Ухвала суду № 82153751, 03.06.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/8104/19

Провадження № 2/638/3510/19

03.06.2019 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківської області Яненко Наталія Павлівна про скасування державної реєстрації прав,-

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада в особі представника Гріньова Р. О. 28.05.2019 року поштовим засобом зв`язку звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківської області Яненко Наталія Павлівна про скасування державної реєстрації прав, а саме просить суд: скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківської області Яненко Наталії Павлівни – індексний номер рішення 43355066, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна щодо якого здійснено реєстрацію змін 275586863101.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення, (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а такожсправ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею175 ЦПК України.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення заяви без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог статті 175 ЦПК України, а саме: заява, зокрема, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно з нормами матеріального права позивач повинен визначити правові підстави позову (обставини, які мають місце у диспозиції норми матеріального права і мають бути доведені суду) та на підтвердження цих підстав позову повинен навести фактичні обставини справи та зазначити норму закону, яка регулює спірні правовідносини, що є предметом судового розгляду, оскільки ця обставина має суттєвий вплив на змагальний характер процесу і сприяє досягненню істини у справі.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі. Визначення змісту та розміру позовних вимог є правом саме позивача, а не суду. У випадку задоволення позовної вимоги судове рішення має бути чітким та зрозумілим для виконання, зокрема, для державного виконавця на випадок його примусового виконання.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, у прохальній частині позовної заяви позивачем висловлено вимогу про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківської області Яненко Наталії Павлівни – індексний номер рішення 43355066, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна щодо якого здійснено реєстрацію змін 275586863101, в той же час у вступній частині позову відповідачем визначено ОСОБА_1 , хоча незрозумілим залишається в чому порушення, невизнання або оспорювання прав позивача з боку цієї фізичної особи, а тому суд пропонує позивачу конкретизувати та уточнити свої позовні вимоги, а також спосіб захисту прав та інтересів, з яким позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківської області Яненко Наталія Павлівна про скасування державної реєстрації прав – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачу ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дзержинського районного суду

м. Харкова В.М. Хайкін