Рішення № 82164623, 03.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1084/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, ІКЮ 40199728) про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати припис управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 25.07.2018 року, складений відносно нього.

Ухвалою від 04.03.2019 р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що дії управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з проведення позапланової перевірки та оформлення за її наслідками передбачених Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 533 є протиправними, так як позивач не отримував будь-яких матеріалів, які мають бути складені під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, окрім постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем у позовній заяві не наведено жодного належного спростування, щодо встановленого під час перевірки факту експлуатації об`єкту не введеного до експлуатації, тому оскаржуваний припис Управління від 25.07.2018 року №426/18 є законним та таким, що підлягає виконанню. При цьому управлінням дотримано процедуру здійснення позапланового заходу на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , а позивач, шляхом наведення надуманих причин, намагається будь-яким чином уникнути відповідальності.

15.04.2019 року за вх. № 13494/19 від представника позивача до суду надійшло клопотання з проханням розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Також, 15.04.2019 року від представника відповідача за вх. № 13493/19 до суду надійшло аналогічне клопотання з проханням розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання призначене на 13.05.2019 року представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується телефонограмою від 17.04.2019 року.

13.05.2019 року судом задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання учасника справи, належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 року та звернення фізичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (вх. № 01-17/116гл від 18.06.2018 року), проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з направленням для проведення позапланової перевірки від 20.07.2018 року №000918, строк проведення вказаної перевірки становить з 20.07.2018 по 25.07.2018 року.

Представником управління під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_3, встановлено, що позивачем, за зазначеною адресою на третьому поверсі виконані будівельно-монтажні роботи з реконструкції вказаної квартири шляхом розширення існуючого балкону та приєднання його частини до приміщення кухні.

Під час перевірки ОСОБА_1 був присутній та ним надано: договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , серія та номер 72 від 31.01.2014 року; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою станом на 27.11.2017 року; технічний план на квартиру АДРЕСА_3 від 24.11.2017 року, виконаний ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД».

За результатами перевірки складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №000918, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №426/18 від 25.07.2018 року та протокол про адміністравне правопорушення від 25.07.2018 р.

28.08.2018 року на адресу позивача надійшло поштове відправлення від імені управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. У конверті знаходилась постанова по справі про адміністративне правопорушення №501/18 від 07.08.2018 року. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП, а саме: експлуатація не прийнятого в експлуатацію об`єкта будівництва та накладено штраф у розмірі 10200 грн. Позивач оскаржив зазначену постанову до Приморського районного суду м. Одеси.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.01.2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовлено.

Проте, 11.04.2019 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, апеляційну скаргу адвоката Бриленка К.Б. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволено.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - скасовано, та прийнято по справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 07.08.2018 року №501/18, винесену заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - начальником інспекційного відділу № 2 УДАБК Якименко Р.К.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 9 статті 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрито.

У справі, яка розглядалась Приморським районним судом м. Одеси, міститься інформація про складання відповідачем припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.07.2018 року, акту складеного за результатом позапланової перевірки від 25.07.2018 р. № 000918, протоколу про адміністративне правопорушення від 25.07.2018 року, які на адресу позивача не надходили.

Позивач зазначає, що про існування зазначених документів не був обізнаний, так само, як і про те, що відносно нього здійснювались заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом встановлено протиправність дій суб`єкта владних повноважень, при проведенні позапланової перевірки та оформлення за її наслідками передбачених Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, виходячи з наступного, нормативно-правового обґрунтування.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є у тому числі орган місцевого самоврядування при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 19 Конституції України та ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування ті їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Повноваження управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у сфері містобудівної діяльності, передбачені ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. 1 п. «б» ст. 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, Положенням про управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженим рішенням Одеської місцевої ради від 21.03.2018 року № 3043-VII.

Згідно ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №533.

Відповідно до п. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Обов`язки посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю встановлені п. 12 Порядку.

Так, посадові особі органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Крім того, відповідно п. 14 Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені документи після проведення позапланової перевірки були надіслані на адресу позивача, що підтверджується копією поштового відправлення № 6500905923735, проте як вбачається з відомостей відстеження поштового відправлення з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» позивачем отримані не були.

В порушення п. 12 Порядку посадовою особою управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради позивача, не ознайомлено із результатами проведеної перевірки, а навпаки, в матеріалах перевірки зроблено познаку про відмову від підпису та отримання документів, складених за результатами державно-будівельного контролю.

Також, відповідно до п. 16 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно із п. 17 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Таким чином, згідно із п.п 12-20 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися - в присутності суб`єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень.

Однак, оскільки позивач не був сповіщений, що він став суб`єктом відносно якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, дії посадових осіб управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської місцевої ради прямо не узгоджуються та йдуть всупереч приписам ст. 19 Конституції України, ЗУ «Про місцеве самоврядування».

Судом встановлено, що відомості щодо неналежного сповіщення ОСОБА_1 відносно проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю відсутні у позивача, адже до нього не надходило жодних повідомлень про його проведення у встановленому законом спосіб.

Крім того, судом встановлено, що позивач фізично не міг відмовитися від отримання та підписання припису у зв`язку із тим, що 25.07.2018 року та 26.07.2018 року перебував на роботі, що підтверджується табелем обліку використання робочого часу за липень 2018 року.

Позивач обіймає посаду лоцмана-оператора філії «ДЕЛЬТА-ЛОЦМАН» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» і працює за графіком «доба через дві доби».

Отже, посадова особа відповідача фізично не могла здійснювати перевірку вимог містобудівного законодавства у присутності позивача 26.07.2018 року, всупереч інформації, зазначеної в акті перевірки та у приписі.

Відповідач у своєму відзиві, посилаючись на відсутність в Єдиному реєстрі документів, які дають право на виконання будівельних або підготовчих робіт, вказує на здійснення самочинного будівництва.

Відповідач, здійснивши порівняння відомостей щодо площі квартири, зазначених у договорі купівлі-продажу квартири та інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дійшов висновку про самочинне будівництво.

Суд, проаналізувавши надані сторонами по справі докази, вбачає, що зміни до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені на підставі довідки від 24.11.2017 року № 01-15, наданої ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД» під час здійснення технічної інвентаризації.

Так, судом встановлено, що площа квартири змінилася у зв`язку з уточненням лінійних розмірів, не належить до самочинного будівництва та не являється реконструкцією в розумінні п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.

Отже висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та не підтверджений належними доказами.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції з технічної інвентаризації при виявлені об`єктів, які відповідно до цієї Інструкції вважаються об`єктами самочинного будівництва, суб`єкт господарювання зобов`язаний повідомити про це органи державного архітектурно-будівельного контролю, а для квартир багатоквартирних житлових будинків, одноквартирних, дачних та садових будинків, гуртожитків - також місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

У разі виявлення факту самочинного будівництва інженер з технічної інвентаризації має проставити печатку, зразок якої затверджений Інструкцією з технічної інвентаризації.

При цьому, інженером з технічної інвентаризації було виготовлено та надано довідку про те, що технічні характеристики об`єкта нерухомості змінилися не у зв`язку із виконанням будівельних робіт, а у зв`язку із уточненням лінійних розмірів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач по справі фактично не здійснював передбачені чинним законодавством заходи державного архітектурно-будівельного контролю, а вдався до формальної перевірки, яка полягала виключно в аналізі наявних в нього документів.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, ІКЮ 40199728) про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 25.07.2018 року, складений відносно ОСОБА_1 .

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, ІКЮ 40199728) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн..

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Суддя Л.М. Токмілова

.