Ухвала суду № 82164782, 03.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3188/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Прокуратури Одеської області (Код ЄДРПОУ 03528552, адреса: 65026, вул. Пушкінська 3, м. Одеса) про визнання протиправним та скасування Наказу №2642-к від 09.10.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування Наказу №2642-к від 09.10.2015 року.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що станом на момент подачі позову виникли обставини, а саме, 14 травня 2019 року позивачу стало відомо від Громадської організації «Майбутнє за нами» про наявність в прокуратурі Одеської області вакантних місць на день попередження позивача про звільнення його з займаної посади, тобто станом на 10 серпня 2015 року. Від так, позивач просить визнати причини пропуску строку на звернення до суду поважними та поновити строк звернення до суду з метою оскарження наказу №2642-к від 09.10.2015 року.

Згідно з частиною 5 статті 122 Кодексу для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається з адміністративного позову позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ від 09.10.2015 №2642-к.

Суд вважає необхідним зазначити що за загальним правилом обчислення строків є їх обчислення з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.

Таким чином позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.

Відповідно до п.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

КАС України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Позивачем не було підтверджено наявність об`єктивних підстав, пов`язаних з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що призвели до звернення до суду з позовною заявою майже через 4 років після того, як він дізнався про виникнення обставин, які слугували підставою звернення до суду, а також не доведено неможлививості своєчасного звернення до суду.

На підставі поданої позовної заяви, доданих до неї матеріалів судом не встановлено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач мав можливість перешкод звернутись безпосередньо до відповідача з питань наявності вакантних посад Прокуратури Одеської області, однак з невідомих для суду причин позивач цим правом не скористався.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без розгляду, у відповідності до вимог ст. 123 КАС України.

Керуючись ст. 123, 240, 241, ч. 3 ст. 243, 256, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування Наказу №2642-к від 09.10.2015 року - залишити без розгляду

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII "Перехідних положень" КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України..

Суддя Л.М. Токмілова