Ухвала суду № 82151109, 30.05.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6899/18

№ 1-кп/183/647/19

У Х В А Л А

30 травня 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Олійника А.В., секретаря судового засідання Бабенко Л.М.:

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018040350001688 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого останні рази:

-23.11.2009 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 122 КК України до обмеження волі строком 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 1 рік;

-03.11.2010 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 69, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 2 роки,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю прокурора - Козлова С.Г.,

захисника - Вислоцької Г.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у зв`язку з тим, в нього сталося загострення геморою, стан його здоров`я потребує оперативного втручання, в умовах слідчого ізолятору допомоги йому не надають.

Захисник Вислоцька Г.О. підтримала клопотання ОСОБА_1 , просила його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов до наступних висновків.

При вирішенні клопотання обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні виходячи з наступного.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 у своєму клопотанні зазначає, що у нього сталося загострення геморою, стан його здоров`я потребує оперативного втручання, в умовах слідчого ізолятору допомоги йому не надають, однак відповідно до медичної довідки наданої В.о. начальника медичної частини № 4 від 20.05.2019 року № 94, на теперішній час стан ОСОБА_1 залишається стабільним, останній отримує симптоматичну терапію.

Тому, посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що в умовах СІЗО йому не надається медична допомога та у зв`язку із цим йому необхідно змінити запобіжний захід, - є безпідставними, а клопотання останнього про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При вирішенні питання про продовження раніше обраного запобіжного заходу ОСОБА_1 суд враховує: тяжкість інкримінованого злочину, який віднесено законом до категорії тяжких, ступень відповідальності за нього, відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, оскільки він не одружений, підтверджень наявності на його утриманні будь-яких осіб та наявності у нього захворювань, які перешкоджають йому утримуватися під вартою суду не надано, суспільно-корисною працею не займається, внаслідок чого необхідно запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, оскільки він раніше неодноразово судимий, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки вони ще не допитані судом, тому відповідно до вимог п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, з метою об`єктивної можливості забезпечення розгляду зазначеного кримінального провадження необхідно продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ніякий, з передбачених більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належний розгляд провадження, а перебування його на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є беззаперечною підставою для продовження раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу - відмовити.

Обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 26 липня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Олійник