Ухвала суду № 82153199, 31.05.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 433/1426/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року м. Сватове

Колегія суддів Сватівського районного суду Луганської області у складі:

головуючого - судді Реки А.С.,

суддів – Скрипника С.М., Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Гапич К.В.,

прокурора Боровкової Л.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника Євсюкова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сватове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130590000198 від 27.06.2017 року у відношенні ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України,-

Встановила:

На розгляді Сватівського районного суду Луганської області перебуває кримінальне провадження № 12017130590000198 від 27.06.2017 у відношенні ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 суду заявив, що на досудовому розслідуванні він був змушений обмовити себе і визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, оскільки під час затримання щодо нього застосовувались незаконні заходи фізичного впливу з боку працівників Троїцького ВП ГУНП, а саме 27 червня 2017 року до нього додому приблизно о 05-00 год. ранку приїхали співробітники поліції, які відвезли його до Троїцького ВП ГУНП, де завели у якийсь-то кабінет, там перебувало 3-4 особи одягнуті в форму співробітників поліції. Його посадили на стілець та почали задавати питання, він заперечував провину, тоді один з цих чоловіків наніс йому декілька ударів рукою по обличчю. Про побиття він не заявляв, оскільки вважав, що це буде марно, та боявся погроз з боку працівників поліції. Назвати прізвища цих осіб не може, пам`ятає їх в обличчя. Окрім того, 05.08.2017 року до нього в ІТТ приїздили слідчий та оперуповноважений, які повезли його поспілкуватися. В ході спілкування зазначені особи здійснювали на нього психологічний тиск з метою повного визнання провини у кримінальному правопорушенні, яке йому інкримінується.

Захисник у судовому засіданні заявив клопотання щодо направлення відповідного судового доручення з метою перевірки показань обвинуваченого про застосування відносно ОСОБА_4 працівниками правоохоронних органів недозволених методів досудового слідства, а саме психологічного та фізичного насильства.

Обвинувачений просив задовольнити заявлене клопотання.

Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання.

Потерпіла ОСОБА_3 заперечувала проти заявленого клопотання. Вказала, що ОСОБА_4 не може точно вказати на особу, яка з його слів, застосовувала відносного нього фізичне насильство.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримали думку Лютої В.В.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 КПК України, під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Статтею 18 КПК України передбачено, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини встановлені ст. 206 КПК України. Відповідно до п.2 ч.6 зазначеної статті, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Положеннями статті 206 КПК України передбачені обов`язки щодо захисту прав людини лише слідчого судді, однак, частина 6 статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Враховуючи те, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив про істотне порушення його прав і основоположних свобод під час досудового розслідування, а саме, що до нього з боку працівників Троїцького відділу поліції, прізвищ яких в судовому засіданні встановити не вдалося, - застосовувались незаконні методи ведення слідства, колегія суддів вважає, що для повного і неупередженого судового розгляду кримінального провадження доводи цієї заяви мають бути перевірені з метою створення необхідних умов для захисту порушених прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження і вони не можуть бути перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі дії. У разі прийняття такого рішення, суд відкладає судовий розгляд на строк достатній для проведення відповідної слідчої дії.

Оскільки зазначені обвинуваченим обставини можуть мати істотне значення для об`єктивного розгляду справи, суд, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, встановленого обов`язку національних органів провести ефективне офіційне розслідування, спроможне встановити факти та виявити і покарати винних, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, вважає за необхідне доручити Територіальному управлінню державного бюро розслідувань перевірити дослідження фактів, повідомлених обвинуваченим ОСОБА_4 , щодо застосування відносно нього під час проведення досудового розслідування кримінального провадження недозволених методів слідства, встановлення осіб, які, зі слів обвинуваченого, вчиняли щодо нього фізичний та психологічний вплив.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.6 ст.206, ст.ст. 216, 333, 372 КПК України, колегія суддів,-

Постановила:

Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську провести перевірку і дослідження фактів, викладених обвинуваченим ОСОБА_4 щодо застосування відносно нього недозволених методів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130590000198 від 27.06.2017, за наслідками якої прийняти відповідне процесуальне рішення.

Копію ухвали направити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську, для виконання.

Про прийняте рішення повідомити Сватівський районний суд Луганської області в строк до 12 червня 2019 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її проголошення судом.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали оголошено 03 червня 2019 року.

Головуючий: Судді:

_____ ______ _____

А.С. Река С.М. Скрипник Л.П. Бабічева