Ухвала суду № 82142135, 20.05.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9888/19

провадження № 1-кс/753/3565/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого слідчого судді Сирбул О.Ф.

при секретарі Слаква О.О.

за участю прокурора Тарасенко І.В.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Рекша Л.О. про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 1201910003260 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, із неповною середньою освітою, не одруженого, працює неофіційно будівельником, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, підозрюваного у вчиненні діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Дарницького управління поліції в м. Києві капітан поліції Рекша Л.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури №2 Тарасенко І.В. про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100020003260 від 04.05.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думку учасників справи, встановив наступне.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 04.05.2019 біля 13 год. 00 хв. перебуваючи у приміщенні магазину «МЕТРО», що розташований за адресою: м. Київ, пр-т. П. Григоренка, 43, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що належить магазину «МЕТРО» ТОВ «Метро Кеш Енд Кері» (ЄРДПОУ 32049199), спричинивши матеріальну шкоду на загальну суму 1090 грн. 20 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

У клопотанні зазначені ризики, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Оскільки ризики, зазначені вище, мають високий ступень, у зв`язку з чим інша міра запобіжного заходу, окрім тримання під вартою не зможе забезпечити дотримання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та усунути вказані ризики, слідчий просив клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись при цьому на те, що підозрюваний, працює не офіційно, не має постійного місця проживання у м . Києві , підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, може переховуватись від органів досудового розслідування, продовжити вчиняти інші злочини, може впливати на потерпілих, свідків, тобто існує наявність всіх ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Підозрюваний вину у вчиненні скоєного кримінального правопорушення визнав, проте заперечував проти задоволення клопотання та просив суд більш м`який запобіжний захід, через відсутність ризиків переховування від органів досудового розслідування, ухилятися від слідства та суду не буде проте хоча раніше судимий, оскільки має постійне місце проживання у Київській області та місце роботи, хворіє на ВІЧ другого ступеню.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

На підставі наданих слідчим матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя встановив, що 04.05.2019 біля 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні магазину «МЕТРО», що розташований за адресою: м. Київ, пр-т. П. Григоренка, 43, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що належить магазину ТОВ «Метро Кеш Енд Кері» (ЄРДПОУ 32049199), спричинивши матеріальну шкоду на загальну суму 1090 грн. 20 коп..

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

16 травня 2019 року ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження №12018100020003260 від 04.05.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Чеботарь проти Молдови»), яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що зазначені в клопотанні обставини підозри ОСОБА_1 у кримінальному правопорушенні мають місце та підтверджується сукупністю достатніх для цього етапу розслідування доказів.

Разом з тим, у відповідності до статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про практику Суду як джерело права. У частині 5 ст. 9 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому рішення Європейського суду з прав людини містять положення відносно того, що посилання на тяжкість обвинувачень як головний чинник при оцінці ймовірності того, що підозрюваний переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини - є недостатнім.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, дітей на утриманні не має, хворіє на ВІЧ другого ступеню, неофіційно працює утеплювачем будинків у м. Києві, постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий Дарницьким районним судом м. Києва за аналогічні кримінальні правопорушення. Згідно протоколу допиту підозрюваного останній у скоєному зізнався повністю. Вказане ОСОБА_1 підтвердив також у судовому засіданні.

З огляду на вищевказані дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання, суд вважає доведеним існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Незважаючи на негативну репутацію підозрюваного, низка інших обставин, які характеризують його особу, а саме: наявність постійного місця проживання у м. Бровари, джерело доходу, у сукупності з характером та конкретними обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, і завдання цього кримінального провадження не вимагає його попереднього ув`язнення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані підозрюваного, слідчий суддя вважає, що вказаному підозрюваному слід обрати міру запобіжного заходу менш сувору чим просить прокурор.

У той же час, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Оскільки, прокурором у клопотанні не були доведені обставини, зазначені у п.3, ч.1, ст.194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити.

Перевіривши доводи клопотання на предмет наявності ризиків, вважаю, що одного лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжного заходу про те, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, без достатнього обґрунтування, є недостатнім.

За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому, враховуючи дані про особу підозрюваного в їх сукупності, з урахуванням вище вказаних обставин, слідчий суддя вважає за необхідне, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який у повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178-179, 182, 183, 193-194, 196-198, 309, 369, 372, 395 КПК України, статтями 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки: - прибувати до органів досудового слідства та суду за першою вимогою; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти органи досудового слідства та суду про зміну свого місця проживання.

Обов`язки покласти на ОСОБА_1 , строком на 60 днів.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 2.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: