Ухвала суду № 82147907, 03.06.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13858/19

Провадження № 1-кс/686/7550/19

У Х В А Л А

03 червня 2019 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Марцинкевич С.А., з участю секретаря судового засідання Демянової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому Вівдича О.Г., погодженого з прокурором, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, у кримінальному провадженні № 42019260220000036,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2019 року на розгляд слідчому судді надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому Вівдича О.Г., погоджене з прокурором військової прокуратури Чернівецького гарнізону Шевчуком Д.В., про накладення арешту на майно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке вилучено в ході проведення обшуку, а саме: мобільний телефон марки «HUAWEI» з сім - картою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером № НОМЕР_8 , картку « Приватбанку » № НОМЕР_4 , паспорт громадянина України та військовий квиток; картку «Універсальна - Приватбанку» № НОМЕР_5 .

З клопотання вбачається, що слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019260220000036 від 19 квітня 2019 року за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та для третіх осіб за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

31.05.2019 в ході проведення обшуку ОСОБА_1 добровільно видано наступні речі: мобільний телефон марки «HUAWEI» з сім - картою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером № НОМЕР_9 , картку « Приватбанку » № НОМЕР_4 , паспорт громадянина України та військовий квиток. Також, в ході проведення обшуку солдат ОСОБА_4 добровільно видав картку «Універсальна - Приватбанку» № НОМЕР_5 .

Оскільки ОСОБА_1 повідомлено підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, згідно санкції якої до майна підозрюваного може бути застосована конфіскація майна, тому виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу

Так, згідно вимог ст.ст. 170-173 КПК України, є правові підстави для накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на зазначений слідчим мобільний телефон марки «HUAWEI» з сім - картою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером № НОМЕР_7 , з позбавленням права його відчуження, розпорядження та користування.

Разом з цим, клопотання слідчого в частині накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на картку «Приватбанку» № НОМЕР_4 , паспорт громадянина України, військовий квиток, картку «Універсальна - Приватбанку» № НОМЕР_5 , є необгрунтованим, оскільки слідчим не доведено належність цих речей підозрюваному та що такі речі можуть та мають бути конфісковані, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 172, 173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накласти арешт у кримінальному провадженні № 42019260220000036, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування, на мобільний телефон марки «HUAWEI» з сім - картою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером № НОМЕР_7 .

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя