Вирок № 82141764, 03.06.2019, Черкаський районний суд Черкаської області

№695/2278/16-к

1-кп/707/145/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.

секретаря Швидкої І.О.

за участю прокурора Компанієць М.В.

захисника Федини О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №12015250150000957 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орловець, Городищенського району, Черкаської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 10 серпня 2015 року близько 20 години перебуваючи біля магазину «Крамничка», що знаходиться в с.Гельмязів вул. Центральна, 8 Золотоніського району Черкаської області на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс декілька ударів кулаками по голові та декілька ударів ногами в живіт та по тулубу потерпілого ОСОБА_2 , а особа провадження щодо якої закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі смертю обвинуваченої, в цей же час, діючи спільно з ОСОБА_1 та маючи спільний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, нанесла один удар ногою зверху та здійснила три стрибка всією масою тіла на живіт потерпілого ОСОБА_3 . Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 та особи провадження щодо якої закрите, спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми органів черевної порожнини з забоєм та розривом капсули підшлункової залози, розривом кореня брижі товстого кишківника, що супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечою та ускладнилась нагноєнням гематоми голівки підшлункової залози, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 349 від 16.11.2015 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень у зв`язку з небезпекою для життя, а також травми голови зі струсом головного мозку, синцями обличчя субкон`юктивальним крововиливом лівого ока, синці верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітки, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 349 від 16.11.2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині не визнав та пояснив, що влітку 2015 року, точної дати не пам`ятає, сиділи за столиком в магазині «Крамничка» з своєю дружиною ОСОБА_4 , пили пиво та грали в карти. Потім в магазин зайшов потерпілий ОСОБА_5 , звідки вийшов зі 100 грамами горілки, почав говорити з дітьми що гуляли неподалік, потім випив горілку і зайшов знову до магазину та взяв ще 100 грам горілки та попросився з ними пограти в карти, але почав програвати та почав сваритися з дружиною обвинуваченого. Після чого йому щось не сподобалось, що сказала дружина і він їй почав викручувати руки. Обвинувачений вирішив захистити дружину, підійшов до потерпілого і вдарив останнього кулаком руки в обличчя, від удару потерпілий «посунувся» і впав на землю, після чого він наніс йому ще 2-3 удари ногою по нозі чи руці і можливо «скользящим» міг зачепити і живіт, однак удари ногами були не сильні, бо він був у «шльопанцях» і сильно вдарити не міг. Після чого вони з дружиною пішли додому. Дружина потерпілому удари взагалі не наносила, вважає що потерпілого міг побити хтось інший. Чому дружина під час слідчого експерименту говорила, що він наносив потерпілому удари ногами в живіт, вважає, що на той час він з нею посварився і вона його обмовила.

Не зважаючи на не визнання своєї вини, вина обвинуваченого на думку суду у вчиненні злочину підтверджується наступними доказами.

-показами потерпілого ОСОБА_2 , який у судовому засіданні пояснив, що 10 серпня 2015 року прийшов з роботи після зміни, поспав та вирішив піти до магазину «Крамничка» в с. Гельмязів відпочити. В магазині взяв 100 грам горілки, сидів за столиком та випивав. За сусіднім столиком сидів обвинувачений зі своєю дружиною та грали в карти. Потім вони між собою почали сваритися і ОСОБА_4 вдарила свого чоловіка по обличчю. Потерпілий встав та пішов знову в магазин та взяв собі ще 100 грам горілки. Коли повернувся до столика то обвинувачений десь відійшов, а на місці була його дружина ОСОБА_4 , він підійшов до неї та запитав, за що вона вдарила свого чоловіка, на що вона його долонею руки теж вдарила по обличчю. У відповідь на це, потерпілий заламав ОСОБА_4 руку і в цей час повернувся обвинувачений і він йому сказав, щоб він забрав свою дружину бо вона кидається на людей. На що від обвинуваченого отримав удар ногою в область печінки та кілька ударів в голову, від яких зсунувся і впав на землю, під час цього удари також наносила і ОСОБА_4 . Обвинувачений почав бити ногами в живіт, коли він лежав і наніс декілька ударів. Після чого обвинувачений та його дружина підвели потерпілого на ноги і відвели подалі від столиків де обвинувачений наніс ще кілька ударів ногами в живіт, а його дружина потім стала ногами на його живіт з зробила кілька стрибків на животі, після чого він втратив свідомість. Коли прийшов до свідомості то поруч нікого вже не було, піднятися він на ноги не зміг і почав кликати людей на допомогу, щоб йому викликали швидку допомогу.

-показами свідка ОСОБА_9 , яка у судовому засіданні вказала, що працює медичним працівником і в серпні 2015 року близько 22 години їй зателефонувала мати потерпілого та повідомила, що її сина побили біля «Крамнички» і він лежить на вулиці. На автомобілі швидкої допомоги з ОСОБА_10 під`їхали до магазину де на землі виявили потерпілого, який лежав, був у свідомості але його стан був тяжкий, перенесли його до автомобіля, за ознаками була підозра на внутрішню кровотечу, тому запропонувала везти його до лікарні на госпіталізацію. Мати потерпілого просила заїхати до ним додому, щоб взяти гроші на ліки. В автомобілі питала у ОСОБА_2 що сталося, на що він пояснив, що його побив обвинувачений ОСОБА_1 з своєю дружиною, після чого відвезли потерпілого до лікарні.

-показами свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні вказала, що 10 серпня 2015 року її син ОСОБА_2 ввечері сказав, що піде до магазину пограти в карти. Десь через годину до неї додому прийшла сусідка, яка повідомила, що її сина побили біля магазину і він просив людей викликати йому швидку допомогу. Вона зателефонувала в швидку допомогу та з ними поїхала до магазину. Біля магазину на землі побачила сина, був в пилюці, не міг підвестись. Фельдшер поміряла тиск і сказала, що може бути внутрішня кровотеча та потрібно їхати до лікарні. Попросила заїхати до них додому за коштами на лікування та потім поїхали до лікарні. Сина забрали на операцію, після якої коли зайшла до сина в палату, він повідомив, що його побив ОСОБА_1 з своєю дружиною.

-показами свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні вказала, що в день подій працювала продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на вулиці за столиками відпочивав ОСОБА_1 з своєю дружиною, чи щось купували в магазині не пам`ятає. Пізніше прийшов потерпілий ОСОБА_2 , який купив 100 грамову пляшку горілки і вийшов на вулицю. Через деякий час чула на вулиці конфлікт, який на її думку відбувався між потерпілим та обвинуваченим і його дружиною, судячи по голосам, але самого конфлікту вона не бачила, бо на вулицю не виходила. Потім закінчила роботу закрила магазин і вийшла на вулицю, де на узбіччі побачила потерпілого, який лежав на землі, спочатку подумала, що він в стані сп`яніння, але він не міг говорити, вона хотіла викликати швидку, але хтось сказав, що вже викликали і вона пішла додому.

-за клопотанням сторони обвинувачення судом допитано свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що заходив в крамничку та бачив обвинуваченого з дружиною та потерпілого, які сиділи за окремими столиками, конфлікту не бачив, а коли йшов додому то побачив, що в бік центру села поїхала швидка допомога. Дані покази суд не бере до уваги, оскільки інформація яку повідомив даний свідок не стосується предмету доказування у даній справі, є відомою та не оспорюється учасниками судового розгляду.

-показами судово-медичного експерта Ляпкало Н.Г., яка у судовому засіданні вказала, що тяжкі тілесні ушкодження завдані потерпілому могли утворитися як від дій обвинуваченого ОСОБА_1 так і від дій ОСОБА_13 і встановити від якого саме удару чи ударів вони утворилися з медичної точки зору не можливо, їх міг заподіяти як обвинувачений так і ОСОБА_13 оскільки ними наносилися удари в живіт потерпілому.

Крім показів свідків, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується іншими доказами, які містяться у матеріалах справи, й були всебічно досліджені у судовому засіданні, зокрема:

- даними рапорту інспектора-чергового Золотоніського МВ УМВС від 11.08.2015 року № 5033, щодо повідомлення ОСОБА_9 про доставлення в приймальне відділення лікарні потерпілого ОСОБА_2 з тілесними ушкодженнями (Т. 1 а.с.9);

- даними протоколу огляду місця події від 19.02.2016 року та фототаблиці до нього, яким встановлено місце вчинення злочину ( Т. 1 а.с. 72-73);

-даними висновку експерта № 349 від 16.11.2015 року, яким встановлено, що у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми органів черевної порожнини з забоєм та розривом капсули підшлункової залози, розривом кореня брижі товстого кишківника, що супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею та ускладнилась нагноєнням гематоми голівки підшлункової залози; травми голови зі струсом головного мозку, синцями обличчя, субкон`юктивальним крововиливом лівого ока; синців верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітки.

Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, не виключено в термін указаний у постанові.

Травма органів черевної порожнини в зв`язку з небезпекою для життя відноситься до категорії Тяжких тілесних ушкоджень; травма голови до категорії Легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; синці верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітки до категорії Легких тілесних ушкоджень.

Не виключається виникнення всіх тілесних ушкоджень від множинних ударів по тілу потерпілого ОСОБА_2 , виникнення даних тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_2 від падіння з висоти власного зросту та удару об тверде покриття є маловірогідним. (Т.1 а.с. 34-36);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_2 від 20.10.2015 року та фототаблиці до нього, в ході якого потерпілий показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим та його дружиною. (Т-1, а.с. 42-47);

-даними додаткового висновку експерта №468 від 14.12.2015 року, яким встановлено, що потерпілий міг отримати тілесні ушкодження, які у нього виявлені за обставин, які він вказав в протоколі слідчого експерименту від 20.10.2015 року проведеного за його участю. (Т-1, а.с. 56);

Крім цього стороною обвинувачення в якості доказів вини обвинуваченого ОСОБА_1 заначено протокол слідчого експерименту з ОСОБА_13 від 15.07.2016 року, в ході якого остання зазначала, що ОСОБА_15 наносилися удари потерпілому ногами в живіт, однак в судовому засіданні судом досліджено указаний протокол та встановлено, що в даному протоколі слідчим взагалі не описано умови і результати слідчого експерименту, а наявне посилання про застосування відеофіксації на ДВД диск, що на думку суду є істотним порушенням вимог ч. 6 ст. 240 КПК України, а тому даний доказ не може бути визнаний належним та допустимим.У зв`язку з цим, ДВД диск на якому зафіксовано результати його проведення та постанова про визнання даного ДВД диску речовим доказом у даній справі від 15.07.2016 року та протокол його огляду від 15.07.2016 року є недопустими доказами та не можуть братися судом до уваги як докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Чатиною 6 статті 240 КПК України встановлено, що про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Судом переглянуто в судовому засіданні і сам ДВД диск з записом слідчого експерименту за участю ОСОБА_13 та встановлено, що слідчим при його проведенні взагалі проігноровано вимоги як ч. 1 ст. 240 так і вимоги ч. 6 ст. 240 КПК України, дана слідча дія звелася до допиту ОСОБА_13 під відеофіксацію, що суперечить завданням такої слідчої дії як слідчий експеримент, що є самостійною підставою для визнання даної слідчої дії недопустим доказом у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 щодо нанесення ним потерпілому ударів «несильних», «скользящих» по животу, можливого спричинення тілесних ушкоджень потерпілому іншими не встановленими особами, суд оцінює критично та не приймає до уваги, оскільки такі покази не узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами, які суд вважає логічними та послідовними і навіть зважаючи що частина доказів визнана не допустимими, суд вважає наявні докази дають суду можливість зробити висновок про винність обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину.

Таким чином, суд розцінює такі покази обвинуваченого як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином проти здоров`я особи, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання посередньо, а за останнім місцем роботи позитивно, вину свою не визнав, не розкаявся у скоєному, заподіяну шкоду потерпілому не відшкодував, думку потерпілого який просив призначити покарання у вигляді позбавлення волі, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, а тому суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства неможливе і вважає, що необхідним та достатнім покаранням буде позбавлення волі на певний строк, в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 вичерпав свою дію та не обирався.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 на суму 17600 грн. матеріальної шкоди та 200 000 грн. моральної шкоди, підлягає залишенню без розгляду, оскільки потерпілий під час дослідження судом письмових доказів у даній справі, був відсутній подавши заяву про підтримання свого позову та розгляду провадження за його відсутності, а суд був позбавлений можливості перевірити обґрунтованість заявленої суми відшкодування матеріальної шкоди, оскільки надані суду чеки подані в копіях без пред`явлення оригіналів, мають низьку якість копіювання, що позбавляє можливості зрозуміти їх зміст, а тому суд роз`яснює потерпілому його право подати відповідний позов в порядку визначеному ЦПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання - строк попереднього ув`язнення з 06.12.2016 (взяття під варту) по 13.03.2017 року (змінено запобіжний захід) з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати після набрання вироком законної сили та з моменту його затримання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 від 01.06.2017 року - залишити без розгляду.

Речові докази: диск з відеозаписом слідчого експерименту за участі підозрюваної ОСОБА_13 - залишити в матеріалах справи.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з дня вручення їй копії вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження за заявою можуть отримати в суді в секретаря копію вироку.

Суддя: В. В. Морозов