Рішення № 82164752, 04.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2963/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Кібалко А.О . (представник за довіреністю)

відповідачі: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна, будинок 83) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65091, м. Одеса, Разумовська, 37) про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 58474313 від 03.05.2019 р. про накладення штрафу у розмірі 10200 грн., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни ВП № 58474313 від 03.05.2019 р. про накладання штрафу у розмірі 10200 грн.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2019р. позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

27.05.2019р. (вх. № 18783/19) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви, уточнивши позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.05.2019р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272 КАС України щодо розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 03.06.2019 р.; зобов`язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надати до суду письмові докази по справі до 03.06.2019 р.; призначено судове засідання по справі на 04.06.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про накладення штрафу у подвійному розмірі за невиконання судового рішення прийнята відповідачем протиправно, оскільки ГУ ПФУ виконано вимогу державного виконавця в межах своїх повноважень, а саме: згідно рішення здійснено перерахунок пенсії, про що повідомлено відповідача, проте, виплата нарахованої пенсії позивачем не здійснена у повному обсязі у зв`язку з тим, що доплата, яка утворилась до набрання законної сили рішення від 03.12.2018р. підлягає виплаті лише після прийняття комісією відповідного рішення та виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України (Постанова №629 від 22.08.2018р.). Невиконання судового рішення не може в даному випадку вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕП/3954/19 від 28.05.2019 р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено про правомірність винесення оскаржуваної постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від ВП №58474313 від 03.05.2019 про накладання штрафу у розмірі 10200 грн.,оскільки боржник у встановлений строк не виконав рішення суду.. Крім того, відповідач зазначає, що здійснення перерахунку пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду в повному обсязі.

До судового засідання 04.06.2019 р. з`явився представник позивача.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час, доту та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 04.06.2019р., яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2018р. по справі №420/5485/18 задоволено позов ОСОБА_2 до головного управління про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язано головне управління провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 ОСОБА_2 пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 86 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, згідно довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №76 від 10 квітня 2018 р. із врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 апеляційна скарга головного управління на рішення від 25.10.2018р. повернута апелянту у зв`язку з несплатою судового збору.

25.02.2019р. на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла заява ОСОБА_2 . про прийняття до виконавчого провадження виконавчого листа №420/5485/18 від 18.02.2019р.

04.03.2018 до головного управління надійшла постанова відділу примусового виконання рішень ВП №58474313 від 26.02.2019р. про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується штампом вхідної документації на супровідному листі. У відповідь на даний лист головним управлінням 13.03.2019р. до відділу примусового виконання рішень направлено лист № 4096/03 про виконання рішення, яким повідомлено, що Головним управлінням ОСОБА_2 20.02.2019р. було проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 з урахуванням розміру 86% грошового забезпечення, що враховується для обчислення пенсії, згідно з довідкою управління Служби безпеки України в Одеській області від 10.04.2018 № 76. Внаслідок проведеного згідно з рішенням суду перерахунку розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2019р. становить 10258,12 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням законної сили, тобто з 11.02.2019р. по 28.02.2019р. в сумі 1047,22грн. зарахована на його поточний рахунок 05.03.2019р. Також, за період з 01.01.2018р. по 28.02.2019р. виникла доплата у розмірі 16290,00 грн (копія розрахунку на доплату пенсії додається).

А отже, доплата яка утворилась після набрання законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від03.12.2018р., а саме з 11.02.2019р. по 28.02.2019р. виплачена головним управлінням в повному обсязі, оскільки питання виплати зазначеної виплати не підлягає розгляду Комісією, а доплата яка утворилась до набрання законної сили рішення від 03.12.2018р. а саме, з 01.01.2018р. по 10.02.2019р. підлягає виплаті лише після прийняття Комісією відповідного рішення та виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначено на цю мету.

01.04.2019р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Євгенією Віталіївною винесено постанову ВП №58474313 про накладання штрафу у розмірі 5100 грн.,оскільки боржником у встановлений строк не виконано рішення суду, а 03.05.2019р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Євгенією Віталіївною винесено постанову ВП №58474313 про накладання штрафу у розмірі 10200 грн.,оскільки боржником у встановлений строк не виконано рішення суду.

06.05.2019р. на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла заява ОСОБА_2 . про невиконання виконавчого листа №420/5485/18 від 18.02.2019р.

15.05.2019р. головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглова Євгенія Віталіївна звернулась до Головного управління Національної поліції в Одеській області з повідомленням про вчинення злочину, в якому просить за невиконання вимог виконавчого листа № 420/5485/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 18.02.2019, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 р. ОСОБА_2 пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 86 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, згідно довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №76 від 10 квітня 2018р. із врахуванням раніше виплачених сум, - вирішити питання про притягнення винних посадових осіб Головного управління пенсійного Фонду України в Одеській області до відповідальності.

Не погоджуючись з постановою від 03.05.2019р., Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось з даними позовом до суду.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 3 ст.287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст.ст. 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 4 ст. 372 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначає, що в разі якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі - 10200,00 грн.

Аналіз наведених норм свідчить, що накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення можливо лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до положень ч. 2 ст. 75 та ч. 1 та 2 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" мало місце без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

В той же час, підставою для накладення штрафу у подвійному розмірі є повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.

Відповідно до п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №384/2011 від 06.04.2011 р., основним завданням Пенсійного фонду України, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 затверджено "Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" (далі - Постанова №649). Відповідно до ч. 2 Постанови № 649, для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Відповідно до зазначеного Порядку питання перевірки обґрунтованості розрахованої суми а також виплати коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, вирішується в Пенсійному фонді України комісією з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Комісія в ході опрацювання наданих документів перевіряє дату ухвалення рішення суду та дату його надходження до боржника, наявність копій судових рішень або виконавчого листа, обґрунтованість розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті по рішенням суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після 01.01.2013р.

При вирішенні даного спору судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України виконано вимогу державного виконавця в межах своїх повноважень, та здійснено перерахунок пенсії, проте, виплата нарахованої пенсії у повній мірі позивачем не здійснена, у зв`язку з відсутністю коштів.

Відповідно до ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання без поважних боржником рішення суду, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання.

Згідно матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України не виконано у повному обсязі рішення суду у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема у постановах від 30 червня та 03 листопада 2015 року, 02 лютого 2016 року (справи №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно), а також висловлена Верховним Судом у постанові від 13.06.2018 р. у справі №757/29541/14-а (адміністративне провадження №К/9901/12146/18).

Аналізуючи встановлені судом обставини, суд погоджується з позивачем, що у нього були поважні причини невиконання судового рішення, а тому постанова ВП №56542142 від 26.11.2018 р. про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн., прийнята відповідачем передчасно, отже наявні підстави для визнання її протиправною та скасування.

При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до ч.ч. 4, 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Разом з тим, суд враховує, що згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Згідно п.п.1, 3 розділу XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р., у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.

Відповідачем не було встановлено факту невиконання боржником Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 по справі №420/5485/18 без поважних причин. При цьому, останнього до прийняття оскаржуваної постанови повідомлено боржником про наявність обставин, що унеможливлюють виконання у повному обсязі рішення суду, на виконання якого видано виконавчий лист.

При цьому суд звертає увагу, що листом від 13.03.2019р. №4096/03 позивач повідомив ГТУЮ в Одеській області відділ примусового виконання рішень щодо проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_2 20.02.2019р. на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2019р. згідно з довідкою управління Служби безпеки України в Одеській області №76 від 10.04.2018р. Доплата пенсії в сумі 1047,22 грн. зарахована на його поточний рахунок 05.03.2019р. Доплата пенсії з 01.01.2018р. по 10.02.2018р. в сумі 15242,78 грн. буде виплачено згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018р. та Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затверджених правлінням ПФУ від 26.09.2018р. До листа були додані копія перерахунку пенсії з 01.03.2019р. та розрахунку на доплату пенсії.

Таким чином територіальний орган ПФУ (боржник у виконавчому провадженні на якого наклали штраф за невиконання судового рішення) перерахував грошові кошти, які належало виплатити особі (стягувачу) згідно з судовим рішенням, але не виплатив їх через відсутність у бюджеті коштів на ці витрати. Тобто, судове рішення боржник в межах своїх можливостей виконав, а з причин через які судове рішення не виконано в повному обсязі, суд в обсязі встановлених обставин розцінює як поважні, що виключає наявність підстав для накладення штрафу.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені надані на їх підтвердження докази, виходячи зі змісту приписів ст.ст. 63,75 Закону №1404-VIII, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин, в зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови ВП №58474313 від 03.05.2019р. про накладення штрафу у розмірі 10200, грн.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст 6, 14, 78,90, 139, 161, 205, 255, 273, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна, будинок 83) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65091, м. Одеса, Разумовська, 37) про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 58474313 від 03.05.2019 р. про накладення штрафу у розмірі 10200 грн., - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни ВП № 58474313 від 03.05.2019 р. про накладання штрафу у розмірі 10200 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Г.П. Самойлюк

.