Ухвала суду № 82164659, 04.06.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3161/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого

судді : Орчелоти А.В.,

суддів Наумик О.О.,

Каліуш О.В.,

за

участю

секретаря Петріщевої А.В.,

прокурора Калініч Т.А.,

захисника Ружицького В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ (№6)«Бахмутська установа виконання покарань» в залі суду в м. Костянтинівка Донецької області в рамках окремої процесуальної дії, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050380000585 від 12 травня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України, «питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050380000585 від 12 травня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України.

Судом на обговорення учасників судового засідання поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, так як 06 червня 2019 року спливає термін застосування судом даного запобіжного заходу.

Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки не перестали існувати обставини та ризики, які були враховані при вирішенні питання щодо обрання та продовження запобіжного заходу останньому.

Захисник Ружицький В.В. заперечував проти продовження обраного запобіжного заходу, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, вважав тривалим тримання обвинуваченого під вартою з моменту затримання та просив обрану міру запобіжного заходу змінити на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 , просив змінити обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, у зв`язку із відсутністю зазначених прокурором ризиків.

Вислухавши думку учасників судового засідання, суд встановив таке.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06 червня 2019 року.

На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_1 не завершено та завершити до закінчення строку тримання під вартою останнього, тобто до 06 червня 2019 року не можливо.

Обговоривши з учасниками кримінального провадження питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , суд вважає, що на час розгляду справи не зникли підстави вважати про існування ризиків, передбачених у пп. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, може бути визнане ОСОБА_2 більш небезпечним ніж втеча, оскільки ОСОБА_3 до затримання, перебуваючи на волі, не мав стійких соціальних зв`язків, не працював, постійного заробітку не отримував, вів анти-суспільний спосіб життя та характеризувався з негативного боку; може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що свідок ОСОБА_4 пояснювала, що ОСОБА_1 погрожував їй фізичною розправою у разі невиконання його вказівок при наданні свідчення по даній справі; може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_3 раніше неодноразово був засуджений за різні категорії злочинів, на шлях виправлення не став, соціально не адаптувався та обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що в сукупності свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності його особи та високий ризик вчинення ним повторно кримінальних правопорушень.

Існуючи вищенаведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд оцінює у сукупності, а не окремо, унеможливлюють зміну обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу на більш м`який, який, як і раніше так, і на зараз, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1

Тож зазначені та встановлені судом ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, тобто до 06 червня 2019 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_1 , не даючи оцінки зібраним доказам, приймаючи до уваги тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у його скоєнні; дані про особу обвинуваченого, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, зазначені у ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 на строк шістдесят днів.

У зв`язку з чим клопотання захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

З урахуванням ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема із обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні немає.

Керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України, на строк 60 (шістдесят) днів, терміном до 01 серпня 2019 року.

У задоволенні клопотання захисника Ружицького В.В. та обвинуваченого ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу - відмовити.

Обвинуваченого ОСОБА_1 тримати під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, а також направити начальнику ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий А.В.Орчелота

Судді О.О.Наумик

О.В.Каліуш