Рішення № 82138521, 03.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2178/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мельника Ю.В.,

представника позивача - Веснянко О.М. (на підставі ордеру),

представника відповідача - Грищенко С.І. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної власності товарів №UA500010/2019/000004/2 від 15.01.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «ТД «ПРОМСАНТЕХНІКА-1») звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (надалі по тексту - відповідач або Одеська митниця ДФС), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» (надалі по тексту - третя особа або ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА»), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000004/2 від 15.01.2019 року;

- стягнути з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» судовий збір у розмірі 11 061, 62 грн., а також витрати на професійну правову допомогу.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

08 січня 2019 року позивач через декларанта - товариство з обмеженою відповідальністю «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» подав до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UА500010/2018/000236 від 08.01.2019 року для митного оформлення товару.

В розділі 43 вищевказаної митної декларації декларант вказав Код МВВ - 1 (основний метод), що вказує на визначення митної вартості товару основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортовано.

Позивач зазначає, що імпортований товар було придбано у виробника/продавця - Китайського підприємства CANGZHOU HAOYUAN PIPE FITTINGS MFG., LTD на підставі Контракту №09/10-1 від 09.10.2018 року та у відповідності до специфікації №1 від 09.10.2018 року.

За придбаний товар позивач сплатив виробнику/продавцю кошти в повному обсязі в загальній сумі 28 354, 58 долара США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 6 від 12.10.2018 року на суму 14 177, 29 долара США та №7 від 06.11.2018 року на суму 14 177, 29 долара США. Також позивач сплатив транспортні послуги в сумі 33 240 грн. за морське перевезення товару (контейнеру ZIMU1390638) з Китайського порту Ксинганг (XINGANG) в порт Одеса Україна.

На виконання вимог ст.53 МК України, одночасно з митною декларацією №UA500010/2018/013308 від 08 січня 2019 року, для підтвердження заявленої митної вартості товару, через декларанта ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» позивач надав відповідачу документи на товар:1. Пакувальний лист НY20181119 від 19.11.2018 року до контракту №09/10-1 від 09.10.2018 року; 2. Інвойс (Рахунок-фактура) НY20181119 від 19.11.2018 року; 3. Коносамент SZZY18110140 від 23.11.2018 року; 4. Платіжне доручення в іноземній валюті №6 від 12.10.2018 року на суму 14 177, 29 долара США; 5. Платіжне доручення в іноземній валюті №7 від 06.11.2018 року на суму 14 177, 29 долара США; 6. Довідку про транспортні витрати №03/01 від 03.01.2019 року (документ, що підтверджує вартість перевезення); 7.Специфікація (доповнення) до контракту (зовнішньо-економічного договору) №1 від 09.10.2018 року; 8. Контракт №09/10-1 від 09.10.2018 року (зовнішньо-економічний договір); 9. Договір про надання послуг митного брокера №00401 від 13.11.2017 року.

В подальшому відповідачем була прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2018/00018.

Додатково на вимогу відповідача позивач надав прайс-листи, копію митної декларації країни відправлення, калькуляцію та висновок про вартісні характеристики від 17.12.2018 року №20-26/12-2018, складений експертом ТОВ «Одеський аукціонний центр» з метою визначення рівня ринкової вартості вантажу у доларах США, на умовах постачання FОВ - Ксинганг Китай (згідно Інкотермс).

15 січня 2019 року відповідач відмовив у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА500010/2019/000004/2.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Процесуальні дії.

Ухвалою судді від 19 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання по справі призначено на 08 травня 2019 року.

10 травня 2019 року від Одеської митниці ДФС надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №16632/19), згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволені позову відмовити.

17 травня 2019 року від ТОВ «ТД «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» надійшла відповідь на відзив (вхід. №17657/19).

Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним

Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UA500010/2019/000236 від 08.01.2019 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UА500010/2019/000236 від 08.01.2019 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів;

2) в специфікації №1 від 09.10.2018 року до Контакту №09/10-1 зазначені умови поставки товарів FОВ Ксинганг, Китай та не зазначений перелік витрат, які входять до ціни товару, в тому числі не зазначено того, чи входить до ціни товару вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

3) до митного контролю та оформлення не надані сертифікат походження на товар, прас від виробника, експортну декларацію, каталог від виробника та в графі 34 митної декларації (МД) №UА500010/2019/000236 від 08.01.2019 року зазначено, що країну походження товару невідомо;

4) уповноваженою особою декларанта до митного оформлення не було надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що зумовило неповноту відомостей про митну вартість товарів, та виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI;

Таким чином, відповідач зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) №UА500010/2019/000236 від 08.01.2019 року, додатково містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідь на відзив обґрунтована наступним

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 15.01.2019 року є протиправним, так як на момент його винесення, для підтвердження ціни ввезеного товару позивач надав відповідачу усі необхідні документи, які підтверджували заявлену декларантом в митній декларації №UА500010/2019/000236 від 08.01.2019 року митну вартість товарів і обраний 1 (перший основний) метод її визначення та позивач надав відповідачу усі необхідні документи, які містили усі дані щодо складової митної вартості товару, та які були достатніми аби перевірити правильність визначення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту).

Надані позивачем документи не містять неточностей чи розбіжностей і в повній мірі підтверджують складову декларованої позивачем митної вартості товару. Документи містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Документи не містять ознак підробки.

Крім того позивач вважає, що у спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не зазначив конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності відповідач прийняв рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

У судовому засіданні призначеному на 27 травня 2019 року о 11 год. 30 хв. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав викладених у позові та відповіді на відзив. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив та відповідь на відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

09 жовтня 2018 року між компанією «CANGZHOU HAOYUAN PIPE FITTINGS MFG CO., LTD» (продавець) та ТОВ «ТД «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» (покупець) укладено контракт №09/10-1 від 09.10.2018 року (т.1 а.с.42-48).

Відповідно до п.2.1. Контракту №09/10-1 від 09.10.2018 року ціни на товар встановлюються в доларах США на умовах FOB Ксинганг Китай (Інкотермс 2010) і встановлюються в Специфікаціях. Упаковка, маркировка та складське оброблення вантажу, портові і транспортні витрати включені у вартість товару.

Згідно умов п.3.1. Контракту №09/10-1 від 09.10.2018 року оплата товару здійснюється в доларах США банківським перекладом в наступному порядку: передплата 50% вартості товару; наступні 50% вартості товару - коли контейнер буде доставлений в порт Ксинганг (Китай).

За придбаний товар, позивач сплатив продавцю кошти в сумі 28 354,58 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті: №6 від 12.10.2018 року на суму 14 177,29 доларів США (т.1 а.с.35-37); №7 від 06.11.2018 року на суму 14 177,29 доларів США (т.1 а.с.38-40).

08 січня 2019 року ТОВ «ТД «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» через декларанта - ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА», подав до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UА500010/2018/000236 від 08.01.2019 року для митного оформлення наступного товару:

1) фітинги для труб і трубок, з чорних металів, для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм ДСТУ 17375;

2) фітинги для труб і трубок, з чорних металів, для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм ДСТУ 17376 (т.1 а.с.26-27).

В розділі 43 митної декларації №UА500010/2018/000236 від 08.01.2019 року декларант вказав код МВВ - 1 (основний метод).

Одночасно з поданням митної декларації №UА500010/2018/000236 від 08.01.2019 року, для підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачем надано:

1. Пакувальний лист НY20181119 від 19.11.2018 року до контракту №09/10-1 від 09.10.2018 року (т.1 а.с.52);

2. Інвойс (Рахунок-фактура) НY20181119 від 19.11.2018 року (т.1 а.с.50-51);

3. Коносамент SZZY18110140 від 23.11.2018 року (т.1 а.с.68);

4. Платіжне доручення в іноземній валюті №6 від 12.10.2018 року на суму 14 177, 29 долара США (т.1 а.с.35-37);

5. Платіжне доручення в іноземній валюті №7 від 06.11.2018 року на суму 14 177, 29 долара США (т.1 а.с.38-40);

6. Довідку про транспортні витрати №03/01 від 03.01.2019 року (документ, що підтверджує вартість перевезення) (т.1 а.с.80);

7. Специфікація (доповнення) до контракту (зовнішньо-економічного договору) №1 від 09.10.2018 року (т.1 а.с.49);

8. Контракт №09/10-1 від 09.10.2018 року (зовнішньо-економічний договір) (т.1 а.с.42-48);

9. Договір про надання послуг митного брокера №00401 від 13.11.2017 року.

Згідно платіжного доручення №2665 від 04.01.2019 року позивачем сплачено на користь відповідача митний збір в сумі 213 000,00 грн. (т.1 а.с.33).

Відповідно до платіжного доручення №2668 від 14.01.2019 року позивачем сплачено на користь відповідача митний збір в сумі 200 000,00 грн. (т.1 а.с.34).

Старшим державним інспектором Одеської митниці ДФС Пєтковою Юлією Олександрівною прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00018 (т.1 а.с.23-24).

15 січня 2019 року Одеська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000004/2 (т.1 а.с.22).

Підставами для прийняття вищевказаного рішення було те, що:

- у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- декларантом не підтверджено документально таку складову вартості, як вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням;

- декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ.

Джерела права та висновки суду

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.23, п.24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В разі, якщо митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58-63 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Так, під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за електронною митною декларацією №UA500010/2018/000236 від 08.01.2019 року, встановлено, що сумарна вартість згідно пред`явлених до митного оформлення платіжних доручень відрізняється від суми зовнішньоекономічного інвойсу, на що суд зазначає наступне.

В інвойсі №HY20181119 від 19.11.2018 року зазначено сумарну вартість товару 28324,28 доларів США (т.1 а.с.51).

При цьому, позивачем як під час митного оформлення товарів, так і до суду було надано платіжні доручення в іноземній валюті: №6 від 12.10.2018 року на суму 14 177,29 доларів США (т.1 а.с.35-37); №7 від 06.11.2018 року на суму 14 177,29 доларів США (т.1 а.с.38-40).

Тобто, загальна сума, сплачена позивачем на виконання контракту №09/10-1 від 09.10.2018 року згідно вищевказаних платіжних доручень в іноземній валюті складає 28324,28 долари США, а відтак суд приходить до висновку про відсутність розбіжностей між сумарною вартістю товару згідно пред`явлених до митного оформлення платіжних доручень та сумою, зазначеною у зовнішньоекономічному інвойсі.

Як було встановлено судом, на виконання вимог ст.53 МК України, одночасно з поданням митної декларації №UА500010/2018/000236 від 08.01.2019 року, для підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачем надано: 1. Пакувальний лист НY20181119 від 19.11.2018 року до контракту №09/10-1 від 09.10.2018 року (т.1 а.с.52); 2. Інвойс (Рахунок-фактура) НY20181119 від 19.11.2018 року (т.1 а.с.50-51); 3. Коносамент SZZY18110140 від 23.11.2018 року (т.1 а.с.68); 4. Платіжне доручення в іноземній валюті №6 від 12.10.2018 року на суму 14 177, 29 долара США (т.1 а.с.35-37); 5. Платіжне доручення в іноземній валюті №7 від 06.11.2018 року на суму 14 177, 29 долара США (т.1 а.с.38-40); 6. Довідку про транспортні витрати №03/01 від 03.01.2019 року (документ, що підтверджує вартість перевезення) (т.1 а.с.80); 7. Специфікація (доповнення) до контракту (зовнішньо-економічного договору) №1 від 09.10.2018 року (т.1 а.с.49); 8. Контракт №09/10-1 від 09.10.2018 року (зовнішньо-економічний договір) (т.1 а.с.42-48); 9. Договір про надання послуг митного брокера №00401 від 13.11.2017 року. Також, на вимогу відповідача, позивач надав прайс-листи (т.1 а.с.54), копію митної декларації країни відправлення (т.1 а.с.56), калькуляцію та висновок про вартісні характеристики №20-26/12-2018 від 17.12.2018 року (т.1 а.с.92-96), складений експертом ТОВ «Одеський аукціонний центр» з метою визначення рівня ринкової вартості вантажу у доларах США, на умовах постачання FOB - Ксинганг Китай (згідно Інкотермс).

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням позивача, що декларант подав відповідачу усі необхідні документи, які містили усі дані щодо складової митної вартості товару, та які були достатніми аби перевірити правильність визначення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту).

Таким чином суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте одеською митницею ДФС, є необґрунтованим.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної власності товарів №UA500010/2019/000004/2 від 15.01.2019 року підлягає задоволенню.

08 травня 2019 року від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 012,20 грн. (вхід. №16489/19) (т.1 а.с.159-168).

Детальний опис професійної правничої допомоги, наданої адвокатом Веснянко О.М. (Адвокатське об`єднання «ПРАВО-ЛЕКС») щодо оскарження до суду рішення Одеської митниці ДФС, виходячи з розрахунку 672,35 грн. на 1 годину роботи:

- вивчення рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000004/2 від 15.01.2019 року - 336,18 грн. (30 хв.);

- вивчення копій документів - 3 361,75 грн. (5 год.);

- вивчення судової практики - 2 689,40 грн. (4 год.);

- складання позовної заяви та додаткових документів до неї - 3 361,75 грн. (5 год.);

- складання заяви від 22.04.2019 року про проведення судових засідань в режимі відео конференції - 672,35 грн. (1 год.).

17 травня 2019 року від Одеської митниці ДФС надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та витрат, які пов`язані з прибуттям до суду (вхід. №17664/19) (т.1 а.с.149-152), в якому зазначено, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу та витрат, які пов`язані з прибуттям до суду у сумі 11 012,20 грн. складає майже 5,68% від різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, і тому Одеська митниця ДФС вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 012,20 грн. є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, ціною позову та (або) значенням справи для сторін. Окрім викладеного, відповідач також зазначає, що позивачем не подано доказів відображення адвокатом Веснянко О.М. доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятих осіб, отриманих від ТОВ «ТД «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядку її ведення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за №1686/24218.

24 травня 2019 року від позивача надійшло доповнення до заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 261,70 грн. (вхід. №18657/19), в якій позивач просить стягнути з Одеської митниці ДФС:

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 170,50 грн.;

- витрати, пов`язані з прибуттям до суду 08.05.2019 року в сумі 1012,20 грн.;

- витрати понесені під час вчинення інших процесуальних дій в сумі 79 грн. (т.2 а.с.160-173).

Позивач зазначає, що починаючи з 08.05.2019 року по 21.05.2019 року включно, адвокатом Веснянко О.М. виконані наступні роботи з професійної правничої допомоги:

- участь у судовому засіданні 08.05.2019 року - 672,35 грн. (1 год.);

- вивчення відзиву на позовну заяву на 25 арк. - 1344,70 грн. (2 год.);

- складання супровідного листа від 13.05.2019 року на адресу ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» про надіслання копії заяви від 08.05.2019 року про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу - 336,18 грн. (30 хв.);

- складання супровідного листа від 14.05.2019 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду про приєднання до матеріалів справи копії супровідного листа щодо ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» від 13.05.2019 року та квитанції №3960018214835 від 13.05.2019 року - 336,18 грн. (30 хв.);

- складання письмової відповіді від 14.05.2019 року на відзив на 6 арк. - 2 689,40 грн. (4 год.);

- складання доповнення від 21.05.2019 року до заяви від 08.05.2019 року про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу - 1344,70 грн. (2 год.);

- вартість відправки поштової кореспонденції (заяви від 08.05.2019 року про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу) на адресу ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» - 19 грн.;

- вартість відправки поштової кореспонденції до Одеського окружного адміністративного суду про приєднання до матеріалів справи копії супровідного листа до ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» від 13.05.2019 року та квитанції №3960018214835 від 13.05.2019 року - 15 грн.;

- вартість відправки поштової кореспонденції (відповіді на відзив) на адресу Одеського окружного адміністративного суду; Одеської митниці ДФС; ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» - 45 грн.

Розглянувши заяву позивача та доповнення до заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, а також клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та витрат, які пов`язані з прибуттям до суду суд зазначає наступне.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Суд зазначає, що позивач у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу наводить детальний опис професійної правничої допомоги, наданої адвокатом Веснянко О.М., загальна вартість яких становить 21 261,70 грн.

На підтвердження понесених витрат представником Позивача надано до суду:

- копію акту наданих послуг №4 від 07 травня 2019 року на суму 10 000,00 грн. (т.1 а.с.165);

- рахунок на оплату №7 від 02 квітня 2019 року на суму 20 170,50 грн. (т.1 а.с.166);

- копію платіжного доручення №2862 від 09 квітня 2019 року на суму 10 000,00 грн. (т.1 а.с.167);

- копії проїзних документів ЄС №741845 Одеса - Кременчук та № 741844 Кременчук - Одеса (т.1 а.с.168);

- копію акту наданих послуг №7 від 02 травня 2019 року на суму 20 170,50 грн. (т.2 а.с.165);

- копію платіжного доручення №2914 від 17 травня 2019 року на суму 10170,50 грн. (т.2 а.с.166);

- копію платіжного доручення №2862 від 09 квітня 2019 року на суму 10000,00 грн. (т.2 а.с.167);

- копію виписки з банку АТ «ТАСКОМБАНК» (т.2 а.с.168-169);

- копію супровідного листа від 13.05.2019 року (т.2 а.с.170);

- роздруківку з сайту «УКРПОШТА» (т.2 а.с.171);

- копію супровідного листа від 14.05.2019 року (т.2 а.с.172);

- копії службових чеків від 14.05.2019 року №3960018195970 на суму 15 грн.; №3960018195954 на суму 15 грн.; №3960018195962 на суму 15 грн. (т.2 а.с.173).

Також позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 11061,62 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення №2858 від 09.04.2019 року (т.1 а.с.4).

Таким чином, суд зазначає, що наданими позивачем документами, фактичний обсяг витрат, які сторона сплатила у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги, а також витрат представника позивача, що пов`язані з прибуттям до суду підтверджено належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що вимоги представника позивача про стягнення судових витрат з відповідача на суму 21261,70 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ТОВ «ТД «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» у загальній сумі 32 323 грн. 32 коп. (судовий збір - 11 061,62 грн. та витрати пов`язані з розглядом справи - 21 261,70 грн.) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної власності товарів №UA500010/2019/000004/2 від 15.01.2019 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000004/2 від 15.01.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» (код ЄДРПОУ 23806668) суму сплаченого судового збору в розмірі 11 061,62 грн. (одинадцять тисяч шістдесят одна гривня шістдесят дві копійки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОМСАНТЕХНІКА-1» (код ЄДРПОУ 23806668) суму судових витрат пов`язаних з розглядом справи у розмірі 21 261,70 грн. (двадцять одна тисяча двісті шістдесят одна гривня сімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 03 червня 2019 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.