Рішення № 82139260, 30.05.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"30" травня 2019 р. № 520/2612/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання - Мадевської Е.Д.

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Кривошеєва О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Державного реєстратора прав власності на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича (01001, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 3, нежилі приміщення з №1ё по №5, офіс 31); третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Формленд" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Ліпківського, буд 45) про скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати рішення Державного реєстратора прав власності на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 44114880 від 19.11.2018 року та зобов`язати Державного реєстратора прав власності на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича внести запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності (номер запису про право власності 28982777) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Формленд".

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Державного реєстратора прав власності на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 44114880 від 19.11.2018 року є незаконним та таким, що порушує права позивача, а отже підлягає скасуванню.

Представники позивача в судове засідання з`явилися, позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі зазначивши, що підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно за третьою, особою був укладений між ТОВ «ФОРМЛЕНД`та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2018 року посвідчений приватним нотаріусом Швець Р. О., про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою для укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна між ТОВ «ФОРМЛЕНД» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» був договір іпотеки від 24.12.2007 року № 010/2000/001/5/1 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саврасовою І.О. за реєстровим № 3650 та умови визначені ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Також позивач зазначив, що рішення від 19 листопада 2018 року про державну реєстрацію речових прав за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРМЛЕНД» індексний номер 44114880 з боку державного реєстратора - приватного нотаріуса Швеця Р.О прийнято у повній відповідальності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV та Постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1127 від 25.12.2015 року.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Формленд", в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Надав до суду пояснення щодо адміністративного позову, в яких, щодо задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача по справі - ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 21.11.2003 посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Л.А., реєстр. № 4906 є власником нежитлових приміщень, а саме: підвалу, першого поверху, антресолі першого поверху, другого поверху, третього поверху та четвертого поверху в літ. А-3 площею 895,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 .

Зміївською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 63324604 (192/2018) до майна померлого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження якого: м. Харків, Харківська область, за поданою особисто позивачем 15.11.2018 року заявою про прийняття спадщини, що встановлено Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №54088588 від 15.11.2018, тип реєстрації: реєстрація спадкової справи.

Також судом встановлено, що з метою визначення складу спадкового майна по спадковій справі, позивач - ОСОБА_3 , звернувся до Державного нотаріуса Зміївської державної нотаріальної контори, Харківської області, ОСОБА_6 , яка повідомила позивача, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є зареєстроване право власності на ім`я померлого, ОСОБА_5 , в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме - на майно за реєстраційним номером (РПВН): 3795631, за адресою: АДРЕСА_2 , тип: нежитлові приміщення підвалу №9-16, першого поверху №30-45, І, антресолі 1-го поверху №6-8, 2-го поверху №5-15, 15а, 16-19, II, 3-го поверху №11-20, IV в літ. "А-3", загальною площею 895,3 кв.м (номер запису: 1170 в книзі: 1).

19.11.2018 року, після смерті ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, відбулась реєстрація права власності на його майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з відкриттям Розділу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1697341863101) на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на - тип: інші, доповнення до типу: нежиле приміщення в літ. «А-4», загальною площею 854,1 кв.м., опис: приміщення першого поверху №№ І, 30-37, приміщення антресолі першого поверху №№ 6,7,7-а, 8, 8а, приміщення другого поверху №№ II, 9-14, 14-а , 15 , 15-а , 16 , 16-а , 16-6, 17, 17-а, 18, 19, приміщення третього поверху № № IV, 11 , 12, 12-а , 13, 13-а, 14-20, 20а, приміщення четвертого поверху №№ IV, 2-15, балкон, загальною площею 184,2 кв.м., приміщення підвалу №№ 9, 9-а, 10-12, 12-а, 13, 13-а, загальною площею 854,1 кв.м.

Позивач вважаючи, що здійснена приватним нотаріусом реєстраційна дія, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №44114880 від 19.11.2018 року, є незаконною та такою, що порушує права позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 46-1 Закону України "Про нотаріат" нотаріус є державним реєстратором, спеціальним суб`єктом реєстраційних дій в процедурі державної реєстрації речових прав, які виникли в наслідок вчинення нотаріальної дії.

Закон України "Про нотаріат" встановлює правовий обов`язок нотаріуса відмовити у вчиненні нотаріальної дії особі, яка звернулася за її вчиненням, у разі якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України

Нотаріат в Україні, за змістом ч.1 ст. 1 ЗУ "Про нотаріат", це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріуси, за змістом п.1 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про нотаріат", зокрема посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо), або вчиняють нотаріальні дії.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 46-1 Закону України "Про нотаріат" нотаріус під час вчинення нотаріальних дій "обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них", "обов`язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України", а "під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим, майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру. "

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 49 Закону України "Про нотаріат" відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV в редакції Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №834-VIII від 26.11.2015 із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-VIII чинного на час ухвалення оскаржуваного рішення, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - "державна реєстрація прав") визначалася як - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Нотаріуса, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", наділено правовим статусом державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Однією із засад державної реєстрації прав, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до абзацу п`ятого частини 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Державній реєстрації, відповідно до частини 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Державній реєстрації прав, за змістом пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підлягають, зокрема, право власності.

Державна реєстрація прав, відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Таким чином суд зазначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень являє собою певну, визначену Законом, послідовність дій державного реєстратора прав, або стадій, які змінюють одна одну, спрямованих на підтвердження державою, в особі державного реєстратора прав, юридичних фактів виникнення, припинення, переходу речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Заява про державну реєстрацію прав відповідно до частини 5 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" подається окремо щодо кожного об`єкта нерухомого майна.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проводиться, серед іншого, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Таким чином, діяльність державного реєстратора прав з державної реєстрації полягає у внесенні до Державного реєстру речових прав відповідних відомостей про юридичні факти виникнення, припинення, переходу речових прав та/або їх обтяжень.

Разом з тим, з огляду на частину 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" про те, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, відчуження прав власності іпотекодавця можливе за умови реєстрації права власності на такий об`єкт/предмет іпотеки у визначеному Законом порядку, або належним чином.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що станом на момент вчинення оскаржуваної реєстраційної дії відповідачем, з дати смерті ОСОБА_5 не сплив 6 місячний строк, право власності спадкоємців (правонаступників) ОСОБА_5 в реєстрі зареєстроване не було, право власності на нерухоме майно, щодо якого Відповідачем вчинено реєстраційну дію, належним чином не було дооформлене і на попереднього власника нерухомого майна - ОСОБА_5 , що свідчить про порушення відповідачем прав позивача.

Також суд зазначає, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість), за визначенням частини 1 статті 181 Цивільного Кодексу України, належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно частини 1 статті 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що нерухома річ (нерухоме майно, нерухомість), завжди є річчю визначеною індивідуальними ознаками.

Визначення індивідуальних ознак нерухомої речі (нерухоме майно, нерухомість) відбувається за результатом технічної інвентаризації, проведеної в порядку Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 127 від 24.05.2001 із змінами, внесеними наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №2 від 08.01.2013. чинної на час ухвалення оскаржуваного рішення, складення інвентаризаційної справи та технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна певного типу, складених, в свою чергу, на підставі матеріалів технічної інвентаризації.

Законодавством передбачена можливість звернення до нотаріуса з метою вчинення такої нотаріальної дії як передача заяви в порядку статті 38 ЗУ «Про нотаріат», що здійснюється у відповідності до ст. 84 Закону України "Про нотаріат" та Глави 20 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, з правом отримання свідоцтва, виданого нотаріусом, про передачу відповідної заяви.

За таким же правилом, за аналогією, у відповідності до п. 5 Глави 1 "Основні правила посвідчення правочинів" Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, затв. наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, здійснюється реалізація доказу повідомлення учасників спільної часткової власності про подальший продаж частки в спільному майні.

Однак судом, під час розгляду справи було встановлено, що зазначеного порядку відповідачем дотримано не було.

Факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 підтверджується складеним 06.09.2018 року актовим записом про смерть за № 54 Виконавчим комітетом Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, про що видане свідоцтво НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_5 , видане Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Харківській області 08.02.2019.

Таким чином суд зазначає, що вказана обставина окремо свідчить про те, що приватним нотаріусом КМНО Швець Русланом Олеговичем порушено приписи частини 1 статті 46-1 ЗУ "Про нотаріат" оскільки всупереч Закону відповідачем не було отримано відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

За даними Державного реєстру речових прав 19.11.2018 державним реєстратором прав, відповідачем було зареєстровано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності за №3124408, подану суб`єктом права: ТОВ " Формленд" та отримано відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного речових прав №145862715 від 19.11.2018 року.

З метою вчинення дій, направлених на державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, заявленого до державної реєстрації, відповідачем - Державним реєстратором прав власності на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №145863982 від 19.11.2018 та за адресою нерухомого майна; права, інші речові права, іпотеки, обтяження, безхазяйне нерухоме майно. Також Відповідачем отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №145864358 від 19.11.2018 за критерієм пошуку інформації: суб`єкт юридична особа, ТОВ " Формленд" права власності, інші речових права, іпотеки, обтяження, безхазяйне нерухоме майно.

Відповідачем також отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №145865210 від 19.11.2018 за критерієм пошуку: суб`єкт, фізична особа, ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, безхазяйне нерухоме майно.

З інформації за №145865210 від 19.11.2018 вбачається, що Реєстр прав на нерухоме майно містить відомості про право власності ОСОБА_5 на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення підвалу №9-16, першого поверху №30-45, І, антресолі 1-го поверху №6-8, 2-го поверху №5-15, 15а, 16-19, II, 3-го поверху №11-20, IV в літ. "А-3", загальною площею 895,3 кв.м (номер запису: 1170 в книзі: 1).

Також судовим розглядом було встановлено, що технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено до державної реєстрації заявником, суб`єктом права, новим власником до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності №31244083 від 19.1 1.2018, також не подавалося.

Державний реєстратор, за змістом пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.

Вказана правова норма кореспондується із пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.11.2015 № 1127 із наступними змінами, в якій йдеться про те, розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до пункту 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Вказана вище норма узгоджується із п.4 ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в якій зазначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, відповідно, зокрема, у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню оскільки відповідачем при винесенні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 44114880 від 19.11.2018 року було порушено вимоги ч.1 cm. 46-1 ЗУ "Про нотаріат" та п. 1 ч. 3 ст. 10 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а отже зазначене рішення є таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Державного реєстратора прав власності на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича (01001, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 3, нежилі приміщення з №1ё по №5, офіс 31); третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Формленд" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Ліпківського, буд 45) про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державного реєстратора прав власності на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 44114880 від 19.11.2018 року.

Зобов`язати Державного реєстратора прав власності на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича внести запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності (номер запису про право власності 28982777) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Формленд".

Скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року про забезпечення позову по адміністративній справі № 520/2612/19 за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Державного реєстратора прав власності на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича (01001, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 3, нежилі приміщення з №1ё по №5, офіс 31); третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Формленд" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Ліпківського, буд 45) про скасування рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 червня 2019 року.

Суддя Спірідонов М.О.