Рішення № 82163757, 17.05.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року справа № 340/835/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-ЛТД", вул. Декабристів, 29, м. Кропивницький,25006

до відповідача: Головного управління ДФС у Кіровоградській області, вул. Велика Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №0121565205 від 27.12.2018 року, яким до ТОВ "Імекс-ЛТД" застосовано штраф на загальну суму 87390,91 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що Товариство надає послуги з друкування газет і книг, які згідно п.п.197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Вказує, що на виконання вимог підпункту "б" п.198.5ст.198 Податкового кодексу України позивачем і складались зазначені в акті перевірки податкові накладні/розрахунки коригування, граничний термін реєстрації яких був порушений. Однак в кожній із вказаних в акті перевірки податкових накладних чи розрахунках коригування у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робилась помітка "X" та зазначався тип причини 02, що згідно із наказом Мінфіну України від 31.12.2015р. №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" означало, що така податкова накладна складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. А згідно пункту 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України не передбачено штрафів за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою)

Ухвалою суду від 01.04.2019 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (т.1, а.с.1-2).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що перевіркою встановлено порушення Товариством вимог п. 200.10 ст. 200 ПК України, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, виписаних покупцям-платникам ПДВ (т.5, а.с.141).

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (т.5, а.с.143-147).

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження (т.5,а.с.153).

Керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що посадовою особою ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Імекс ЛТД" за період 2017-2018 року.

За результатом перевірки складено Акт №774/11-28-52-05-23/13768524 від 03.12.2018 про результати камеральної перевірки щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с. 41-62).

За результатом перевірки встановлено, що ТОВ "Імекс ЛТД" проведено реєстрацію податкових накладних несвоєчасно, чим порушено п.201.10 ст.201 ПК України (т.1,а.с.42-62).

Підприємством подано заперечення до акту перевірки (т.1,а.с.63-68).

Листом від 27.12.2018 року за вих. №13739/10/11-28-52-05-18 ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомило підприємство, що висновки щодо порушення підприємством вимог законодавства, викладені в акті перевірки ТОВ "Імекс –ЛТД" №774/11-28-52-05-23/13768524 від 03.12.2018 року будуть залишені без змін (т.1,а.с.70).

На підставі висновків камеральної перевірки Головне управління ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0121565205 від 27.12.2018р., яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/рахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України до ТОВ "Імекс – ЛТД" застосовано штраф у сумі 87390,91 грн., зокрема:

штрафна санкція в розмірі 10 % - 15382,78 грн.; штрафна санкція в розмірі 20% - 27848,62 грн.; штрафна санкція в розмірі 30% - 42712 грн., штрафна санкція в розмірі 40% - 1447,24 грн. (т.1,а.с. 15).

Позивачем подано скаргу на податкове повідомлення – рішення до ДФС України (т.1,а.с.71-76).

Рішенням ДФС України №11682/6199-99-11-06-01-28 від 13.03.2019 року скаргу ТОВ "Імекс – ЛТД" залишено без задоволення, а податкове повідомлення – рішення №0121565205 від 27.12.2018 - без змін (т.1,а.с.82-83).

Вважаючи висновки камеральної перевірки протиправними, податкове повідомлення-рішення, винесене на їх підставі протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами п. 201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Суд відмічає, що у даній адміністративній справі спірним є наявність чи відсутність підстав для застосування до Товариства штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Згідно вимог п.198.5. ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Наказом Мінфіну від 31.12.2015, №1307 затверджено форми податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної" (далі - Порядок №1307).

Пунктом 11 Порядку №1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" зазначається код ознаки:

1 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;

2 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України;

3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку;

4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку №1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17.

Судом досліджено надані підприємством податкові накладні/розрахунки коригування податкових накладних щодо яких камеральною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН та встановлено, що графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначив "ТОВ "Імекс - ЛТД", у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлено умовний ІПН "100000000000", а у верхній лівій частині зазначено тип причини "02" (т.1,а.с. 84-250, т.2,а.с.1-250, т.3,а.с.2-250,т.4,1-250, т.5, а.с.1-29).

Щодо операцій, вказаних у спірних податкових накладних, суд зазначає наступне.

Пунктом 197.1 ст. 197 ПК України визначено, що звільняються від оподаткування операції з: постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) та дитячих книжкових видань, вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

В свою чергу зі змісту наявних у матеріалах справи податкових накладних не вбачається, що такі податкові накладні складені саме в межах операцій, які звільнені від оподаткування саме на підставі п.197.1.25 статті 197 Податкового кодексу України.

Як вбачається зі зведених податкових накладних, щодо яких встановлено порушення граничних термінів реєстрації, у графі номенклатура товарів/послуг продавця зазначено: умовна податкова накладна на твердий перепліт, умовна податкова накладна на журнали реєстрації вхідних документів, умовна податкова накладна на афіші, умовна податкова накладна на грамоти, умовна податкова накладна на сертифікат на проходження навчання, умовна податкова накладна на табличку - вивіску, умовна податкова накладна на бірку «Борошно пшеничне. Сорт вищий», умовна податкова накладна на друк бейджів, умовна податкова накладна на календар кишеньковий, умовна податкова накладна на листівку, умовна податкова накладна на медичну карту, умовна податкова накладна на канцелярські товари, умовна податкова накладна на протокол про результатів виборів депутатів тощо.

Суд відмічає, що операцій, відображені у пн/рк, які перевірялись під час камеральної перевірки не звільнені від оподаткування.

Крім того, згідно п. п. «в» п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.

А відтак, позивач зобов`язаний був зареєструвати податкові накладні у строки встановлені статтею 201 цього Податкового Кодексу України.

При цьому, судом встановлено, що операції, відображені у пн/рк: №20 від 15.05.2017, №28 від 321.02.2018, №19 від 17.01.2018, №55 від 27.09.2018 №83 від 27.12.2017, №30 від 18.05.2017, №40 від 22.09.2017, №27 від 13.03.2017, №16 від 14.03.2018, №16 від 15.02.2018, №72 від 11.12.2017, №16 від 07.12.2017, №6 від 07.02.2018, №11 від 06.09.2018, №54 від 28.09.2017, №19 від 14.11.2017, №20 від 13.09.2017, №7 від 07.03.2018 та №56 від 30.08.2017р. звільнені від оподаткування, а тому застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в розмірі 5349,28 грн. є неправомірним.

Відповідачем в акті перевірки від 03.12.2018р. №774/11-28-52-05-23/13768524 зафіксовано порушення строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені обставини не заперечуються позивачем і підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, а відтак застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних податковими повідомленнями-рішеннями №0121565205 від 27.12.2018 року в розмірі 82 041,63 грн. суд вважає правомірним.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Згідно підпункту 17.1.17 п.17 ст.17 ПК України, платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з вищезазначених положень законодавства, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують їх права, свободи та інтереси. Наслідком задоволення в адміністративному судочинстві позовних вимог є відновлення фактично порушених прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, повинен не лише вирішити позовні вимоги у відповідності до принципів верховенства права, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права.

Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З урахуванням норм ч.3 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс – ЛТД" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №0121565205 від 27.12.2018 р. в частині застосування суми штрафу в розмірі 5349,28 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс – ЛТД" ( код 13736524) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 грн. 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко