Ухвала суду № 82143832, 31.05.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6016/19 1-кс/335/3802/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В. за участю: секретаря судового засідання Жечевої А.В., прокурора Чернодід Ю.С., слідчого Сторчило О.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного Войцеховської О.Г., розглянув клопотання слідчого Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Сторчило О.А., погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області Чернодід Ю.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Октябрське, Волноваського району, Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, дітей на утриманні немає, офіційно не працевлаштованого, який має не повну загальну середню освіту, який не має місця реєстрації та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений:

22.05.2007 Будьоновським р/с м. Донецька за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 ККУ до покарання у вигляді п/в строком на 3 роки. По визначенню Донецького Апеляційного суду від 12.10.2007 вирок скасовано;

05.09.2008 Будьоновським р/с м. Донецька за ч. 2 ст. 185 ККУ до покарання у вигляді п/в строком на 1 рік 5 місяців 10 днів, звільнений з під варти у зв`язку відбуттям строку покарання;

16.02.2010 Будьоновським р/с м. Донецька за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді п/в строком на 2 роки 3 місяця. За ст. 81 ККУ звільнений умовно-достроково з Никитинської ВК № 87, Донецької області, з невідбутою частиною покарання 1 рік 5 місяців;

05.04.2013 Будьоновським р/с м. Донецька за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70 ККУ до покарання у вигляді п/в строком на 4 роки

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимим, за скоєння корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена на шлях виправлення не став та вчинив новий аналогічний злочин при наступних обставинах.

24.04.2019 року о 00 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у сховище, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи біля житлового будинку АДРЕСА_2 шляхом відкриття кришки люку. Далі, невстановлена досудовим слідством особа діючи єдиним умислом з ОСОБА_1 проникла до колодязю ПРАТ «Укртелеком», де за допомогою побутового ножа, який мала при собі, відрізала частину кабельної лінії ВОЛС 3166 а АТС-32, а саме ОКТБ - М (2,7) П - 12 Е1, довжиною 18 метрів. ОСОБА_1 , в цей час знаходився біля колодязю та забезпечував останньому, безперешкодне вчинення злочину, при цьому був готовий повідомити невстановлену досудовим слідством особу про появу сторонніх осіб та можливу небезпеку.

В подальшому, невстановлена в ході досудового розслідування особа, продовжуючи свої злочинні дії передала ОСОБА_1 один з кінців відрізу кабелю, а останній витягнув кабельну лінію з колодязю. В цей час, злочинні дії, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим слідством особа були помічені патрульними поліції, які затримали останніх на місці вчинення злочину.

Таким чином, згідно клопотання, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, намагались таємно викрасти майно, що належить ПРАТ «Укртелеком» Запорізької філії Міського центру телекомунікацій № 532 м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 21560766), а саме: 18 метрів кабелю ОКТБ - М (2,7) П - 12 Е1, на загальну суму 333 гривень 84 копійок, без нарахуванням ПДВ, тим самим виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, однак свій злочинний намір довести до кінця не змогли з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), шляхом проникненням у сховище, при якому особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, вчинений повторно.

Також, як зазначено у клопотанні, зібраними під час досудового розслідування доказами встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, а саме, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), шляхом проникненням у сховище, при якому особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, вчинений повторно.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами: оглядом місця події від 24.04.2019, допитами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , речовими доказами. Досудовим розслідуванням встановлена наявність в діях ОСОБА_1 ризиків передбачених п.1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, орган досудового слідства вважає, що ОСОБА_1 , раніше не одноразово засуджений за скоєння тяжких злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі знову вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Усвідомлюючи тяжкість покарання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_1 , офіційно не працевлаштований, систематично скоює корисні злочини, у зв`язку з цим, орган досудового слідства вважає, що ОСОБА_1 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України.

Крім того, про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення.

Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що на час звернення з клопотанням до слідчого судді не надходило відповідних клопотань від поручителів.

Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 не працевлаштований, а також на час звернення з клопотанням до слідчого судді не надходили відповідні клопотання від заставодавців.

Крім того, орган досудового слідства вважає недоцільним застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у скоєному кримінальному правопорушенні розкаявся, сприяє досудовому слідству по кримінальному провадженню, з`являється для проведення слідчих дій за першим викликом слідчого.

Орган досудового розслідування вважає, що обрання іншого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , окрім домашнього арешту ццілодобово не забезпечить виконання покладених на нього обов`язків. Окрім того, не має постійного місця реєстрації, з допиту свідків вдома перебуває у нічний час, в будні відлучається по особистих справах, зловживає спиртними напоями.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним покладення на підозрюваного ОСОБА_1 наступних, передбачених у ч. 4 ст. 194 КПК України обов`язків: з`являтися до органів досудового розслідування і суду за першим викликом і у призначений час; перебувати за місцем проживання протягом доби, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

У судовому засіданні слідчий Сторчило О.А. та прокурор Чернодід Ю.С. у повному обсязі підтримали подане клопотання з викладених у ньому підстав та просили його задовольнити, враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання від трьох до шести років позбавлення волі.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що з підозрою він згодний. Він заперечує проти задоволення клопотання слідчого щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як він не має наміру переховуватися, завжди з`являється за викликом до слідчого, вину визнає. Також зазначив, що підробляє на ринку вантажником, не має родичів у м. Запоріжжі, винаймає ліжко-місце у гуртожитку, а тому цілодобовий домашній арешт позбавить його засобів існування.

Захисник Войцеховська О.Г., проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 заперечувала та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки існування ризиків на які посилається слідчий, є лише припущенням, та носить формальний характер, оскільки обґрунтування наявності хоча б одного з ризиків слідчим не доведена. Підозрюваний з`являвся за кожним викликом до слідчого.

Слідчий суддя, заслухавши в судовому засіданні слідчого Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Сторчило О.А. та прокурора Чернодід Ю.С., які підтримали клопотання і просили його задовольнити, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 , та його захисника адвоката Войцеховську О.Г., які заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та дослідивши клопотання і долучені на його обґрунтування докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання, зокрема, спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду(п.1 ч.1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні(п.3 ч.1 ст. 177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується(п.5 ч.1 ст. 177 КПК України). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України.

Згідно наданих слідчим матеріалів, підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, ґрунтується на доказах, отриманих під час огляду місця події від 24.04.2019, допитами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , речовими доказами. Отже, у судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. ОСОБА_1 на час розгляду клопотання слідчого, на думку слідчого судді, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, за який у разі доведеності вини, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів.

На час розгляду клопотання слідчого належних доказів про те, що за час проведення досудового розслідування підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, або намагався вчинити інше кримінальне правопорушення, надано не було.

Крім того, клопотання слідчого, в порушення вимог п.6 ч.1 ст. 184 КПК України не містить обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки міститься лише посилання на тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_1 злочину.

Більш того, підозрюваний ОСОБА_1 не має місця реєстрації, згідно його пояснень він переселенець із зони АТО, тимчасово винаймає ліжко-місце у гуртожитку, договорів найму чи оренди не має, а тому застосування цілодобового домашнього арешту за адресою тимчасового неоформленого місця проживання, слідчий суддя вважає недоцільним.

Окрім того, підозрюваний завжди з`являється до слідчого за викликом, щиро розкаявся, сприяє слідству, про також зазначив у судовому засіданні і слідчий, і зазначено у клопотанні, що свідчить про значну мінімізацію ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду і перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.

Положення ч.2 ст. 194 КПК України передбачає обов`язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу , і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вище викладене, а також ту обставину, що ОСОБА_1 на час розгляду клопотання обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який по ступені тяжкості відноситься до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя приходить до переконання, що з урахуванням особи підозрюваного, який є раніше судимим, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, прокурор та слідчий не довів ризики, передбачені п.1 ч.1 ст. 177 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення та не надано доказів наявності обставин, передбачених п. 3 ч.1 ст. 194 КПК України, оскільки необґрунтована недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, враховуючи також ту обставину, що слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілобового домашнього арешту.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, перелічені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні. За вище наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання ризику, передбаченому п.1 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою ст. 194 КПК України.

Вказаний запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131,132,176-178,179,184,194,196 КПК України, слідчий суддя -

УХ В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Сторчило О.А., погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області Чернодід Ю.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці тобто до31 липня 2019 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

З`являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду за першим викликом і у призначений час;

не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному проваджені.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у випадку невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадження суду, - прокурор.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Резолютивна частина ухвали виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 31 травня 2019 року.

Повний текст ухвали проголошено 03 червня 2019 року о 12:45 годині.

Слідчий суддя Ю.В. Апаллонова