Ухвала суду № 82166280, 03.06.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження в адміністративній справі

03 червня 2019 року справа № 580/1604/19 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування вимоги,

встановив:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління ДФС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, далі – Головне управління, відповідач), в якому просить скасувати вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5947-52 від 07.02.2019 на суму 18276,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що за даними відповідача недоїмка виникла внаслідок невиконання вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464), згідно з яким позивач, як фізична особа-підприємець, є платником єдиного внеску, тож внаслідок внесення змін у абзац 2 пункту 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774 з 01.01.2017 зобов`язаний визначити базу нарахування єдиного внеску, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, зазначена у вимозі від 07.02.2019 недоїмка була розрахована як сума 12 щомісячних мінімальних страхових внесків (сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід)) за 2017 та 2018, тобто: 8447,00 грн. (3200,00 (мінімальна заробітна плата, встановлена на 01.01.2017) * 12 х 22 % (ставка єдиного внеску)) + 9828,72 грн. (3723,00 (мінімальна заробітна плата, встановлена на 01.01.2018) х 12 х 22 %) = 18276,72 грн.

Позивач не погоджується з вимогою контролюючого органу щодо сплатити недоїмку, оскільки обов`язок сплати фізичною особою-підприємцем єдиного внеску, зокрема виконання імперативної вимоги такої сплати з 01.01.2017, перебуває у прямій залежності від наявності реєстрації такої фізичної особи у Єдиному державному реєстрі відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” № 755-IV від 15 травня 2003 року.

Після завершення формування Єдиного державного реєстру, в т.ч. з урахуванням способу, передбаченого нормами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” № 2390-VI від 01.07.2010, єдиним джерелом відомостей про наявність статусу фізичної особи-підприємця є Єдиний державний реєстр, як єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Однак Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не містить жодних відомостей щодо такої фізичної особи як ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_1 , з чого випливає, що остання не може бути зобов`язана сплачувати єдиний внесок як фізична особа-підприємець.

Додатково у адміністративному позові позивач просить розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження за його участі.

Вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Відповідно до частин 1-4, 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 259 вказаного Кодексу клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Статтею 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на вищевикладене, зазначені позивачем предмет та підстави адміністративного позову, суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі.

Здійснити розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування вимоги за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 24 червня 2019 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 117.

Встановити відповідачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого може бути подана заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Встановити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву, що відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачеві трьохденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву, протягом якого може бути подана відповідь на відзив, що відповідає вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачеві трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого можуть бути подані заперечення на відповідь на відзив, що відповідають вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Гаврилюк