Рішення № 82145433, 28.05.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1719/19

Провадження № 2/487/1300/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Полінкевич К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Миколаївський облавтодор» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати

В С Т А Н О В И В:

04.03.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до «ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Миколаївський облавтодор», в якій просила стягнути на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати.

Позовні вимоги обґрунтовуванні тим, що з 11.01.2011 року по 19.11.2018 року позивач працювала у філії «Тернівська ДЕД» ДП «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» на посаді провідний інженер з охорони праці та безпеки руху. 19.11.2018 року була звільнена з займаної посади на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України. На момент звільнення відповідачем не було проведено повний розрахунок по виплаті заробітної плати в сумі 28746,95 грн. В зв`язку з чим позивач у позовній заяві просила стягнути з відповідача на її користь нараховану але не виплачену заробітну плату у сумі 28746,95 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку з 19.11.2018 року і по день винесення рішення по справі. 28.05.2019 року до суду надійшла заява позивача, у якій остання зазначила, що підтримує позовні вимоги тільки в частині стягнення середнього заробітку час затримки виплати заробітної плати.

Ухвалою суду від 11 березня 2019 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач до судового засідання не з`явилась, надала до суду заяву, у якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Представник відповідача Тирон Я.С. до судового засідання не з`явилася, надала до суду заяву, у якій зазначила, що не заперечує проти стягнення середнього заробітку за час затримки на час виплати 29.03.2019 року.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з копією трудової книжки позивача ОСОБА_1 . Філією «Тернівська ДЕД» від ДП «Миколаївський Облавтодор» «ВАТ» ДАК «Автомобільні дороги України» було прийнято її на роботу 11.01.2011 року. 19 листопада 2018 року позивач звільнилась з роботи за власною ініціативою, згідно зі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. На день звільнення з роботи Філія «Тернівська ДЕД» нарахувала позивачу заробітну плату в сумі 28746,95 грн., яка при звільненні виплачена не була.

29.03.2019 року позивачу виплачена заборгованість по заробітній платі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позивача, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст.117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Оскільки відповідачем з 19.11.2018 року по 28.03.2019 року не здійснено повного розрахунку з позивачем, то вимоги про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно з п.5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п.8 Порядку).

У п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за №13 від 24 грудня 1999 року роз`яснено, що середній заробіток стягується за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Тобто при вирішенні спорів про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно установити: наявність заборгованості; відсутність спору щодо його розміру; вину підприємства; дотримання позивачем трьохмісячного строку звернення до суду.

За висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішенні №4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року, положення ч.1 ст.233 КЗпП України у взаємозв`язку із положеннями ст.ст.116,117,237-1 КЗпП України необхідно розуміти так, що для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Обґрунтовуючи такий висновок Конституційний Суд України виходив з того, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку (п.2.2 рішення КСУ).

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі 6-616цс15 та від 06 квітня 2016 року у справі №6-409цс16. При цьому, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції ст.233 КЗпП України, Верховний Суд України дійшов висновку, що перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення вищезазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Розрахунок по виплаті заборгованості по заробітній платі відповідачем проведено 29.03.2019 року, що вбачається із матеріалів справи, які були надані ОСОБА_1 до суду. Тому суд вважає, що передбачений ст.233 КЗпП України строк на звернення до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачем не пропущений.

Середній заробіток позивача за вересень - жовтень 2018 року складає: 222,22 грн./день ((5128,26 + 4205,00) : (20+22)).

Кількість робочих днів затримки з дня звільнення 19.11.2018 року по день виплати заборгованості по заробітній платі 29.03.2019 року - 90 днів (листопад 10 + грудень 20 + січень 21 + лютий 20 + березень 19).

Таким чином розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 19999,80 грн. (222,22 грн.х90 дні).

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 19999,80 грн.

Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.10,18,23,76,141,279,258,259-260, 352,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Миколаївський облавтодор» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з ДП «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 19999,80 грн.

Стягнути з ДП «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ДП «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, ЄДРПОУ 31159920.

Суддя В.О. Гаврасієнко