Ухвала суду № 82162979, 03.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/8153/19

категорія 112030100

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач взернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати незаконним та скасувати висновок комісії Міністерства оборони України (п. 70 протоколу № 93 від 21.09.2018р.) про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням мені 2 групи інвалідності 24.11.2014 внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку.

Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення мені, як інваліду II групи, одноразової грошової допомоги та виплатити в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму на момент виплати, у відповідності з ч.2 ст.16 Закону України №2011-ХІІ.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно п.4 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 160 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Позивач оскаржує висновок комісії Міністерства оборони України (п. 70 протоколу № 93 від 21.09.2018р.) про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням мені 2 групи інвалідності 24.11.2014 внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку.

При цьому вказане рішення прийнято на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 року по справі № 285/4389/1, якою зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 24.11.2014 року.

Таким чином, протиправність дій відповідача на думку позивача вчинена на виконання судового рішення.

Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Провадження у справі № 285/4389/17 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області, рішення у якій в подальшому скасоване Житомирським апеляційним адміністративним судом відкрито 06.12.2017.

У п.10 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

У даному випадку, питання протиправності дій суб`єкта владних повноважень - відповідачем щодо не виконання або неналежного рішення адміністративного суду підлягають розгляду судом, що постановив вказане рішення, в порядку розгляду питань, що пов`язані із виконанням рішення суду та не підсудні Житомирському окружному адміністративному суду.

Вимоги, предметом яких є невиконання чи неналежне виконання судового рішення, повинні вирішуватися в межах відповідної справи (невиконання рішення у якій оскаржується) в порядку статті 383 КАС України і не можуть розглядатися в іншому (новому) позовному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вказати, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Отже, вказані обставини позбавляють суд можливості вирішити питання чи є заявлені вимоги самостійними позовними вимогами про вирішення нового спору, чи повинні вирішуватися за правилами ст.383 КАС України, шляхом подання окремої заяви в порядку виконання судового рішення, та як наслідок, і щодо відкриття провадження у справі.

Крім того, якщо такі вимоги повинні розглядатися як адміністративний спір, то позивачу необхідно подати уточнену позовну заяву з обгрунтуванням наявності у ньому ознак нового публічно-правового спору.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу терміну визначитися з характером спірних правовідносин, а саме: чи є вони самостійними позовними вимогами чи покликані на виконання ст.383 КАСУ. У разі усунення недоліків на подання саме адміністративного позову - уточненої позовної заяви оформленої у відповідності до вимог статей 5,160,161 КАСУ. Уточнений позов та відповідні додатки до нього надати у двох примірниках.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Капинос