Ухвала суду № 82143673, 31.05.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3817/19 1-кп/335/548/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря Тимченко А.В., прокурора Мордовченко К.А., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника - адвоката Ляпіна В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засідання клопотання адвоката Ляпіна Володимира Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні адвокатом Ляпіним В.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_3 заявлено клопотання про скасування арешту накладеного на транспортний засіб ВАЗ 21099-20 д.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , ухвалою слідчого судді від 28.02.2019.

Прокурор та обвинувачені у судовому засіданні не заперечували проти задоволення вказаного клопотання.

Суд вивчивши клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження та долучені до клопотання додатки, приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2019 накладено арешт на транспортний засіб ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12019080060000327 від 11.02.2019, внесеного до ЄРДР за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль ВАЗ 210994-20, д.р.н. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Крім того, відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків.

Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Таким чином, виходячи із вказаних норм законодавства та стадії розгляду кримінального провадження, вважаю, що в подальшому арешті транспортного засобу відпала потреба, оскільки слідчі дії відповідними органами по відношенню до зазначеного майна виконані. Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_3 , жодного відношення до скоєння злочину по цьому кримінальному провадженню, не має.

Таким чином, відсутні підстави для арешту вказаного транспортного засобу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та наявність підстав для його задоволення шляхом скасування арешту на автомобіль ВАЗ 210994-20 д.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2019.

Керуючись ст.ст. 174, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Ляпіна Володимира Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт на автомобіль ВАЗ 210994-20 д.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2019

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Крамаренко