Ухвала суду № 82150295, 31.05.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3894/17

Провадження № 4-с/211/16/19

У Х В А Л А

іменем України

31 травня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гулько А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал», заінтересовані особи Довгинцівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , на рішення державного виконавця, -

встановив:

Заявник Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» звернувся до суду з відповідною скаргою та просить суд зобов`язати державного виконавця Довгинцівського відділу ДВС скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 55734165 по примусового виконанню судового наказу № 211/3894/17 від 06.09.2017 р, посилаючись лише на часткове виконання боржником судового рішення. В обґрунтування скарги зазначив, що судовим наказом від 06 вересня 2017 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заборгованості за надані послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення: 10630,44 грн. основної заборгованості, 378,90 грн. – 3% річних та 2213,42 грн. інфляційних витрат, по 200,00 грн. судового збору з кожного. Вказаний судовий наказ було направлено на виконання до виконавчої служби, 07 лютого 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, однак 16 квітня 2019 року на адресу стягувача надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, боржником борг сплачено в повному обсязі. Разом з тим, відповідно до інформації наданої бухгалтерською службою водо збуту, станом на 17.04.2019 р. заборгованість сплачена лише частково у загальній сумі 7755,06 грн., з яких 200,00 грн., судового збору, 4962,74 грн. основного боргу, 2213,42 грн. – інфляційні нарахування, 378,90 грн. – 3% річних. Залишок заборгованості складає 6267,70 грн., з яких 5667,70 грн. – основний борг, який підлягає стягненню в тому числі з ОСОБА_1 18 квітня 2019 року стягувачем була направлена заява до відділу ДВС з вимогою про скасування постанови в зв`язку з неповнотою сплати заборгованості та надання підтверджуючої бухгалтерської довідки. Станом на 26.04.2019 р. стягувач не отримав відповіді на заяву, тому з метою повного виконання судового рішення просить задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 02 травня 2019 року прийнято скаргу до розгляду.

В судове засідання представник стягувача, боржник та державний виконавець не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, однак їх неявка, не перешкоджає її розгляду.

До суду надійшла заява представника стягувача про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні вимог наполягає. з підстав, викладених в скарзі.

Державний виконавець Притула Н.С. звернулась до суду з письмовими запереченнями на скаргу, вказавши, що 25 січня 2019 року на адресу відділу надійшло повідомлення з місця роботи боржника ОСОБА_1 , ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» про повне виконання постанови від 14.03.2018 р. про звернення стягнення на заробітну плату боржника, та зазначено, що заборгованості немає. Крім того, надано звіт про здійсненні відрахування та виплати відносно ОСОБА_1 , в яким суми відрахувань відповідають матеріалам виконавчого провадження, в тому числі й судовому наказу від 06.09.2017 р. та заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження. Тому на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» нею було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 211/3894/17 від 06.09.2017 р. у зв`язку з повним фактичним виконанням судового рішення, оригінал судового наказу разом з постановою державного виконавця направлено до суду. Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частини першої статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як встановлено судом, судовим наказом Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 вересня 2017 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» заборгованість за період з 01.04.2014 року по 27.04.2017 року по оплаті за послуги з централізованого постачання холодної води у розмірі 10630 гривень 44 коп., 3 % річних у розмірі 378 гривень 90 коп., та втрати від інфляції у розмірі 2213 гривень 42 коп., та в рівних частинах судовий збір у розмірі грн. 00 коп., тобто по 200 гривень 00 коп. з кожного (а.с. 5 – копія судового наказу).

На виконання рішення суду державним виконавцем Довгинцівського відділу ДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області 07 лютого 2018 року відкрито виконавче провадження , винесено постанову від 14 березня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в постанові від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина друга статті 39 Закону).

Так, в обґрунтування заявлених вимог стягувачем надано довідку № 48 про заборгованість за судовим наказом станом на 18.04.2019 р. за справою № 211/3894/17 від 06.09.2017 р., з яких в рахунок погашення заборгованості надійшли кошти в сумі 7755,06 грн., з яких 200,00 грн., судового збору, 4962,74 грн. основного боргу, 2213,42 грн. – інфляційні нарахування, 378,90 грн. – 3% річних. Залишок заборгованості складає 6267,70 грн., з яких 5667,70 грн. – основний борг (а.с.8).

В якості заперечень державним виконавцем надано повідомлення та копію звіту ПП «Придніпровська паливно-енергетична компанія» про стягнення з ОСОБА_1 суми в розмірі 14965,04 грн., в тому числі й боргу в сумі 13422,76 грн., повернення авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 149,00 грн. та виконавчого збору в сумі 1342,28 грн. Заборгованості немає.

Вказані докази, надані державним виконавцем, суд приймає в якості належних та обґрунтованих, оскільки з них вбачається помісячні відрахування з доходів боржника, що дозволяє зробити висновки про виконання судового рішення.

Разом з тим, така довідка відсутня в стягувача – надана інформація не дає змоги відслідкувати платежі, що надходили на рахунки стягувача та звірити з тією інформацією, яка міститься в звіті про здійсненні відрахування та виплати, наданому державним виконавцем.

При цьому, відповідно до постанови державного виконавця від 14 березня 2018 р., визначено повернення авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 51,00 грн. та борг в розмірі 13422,76 грн., на рахунки безпосередньо стягувача.

Тому суд не вбачає порушень державного виконавця при винесенні постанови.

Згідно абзаців першого та другого пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладені обставини справи та надані суду докази, суд приходить до висновку відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, -

постановив:

в задоволенні скарги Комунального підприємства «Кривбасводоканал» – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 31 травня 2019 року.

Суддя Д.М.Ніколенко