищезазначених водних об`єктів без обмеження права загального водокористування, якщо ні, то вказати на яких саме водних об`єктах є обмеження права загального водокористування.
Відповідь на запит позивач просив надіслати на його електронну адресу.
15 квітня 2019 року позивач отримав лист Смотрицької селищної ради №02.05-24/468, відповідно до якого позивачу надано наступну інформацію:
1) земельна ділянка водного фонду за межами населеного пункту с. Стара Гута загальною площею 1,70 га;
2) земельна ділянка водного фонду за межами населеного пункту с. Криничани загальною площею 4,00 га;
3) земельна ділянка водного фонду за межами населеного пункту с. Балин загальною площею 13,04 га, яка перебуває в оренді ОСОБА_3 згідно договору-оренди від 29 березня 2006 року.
Не погоджуючись із такою відповіддю відповідача та вважаючи її неповною, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ч.3 ст. 34 Конституції України).
Відносини, що виникають у сфері створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, регулює Закон України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" та Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації".
Приписами ст. 1 Закону України "Про інформацію" від 02 жовтня 1992 року №2657-XII (далі Закон №2657-XII) передбачено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно з ст. 2 Закону №2657-XII основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Приписами ст. 20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Частинами 1, 2 ст. 21 Закону № 2657-XII встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1. Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон №2939-VІ) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 3 Закону №2939-VІ визначено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Доступ до інформації згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону №2939-VІ, забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
За правилами ч.5 ст. 6 Закону №2939-VІ, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Відповідно до ст. 12 Закону №2939-VІ, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VІ, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона повинна бути заздалегідь зафіксованою, отриманою суб`єктом владних повноважень або створеною таким суб`єктом у процесі виконання ним своїх обов`язків.
Пункт 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI передбачає, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" від 29 вересня 2016 року зазначено, що аналіз цього визначення та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у статті 13 Закону № 2939-VІ, свідчить, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях: уся інформація, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб`єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VІ); інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VІ); інформація, пов`язана з виконанням особами делегованих повноважень суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (пункт 3 частини першої статті 13 Закону № 2939-VІ); інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб`єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (пункт 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VІ); інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (частина друга статті 13 Закону № 2939-VІ).
Тобто, положення Закону № 2939-VІ регулюють правовідносини з приводу забезпечення отримання інформації громадянами або іншими особами, що створюється та виникає в процесі функціонування суб`єктів владних повноважень та виконання покладених на них завдань, така інформація є (має бути) загальнодоступною та не стосується конкретно визначених осіб.
При цьому, доступ до публічної інформації, крім передбаченої цим Законом публічної інформації з обмеженим доступом, щодо якої існує спеціальний порядок її поширення, можливий за допомогою двох способів, а саме: отримання такої інформації з загальнодоступних встановлених законом джерел оприлюднення суб`єктами владних повноважень публічної інформації, або за результатами надання такої інформації у відповідь на конкретне відповідне звернення особи.
Згідно з ч. 1 - 4 ст. 19 Закону №2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Як слідує з матеріалів справи, запит позивача від 10 квітня 2018 містить всі необхідні реквізити, передбачені ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
З системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що відповідач зобов`язаний надати запитувану інформацію, яка перебуває у його розпорядженні та не обмежена в доступі.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 4 ст. 20 вказаного Закону).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону 2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону.
Статтею 23 Закону № 2939-VI, визначено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Суд звертає увагу на те, що приписами Закону № 2939-VI не передбачено права суб`єктів, до яких звернуто запит, залишати поставлені у запиті питання без відповіді, а ст. 22 цього Закону передбачено лише право відмови у задоволенні запиту, за наявності на те підстав.
Відповідно до інформаційного запиту про отримання публічної інформації від 10 квітня 2019 року судом встановлено, що ОСОБА_1 просив відповідача надати конкретно визначену інформацію, а зміст питань запиту не викликає жодних множинних чи незрозумілих тлумачень.
Відповідачем не спростовано, що запитувана позивачем інформація не перебуває у його володінні чи не належить до категорії інформації з обмеженим доступом чи про інші обставини, які б унеможливили надання позивачу запитуваної ним інформації.
Отже, відповідач як розпорядник інформації, зобов`язаний був відповідно до вимог ст. 14 Закону № 2939-VI надати достовірну, точну та повну інформацію запитувачу.
Як встановлено судом, у наданій відповіді на запит, відповідач лише вказав про наявність водних об`єктів на території відповідної ОТГ, а також про перебування одного із них в оренді фізичної особи на підставі договору оренди.
При цьому, інформації щодо кожного з поставлених позивачем у запиті питань вказана відповідь не містить.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем вживались усі необхідні та можливі заходи для надання відповіді на запит позивача у повному обсязі, суду надано не було.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем під час розгляду запиту ОСОБА_1 . надано неповну інформацію, що порушує право позивача на доступ до публічної інформації.
Суд, також вважає за доцільне зазначити, що протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень визнається зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Разом з тим, суд не вбачає допущення відповідачем протиправної бездіяльності, оскільки, як встановлено у ході розгляду справи, відповідач вчинив відповідні дії щодо надання відповіді на заяву позивача, проте не у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що для належного захисту порушеного права ОСОБА_1 у даних правовідносинах, слід визнати дії Смотрицької селищної ради під час розгляду запиту про доступ до публічної інформації від 10 квітня 2019 року протиправними та зобов`язати відповідача надати позивачу у встановлений законом строк повну інформацію на запит про доступ до публічної інформації від 10 квітня 2019 року.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є цілком обґрунтованими та базуються на нормах чинного законодавства, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки, позивач відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправними дії Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району, що виразилась у наданні ОСОБА_1 неповної інформації у відповіді від 15 квітня 2019 року № 02.05-24/468 на запит від 10 квітня 2019 року.
Зобов`язати Смотрицьку селищну раду Дунаєвецького району надати ОСОБА_1 повну інформацію на запит про доступ до публічної інформації від 10 квітня 2019 року.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Смотрицька селищна рада (вул. Героїв Небесної Сотні, 8, Смотрич, Дунаєвецький район, Хмельницька область, 32423 , код ЄДРПОУ - 04406584)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Судове рішення № 82166475, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 04.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/1191/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: