Рішення № 82143070, 27.05.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3347/16-ц

пр. № 2/759/3900/19

27 травня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Васюри Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У березня 2016 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договром № б/н від 11.03.2008р.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 11.03.2008р. відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті , складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач свої зобов`язання не виконав, станом на 31.12.2015р. заборгованість становить 3 750 доларів США , яка складається з :- заборгованості за кредитом 1 842,63 доларів США; 1907,37 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом. У зв`язку з чим просить стягнути зазначені суми з відповідача, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2016р. відкрито провадження у справі/а.с.29/.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24.05.2016р. задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором/а.с.35/.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.03.2019р. скасовано вищевказане рішення суду та призначено до судового розгляду/а.с.171/.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити та зазначив, що згідно з умовами договору банком передано відповідачу кредитну картку в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у заяві, умовах та правилах надання банківських послуг, тарифи строки. Згідно з умовами кредитного договору № б/н позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, визначені тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним. Останній день строку дії карки 03.2011 року визначено кінцеву дату для здійснення позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені Тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов`язань за кредитним договором № б/н та припинення зобов`язань в цілому.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову та пояснила, що відповідач дійсно отримала кредит та використовувала надані їй кошти, борг не повернула. Однак просила застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що надала відзив на позовну заяву в якій зазначила, що предметом спору є кредитна заборгованість у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, тобто до 11.03.2011р. З розрахунку заборгованості, який надано позивачем, вбачається, що станом на 30.11.2010р. у відповідача виникла заборгованість за тілом кредиту. Отже з цього моменту у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. Таким чином, строк позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту сплив. У правовідносинах в яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, якщо умовами договору визначено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до наступного висновку.

11.03.2008р. відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. /а.с.12-18/

Відповідач свої зобов`язання не виконала і станом на 31.12.2015р. заборгованість становить: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 1842, 63 доларів США, що складає еквівалент 44 223 грн. 12 коп. та загальний залишок заборгованості за відсотками 1907,37 доларів США, що складає еквівалент 45 776 грн. 88 коп., а разом 3 750 доларів США,що складає еквівалент 90 002 грн. 50 коп. /а.с.8-10 /.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Представник відповідача визнає отримання Заваденко У.О. у кредит коштів. Однак просить застосувати строк позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна сторона має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається із наданого розрахунку в графі «сума погашення за наданим кредитом» було здійснено погашення кредиту 29.03.2013р. тоді як позивач звернувся до суду з позовом 01.03.2016р., тобто строк звернення з позовом до суду ПАТ КБ «Приватбанк» не пропустив.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Тобто посилання представника на відсутність підстав для стягнення процентів, оскільки закінчився строк дії картки є безпідставним, оскільки факт закінчення строку дії карки не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін та не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що підстави для застосування позовної давності відсутні, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218, 00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Керуючись ст.ст. 11,202, 256, 258, 257, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України ст. ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-283, 353, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором в розмірі 3 750 доларів США, що за курсом 24,00 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.12.2015р., що складає 90 002,50 грн. та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн., а всього 91 380 грн. 50 коп. (дев`яносто одна тисяча триста вісімдесят грн. 50 коп.)

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Петренко Н.О.