Ухвала суду № 82159043, 03.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.06.2019Справа № 910/7009/19Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Агро» про забезпечення позову у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Агро»

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

товариства з обмеженою відповідальністю «Соіл Компані ЛТД»

публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»

державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт»

про визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ Агро» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, товариства з обмеженою відповідальністю «Соіл Компані ЛТД», публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод», державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» про визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АРМА було здійснено продаж належного ТОВ «ВВ Агро» майна - карбаміду вагою 4000 тон в біг-бегах, за оспорюваними договорами, з порушенням вимог ст. ст. 203, 655, 658 ЦК України, ст. 1, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», п.п. 2, 22 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 719, за відсутності належних повноважень на продаж вказаного майна, тобто, за відсутності необхідної правоздатності в АРМА на вчинення дій з реалізації належного ТОВ «ВВ Агро» майна та укладення оспорюваних договорів, за заниженими цінами, без відома ТОВ «ВВ Агро», як власника майна тощо, чим позбавлено ТОВ «ВВ Агро» права власності на належне йому майно.

У зв`язку з чим, просить суд:

- визнати недійним договір купівлі-продажу Активів № 3 від 18 квітня 2019 року, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, як продавцем, і товариством з обмеженою відповідальністю «Соіл Компані ЛТД», як покупцем,

- визнати недійсним договір купівлі-продажу Активів від 18 квітня 2019 року, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, як продавцем, і товариством з обмеженою відповідальністю «Соіл Компані ЛТД», як покупцем щодо купівлі-продажу карбаміду в біг-бегах у кількості 4092 біг-бег (шт.) вагою 3087.295 тон., що зберігається на складі Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт»,

- зобов`язати кожного окремо - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, товариство з обмеженою відповідальністю «Соіл Компані ЛТД», публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» вчинити дії з повернення карбаміду вагою 1000 тон в біг-бегах, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ Агро» на підставі договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України № 22.10/18-1 від 11 жовтня 2018 року та перебуває на складах публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»,

- зобов`язати кожного окремо - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, товариство з обмеженою відповідальністю «Соіл Компані ЛТД», державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» вчинити дії з повернення карбаміду вагою 3000 тон в біг-бегах, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ Агро» на підставі договорів № 01.10/19-2 від 2 січня 2019 року та № 01.10/19-1 від 2 січня 2019 року та перебуває на складах Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт».

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на карбамід в біг-бегах вагою 1000 тон., що знаходиться на території публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (65481, Одеська обл., місто Южне, вул. Заводська, 3, ідентифікаційний код 00206539) та заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо переміщення з території публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (65481, Одеська обл., місто Южне, вул. Заводська, 3, ідентифікаційний код 00206539), користування та розпорядження карбамідом (карбаміду) в біг-бегах вагою 1000 тон., що знаходиться на території публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (65481, Одеська обл., місто Южне, вул. Заводська, 3, ідентифікаційний код 00206539):

- накладення арешту на карбамід в біг-бегах вагою 3000 тон., що знаходиться на складах державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» (код ЄДРПОУ 01125695) та заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо переміщення з території державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» (код ЄДРПОУ 01125695), користування та розпорядження карбамідом (карбаміду) в біг- бегах вагою 3000 тон., що знаходиться на складах державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» (код ЄДРПОУ 01125695);

- зупинити стягнення на підставі ухвал Печерського районного суду міста Києва від 10 травня 2019 року у справі № 757/21035/19-к та від 24 травня 2019 року у справі № 757/21031/19-к.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що предметом спору у справі за позовом ТОВ «ВВ Агро» є спір про визнання недійсними договорів про відчуження належного ТОВ «ВВ Агро» карбаміду в біг-бегах вагою 4000 тон., проданого без волі та волевиявлення власника - ТОВ «ВВ Агро» та зобов`язання відповідачів повернути вказане майно ТОВ «ВВ Агро»; і у випадку задоволення позову право власності ТОВ «ВВ Агро» на карбамід буде відновлено та відповідачі будуть зобов`язані повернути ТОВ «ВВ Агро» таке майно. Тому, невжиття заходів забезпечення позову, про які клопоче ТОВ «ВВ Агро», може створити очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) порушених та оспорюваних прав та інтересів ТОВ «ВВ Агро», за захистом яких воно звернулося до суду.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає їх не обґрунтованими, оскільки, заявником не надав доказів на підтвердження того факту, що невжиття запобіжних заходів порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника - товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ Агро».

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Агро» про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України

Суддя С.М. Мудрий