Вирок № 82147724, 03.06.2019, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Справа № 687/721/18

№1-кп/687/8/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року Чемеровецький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Борсука В.О.,

з участю секретаря - Цугель Т.В.,

з участю прокурора - Тустановської Н.В.,

з участю обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

з участю представника цивільного позивача - Головатого М.Д.,

з участю цивільного відповідача -

ОСОБА_2 , з участю представника цивільного

відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чемерівці кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240260000332 від 02.12.2017 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Слобідка, Кам`янець - Подільського району, Хмельницької області та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, перебуваючого на військовому обліку в Кам`янець-Подільському МВК, раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2017 року близько 11 год. 35 хв. на 13км+500 м автодороги Р-48 сполучення Кам`янець-Подільський-Білогір`я, ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем марки «КАЗ» моделі «4540 ПЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 завантаженим на кузові колодами деревини, рухаючись за межами населеного пункту с.Зарічанка Чемєровецького району, Хмельницької області в напрямку м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області, в порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 б, 10.1, 11.1, 11.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, допустив занос керованого ним транспортного засобу із подальшим його виїздом на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із зустрічним рейсовим автобусом марки «А09212» моделі «ВОНDAN» р.н. НОМЕР_2 належного ТДВ «Чемеровецьке АТП 16847» під керуванням водія ОСОБА_4

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автобуса марки «А09212» моделі «ВОНDAN» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_4 , отримав тілесне ушкодження у вигляді політравми, поєднаної травми - відкритого перелому середньої третини та верхньої третини лівої великогомілкової кістки з переходом на суглобову поверхню, відкритого уламкового перелому середньої третини правої гомілки, обширної рвано - скальпованої рани з шкірним та м`язовим дефектом правої гомілки, рваних ран лівої гомілки, закритого перелому дистальної частини 2 плюснової кістки лівої стопи, закритого перелому 3 плюснової кістки лівої стопи, закритого перелому головки 3 плюснової кістки лівої стопи, закритого перелому основної фаланги З атьця лівої стопи з розвитком травматичного шоку 3 ступеня, які по степені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, що підтверджується висновком експерта №79 від 07.02.2018 року та тілесні ушкодження у вигляді гематоми повік правого ока, субконюктивального крововиливу правого ока, забою правого ока легкого ступеня, які по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 б, 10.1, 11.1, 11.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, зміст яких полягає в наступному:

п.1.3 Учасники дорожнього руху зобов`язані знати, і неухильно дотримуватися вимог цих правил, а також бути взаємно ввічливими.

п 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальні збитки.

п.2,3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно зреагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п.11.1 Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

п. 11.3 На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії. дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

п.12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п.12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Порушення водієм ОСОБА_1 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками - отриманням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .. Допитаний по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 , свою вину визнав та показав суду, що 02 грудня 2017 року близько 11 год. 30 хв. на автодорозі сполученням Кам`янець-Подільський-Білогір`я, він, керуючи вантажним автомобілем марки «КАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 завантаженим на кузові деревиною, рухаючись за межами населеного пункту с.Зарічанка Чемеровецького району, в напрямку м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області, по слизькій дорозі, допустив занос керованого ним транспортного засобу із подальшим його виїздом на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із зустрічним рейсовим автобусом марки «А09212» р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав суду, що 02 грудня 2017 року близько 11 год. 30 хв. на автодорозі сполученням Кам`янець-Подільський-Білогір`я, він керуючи автобусом марки «А09212» р.н. НОМЕР_2 належного ТДВ «Чемеровецьке АТП 16847» та рухаючись зі швидкістю 30-40 кілометрів за межами населеного пункту с.Зарічанка в напрямку смт.Чемерівці побачив, що за метрів 50 перед ним, на зустрічну смугу виїжджає автомобіль марки «КАЗ», після чого намагався зупинитися, але через ожеледь на дорозі не встиг здійснити повну зупинку транспортного засобу, внаслідок чого відбулося зіткнення, щодо обрання міри покарання просить суворо не карати ОСОБА_1 ..

Вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується:

- рапортом про отриману інформацію, яка надійшла по телефону від 02.12.2017 року, згідно якого ст.інспектор - черговий Чемеровецького ВНП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мартинов С.М. прийняв інформацію про ДТП з потерпілими, ар.с.21, том 1;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.12.2017 року та фото таблицями до нього, згідно якого виявлено дорожньо-транспортну пригоду за участю автомобіля марки «КАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_1 та автобуса марки «А09212» моделі «ВОНDAN» р.н. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_4 на 13км+500 м автодороги Р-48 сполученням Кам`янець-Подільський-Білогір`я, ар.с. 22-34, том 1;

- постановою про визнання речових доказів від 02.12.2017 року, згідно якого транспортний засіб марки «КАЗ», моделі «4540 ПЕ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом в матеріалах досудового розслідування, ар.с. 61, том 1;

- постановою про визнання речових доказів від 02.12.2017 року, згідно якого транспортний засіб марки «А09212» моделі «ВОНDAN» реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано речовим доказом в матеріалах досудового розслідування, ар.с. 62, том 1;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.03.2018 року та фото таблицями до нього, згідно якого перевірено та уточнено відомості ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по факту відтворення дорожньо-транспортної пригоди, ар.с. 104-109, том 1;

- висновком експерта від 21.03.2018 року за №10.1-0117:18, згідно якого у встановлених обставинах дорожньої ситуації причиною даної ДТП з технічної точки зору став неконтрольований виїзд автомобіля марки «КАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 на зустрічну смугу руху на відстані, яка позбавляла водія автобуса «ВОНDAN» реєстраційний номер НОМЕР_2 своїми односторонніми діями запобігти зіткненню із зустрічним автомобілем(відсутність технічної можливості запобігання ДТП з боку водія ОСОБА_4 ).

Вищевказані докази дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить винуватість обвинуваченого в межах висунутого обвинувачення, відповідно до ст.337 КПК України, доведеною повністю.

Юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.286 ч.2 КК України визнано правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують йому покарання.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується позитивно.

У складеній досудовій доповіді відносно ОСОБА_1 орган пробації прийшов до висновку про середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, вважають що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у суспільстві можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторного кримінального правопорушення.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як судом було встановлено, що ОСОБА_1 користувався автомобілем марки «КАЗ» правомірно, оскільки мав при собі усі необхідні документи. Як свідчать покази ОСОБА_2 , який підтвердив, що ОСОБА_1 законно користується його транспортним засобом.

Виходячи з цього. шкода підлягає стягненню не з власника транспортного засобу, а з особи, яка користувалась транспортним засобом на законних підставах і є винуватою у вчиненні ДТП.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який за змістом ст.ст. 12, 24, 25 КК України є неумисним тяжким злочином, його наслідки, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

Враховуючи особу обвинуваченого, зокрема є раніше не судимим, обставини, що пом`якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 є покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування основного покарання з випробуванням.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк - в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України. При цьому суд з урахуванням обставин справи та особи винного, його відношення до вчиненого, дійшов висновку, що перевиховання ОСОБА_1 та його виправлення все ж можливі без відбування ним основного покарання та вважає за доцільне звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього виконання обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України з метою організації уповноваженими органами з питань пробації належного контролю за його поведінкою.

Враховуючи той факт, що обвинувачений під час вчинення злочину не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а також те, що на його утриманні перебуває хвора матір, та для забезпечення своєї сім`ї та подальшої остаточної компенсації шкоди потерпілому та цивільному позивачу, обвинуваченому необхідне посвідчення водія, суд вважає за можливе не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд приходить до наступного висновку.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертизи в порядку ст.124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Цивільний позов представника ТДВ «Чемеровецьке АТП 16847» до цивільних відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Цивільно-правова відповідальність власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки автомобіль марки «КАЗ» моделі «4540 ПЕ», номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ СК «Провідна» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - двісті тисяч гривень, за шкоду, заподіяну майну - сто тисяч гривень та франшизою - 0,00 грн. (поліс № АМ/0133894).

Згідно листа про надання інформації по справі №2300192178 від 12.09.2018 року за №17-12/10008 виданого ПрАТ СК «Провідна» вбачається, що ПрАТ «СК «Провіна» було відшкодовано ТДВ «Чемеровецьке АТП16847» страхове відшкодування внаслідок ДТП, що сталося 02.12.2017 року, в розмірі 78 284 грн. 05 коп., за полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності наземних транспортних засобів №АМ/0133894 від 23.09.2017 року.

Відповідно до наданої розписки від 26.07.2018 року, (яка була подана в судовому засіданні ОСОБА_1 , але надана ОСОБА_2 ) ОСОБА_2 передав грошові кошти в сумі 1000 доларів США дружині потерпілого ОСОБА_5 , як часткову компенсацію і відшкодування спричиненої шкоди внаслідок ДТП.

11.12.2018 року ОСОБА_1 передав грошові кошти в сумі 10000 гривень дружині потерпілого ОСОБА_5 , в рахунок відшкодування шкоди, що підтверджується розпискою від 11.12.2018 року.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 зі змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, фізичних, психологічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Представник ТДВ «Чемеровецьке АТП16847» посилається у поданому цивільному позові на приниження ділової репутації ТДВ, осуді населення, зневіри та недовіри до пасажирських перевезень, що призвело до втрат немайнового характеру підприємства, однак будь-яких доказів представником ТДВ «Чемеровецьке АТП16847» на підтвердження вищевказаного не було надано, а тому в цій частині позовні вимоги не відлягають задоволенню.

Відповідно до ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема відшкодування майнової та моральної шкоди.

За змістом ст.ст. 22, 23 цього ж Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками зокрема є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна; моральна шкода відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно зі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом ст. 1187 цього ж Кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - ЗУ "Про ОСЦВ") у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 261 ЗУ "Про ОСЦВ" страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Велика Палата Верховного Суду в п.п. 69, 72, 73 постанови від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц зробила наступні висновки щодо застосування норм права:

69. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

72. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

73. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до наданого звіту №02-D/38/6 від 16.05.2018 року з яким погодились сторони, вартість ремонту автобуса марки «А09212», моделі «ВОНDAN», р.н. НОМЕР_2 становить 211 319 грн. 82 коп..

З огляду на те, що ПрАТ «СК «Провіна» було відшкодовано ТДВ «Чемеровецьке АТП16847» страхове відшкодування внаслідок ДТП, в розмірі 78 284 грн. 05 коп., суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а саме: 211319,82 - 78284,05 = 133035 грн. 77 коп..

Також у позовній заяві представник ТДВ «Чемеровецьке АТП16847» просить стягнути упущену вигоду.

Стосовно вимог позивача про стягнення коштів у сумі 324795,73 грн. як втраченої вигоди (неотриманого доходу), які, як вбачається з уточненого розрахунку збитків, які нанесені ТДВ «Чемеровецьке АТП 16847», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

З огляду на положення ст. 22 ЦК України для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: порушення зобов`язання, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Предявлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обовязок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі розпорядження грошовими коштами.

Отже, при обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення реальності тих доходів, які особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов`язок щодо доведення розміру тих доходів, які особа отримала б у випадку не посягання на її право, покладається на представника ТДВ «Чемеровецьке АТП16847».

З урахуванням наведеного, цивільний позов представника « Чемеровецьке АТП 16847» слід задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь останнього: послуги незалежного експерта в сумі 2000 грн.; доставка водія ОСОБА_4 на відтворення ДТП 15.03.2018 року в сумі 1000 грн.; перегін автобуса для відтворення ДТП 15.03.2019 року в сумі 1082,63 грн., різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 133035 грн. 77 коп., що разом становить 137118 грн. 40 коп.. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 100 КПК України вирішити питання про долю речових доказів.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371,373-374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №10.1-0117:18 від 21.03.2018 року у розмірі 1144 грн. 00 коп.

Процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи технічного стану ТЗ №10.2-0001:18 від 13.02.2018 року у розмірі 1716 грн. 00 коп. та додаткової судової експертизи технічного стану ТЗ №10.2-0144:18 від 25.05.2018 року у розмірі 715 грн. 00 коп. віднести за рахунок держави.

Цивільний позов представника потерпілого ТДВ «Чемеровецьке АТП 16847» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТДВ «Чемеровецьке АТП 16847» 137118 грн. 40 коп. матеріальної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Застосований ухвалою слідчого судді Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 06.12.2017 року захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а саме на автобус марки «А09212» моделі «BOHDAN», номер кузова НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ТДВ «Чемеровецьке АТП 16847», яке зареєстроване по АДРЕСА_2 , та тимчасово перебував у користуванні в ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_3 , скасувати.

Застосований ухвалою слідчого судді Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 06.12.2017 року захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а саме на вантажний автомобіль марки «КАЗ» моделі «4540 ПЕ», номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , жителю селища Сахкамінь Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та тимчасово перебував у користуванні в ОСОБА_1 , жителя с . Дубинка АДРЕСА_1 , скасувати.

Речовий доказ автобус марки «А09212» моделі «BOHDAN», номер кузова НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ТДВ «Чемеровецьке АТП 16847», яке зареєстроване по вул . Гусятинське шосе, 4, смт.Чемерівці Хмельницької області , який передано на відповідальне зберігання директору ТДВ «Чемеровецьке АТП 16847» ОСОБА_7 , залишити у нього, ж.

Речовий доказ автомобіль марки «КАЗ» моделі «4540 ПЕ», номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , жителю с АДРЕСА_1 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили, залишити у нього, ж.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Чемеровецький районний суд Хмельницької області.

Суддя Борсук В.О.