Ухвала суду № 82160706, 31.05.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/689/19

УХВАЛА

іменем України

31 травня 2019 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючого судді: Васильєвої Т.Ю.

суддів: Бондаренко О.І., Ганкіної І.А.,

секретар судового засідання Манюк Л.В.

за участю:

прокурора Вознюка Д.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1., адвоката Берегович О.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2., адвоката Бондарчука В.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження по обвинувальному акту, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018020000000142 від 17.04.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Вознюк Д.В. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Своє клопотання прокурор мотивував тим, щострок тримання обвинуваченого під вартою спливає, при цьому запобіжний захід відносно обвинуваченого обрано правильно, підстав для його зміни, скасування немає та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків та інших обвинувачених, які ще не були допитані, та вчиняти нові злочини, а отже обраний запобіжний захід є обґрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Берегович О.О., щодо продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_1 заперечували, зазначили, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведені. Адвокат обвинуваченого зазначила, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має двох новонароджених дітей та дружину, яка здійснює догляд за їхніми дітьми, та перебуваючи під вартою обвинувачений позбавлений можливості їх утримувати, батьки такої допомоги надати не можуть, оскільки мати дружини обвинуваченого померла, а його мати хворіє. Тому просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, адвокат Бондарчук В.В., просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки ним не доведено ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого. Адвокат Бондарчук В.В. просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник Долженко О.М. в дане судове засідання не з`явилися, адвокат повідомила суд про лікування обвинуваченої ОСОБА_3 в Чернігівській міській лікарні № 1.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися з невідомих причин.

Вислухавши думку учасників судового засідання,оглянувши надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1. ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний повторно до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з правом внесення застави.

В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 29.11.2018 та від 25.01.2019 строк тримання під вартою ОСОБА_1 було продовжено до 03.04.2019 року, визначено розмір застави.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 02.04.2019 строк тримання під вартою ОСОБА_1 було продовжено до 01.06.2019 включно.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чинити тиск на потерпілих осіб та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане питання, колегія суддів враховує також позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви»).

Суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу та його продовженні були встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, колегія суддів вважає виправданим тримання ОСОБА_1 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Колегія суддів приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність таких ризиків, для застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Наявність дітей та дружини в обвинуваченого не можуть бути достатньою підставою для зміни чи припинення застосування обраного запобіжного заходу, оскільки ці обставини не є перешкодою для можливості впливу на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Так, на даному етапі судового розгляду потерпілі та свідки ще не допитувались, обвинувачені, в тому числі ОСОБА_1 , від надавання показів суду до допиту всіх свідків та потерпілих відмовляються, тому, на думку суду, на даний час залишаються ризики, встановлені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням зазначеного вище колегія суддів вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб з залишенням попереднього розміру застави в сумі 552 300 грн.

При цьому в задоволенні клопотання адвоката обвинуваченого ОСОБА_2. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 183, 199, 331 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто до 30.07.2019 включно.

Залишити ОСОБА_1 встановлену заставу в розмірі 552 300 грн., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

прибувати на виклики суду за першою вимогою;

не відлучатись з населеного пункту за місцем проживання без дозволу суду;

повідомляти суду про зміну місця проживання, роботи або навчання;

утриматись від спілкування з особами, які являються потерпілими, свідками та обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави та покладення обов`язків на ОСОБА_1 , визначити термін їх дії строком два місяці.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого Коробця Юрія Валерійовичапро зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Т.Ю. Васильєва

Судді: О.І. Бондаренко

І.А. Ганкіна