Ухвала суду № 82139760, 03.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2019 року м. Київ № 640/9155/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, в особі державного виконавця Кеда М.В., щодо накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві неправомірними;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 11.05.2019, винесену по виконавчому провадженню №56612278 у розмірі 10 200 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу.

Так, приписами п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також ч. 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, суд звертає увагу позивача не те, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Також приписами ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Такий порядок встановлює Національний стандарт України Державна уніфікована система документації Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, який поширює свою дію на документи, створювані в результаті діяльності, зокрема, підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності. Відповідно до цього стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати. Таким чином учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд встановив, що позивачем всупереч вимог ч. 2 ст. 94 та ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додані незавірені у встановленому порядку копії деяких документів (а саме: оскаржуваної постанови, списку рекомендованих листів, фіскального чеку відділення ПАТ «Укрпошта» щодо направлення згрупованих поштових відправлень), що виключає можливість використання їх як доказів у справі.

У контексті із зазначеним суд також враховує, що в силу норм ч. 1 і 2 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Дослідивши додані до позовної заяви матеріали суд встановив, що відповідачем не подано всіх належних документальних доказів на підтвердження обставини направлення копії цієї позовної заяви з додаткам на адресу відповідача. А саме позивачем подано до суду незасвідчену копію фіскального чеку відділення ПАТ «Укрпошта» від 24.05.2019, зі змісту якого вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві направлено поштою згруповані за списком №3029 поштові відправлення (листи) за. Водночас позивачем не подано разом з позовом засвідченої копії відповідного списку згрупованих поштових відправлень з відміткою відділення поштового зв`язку про прийняття таких листів до пересилання.

Крім того, у силу норми ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII передбачено, що з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 921,00 гривні.

Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено одну (основну) вимогу немайнового характеру про визнання протиправними дій з накладення штрафу, та другу вимогу про скасування постанови про накладення штрафу, що є похідною від першої.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Законів №3674-VІ і №2246-VIII сума судового збору, яку має сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 1 921,00 грн.

Дослідивши зміст позовної заяви та додатки до неї суд встановив, що позивачем не подано разом з позовом жодного платіжного документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку. Водночас позивачем у тексті позову заявлено письмове клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Дане клопотання позивача мотивоване тим, що відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використовувати кошти Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. У зв`язку з цим Пенсійний фонд України та його територіальні органи позбавлені можливості вносити до свого бюджету витрати на сплату судового збору або отримувати грошові дотації на такі витрати.

Вирішуючи дане клопотання позивача суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VІ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не відноситься до суб`єктів, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 №К/9901/12/18, від 12.01.2018 №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та №К/9901/2134/18, від 25.10.2018 у справі №442/8026/17, від 01.11.2018 у справі №812/1813/18.

При цьому, судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, а саме: в рішенні у справа «Креуз проти Польщі» Європейський суд дійшов висновку, що «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З огляду на викладене вище суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. А тому, як наслідок, позивачу необхідно надати суду оригінал документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у семиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: засвідченої у встановленому законом порядку копії постанови про накладення штрафу від 13.05.2019 ВП №56612278; засвідчених у встановленому законом порядку документів, що засвідчують факт надіслання позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; оригіналу платіжного документу про сплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва його позовної заяви у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві без руху.

2. Встановити позивачу семиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок