Рішення № 82138387, 30.05.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/752/19

Провадження № 2/333/1139/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Дмитрієвої М.М.,

за участю секретаря Здановської К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду

м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивач за період часу з жовтня 2015 року по вересень 2018 року включно надав відповідачам, яким належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Відповідачі не виконують своїх зобов`язань по оплаті наданих послуг, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у сумі 10 666, 88 грн. Просить суд стягнути з відповідачів суму заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у розмірі 16 939, 64 грн. та судовий збір у розмірі 1 921 грн.

Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Концерну «Міські теплові мережі» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність, вказав, що вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , повідомлені належним чином, у судові засідання на 18 квітня 2019 року та на 30 травня 2019 року не з`явилися, причини їх неявки суду не відомі.

Оскільки суд не має відомостей про причини неявки відповідачів, повідомлених належним чином, враховуючи відсутність відзиву, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути справу заочно та згідно зі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальнуваного технічного засобу.

Встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 81, 76 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно п. 4 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (від 26 квітня 2014 року у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 2.1 Статуту концерну «Міські теплові мережі», затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови № 99р від 08 квітня 2013 року, основною метою діяльності концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Згідно зі ч. 3 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» позивач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачам ОСОБА_1 ти ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 19 лютого 2008 року, виданим Комунарською районною адміністрацією Запорізької міської ради, на праві спільної часткової власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим сторони перебувають у договірних відносинах з надання послуг.

З висловленої Верховним Судом України правової позиції (постанова від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13), споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджений Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі не належним чином виконували свої обов`язки щодо своєчасної оплати за комунальні послуги, у зв`язку з чим станом 01 жовтня 2018 року розмір заборгованості за період з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року складає 16 939, 64 грн., що підтверджується довідкою.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов є доведеним обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості та судового збору у солідарному порядку, то необхідно вказати наступне.

Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК, які регулюють правовідносини з права власності. Положення ст.ст. 160 та 162 ЖК УРСР поряд з положеннями гл. 58 ЦК регулюють правовідносини з найму житлового приміщення, тобто речові права на чуже майно, а тому зазначені норми права не підлягають застосуванню до правовідносин з утримання власниками належного їм на праві приватної власності майна, зокрема щодо сплати комунальних послуг. Таким чином, установивши, що майно належить відповідачам на праві спільної власності, не підлягають застосуванню ст.ст. 160, 162 ЖК УРСР (вказана правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 4 листопада 2015 року №6-734цс15).

Згідно зі ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. 540 ЦК України, якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Таким чином, наявна заборгованість підлягає стягненню з відповідачів відповідно до наявних у праві власності на квартиру часток.

У зв`язку із задоволенням основної вимоги, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справі від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи викладене, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру позовних вимог, тобто у рівних частинах по 960, АДРЕСА_2 рн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 19, 20 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги», ст.ст. 525, 526, 901 ЦПК України, ст. 141, 247, 263-265, 279, 280-281, 284 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (поточний рахунок зі спеціальним режимом № НОМЕР_2 , Установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника ПДВ: 11030127, ІПН: 321214508249) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року у розмірі 8 469 (вісім тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (поточний рахунок зі спеціальним режимом № НОМЕР_2 , Установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника ПДВ: 11030127, ІПН: 321214508249) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року у розмірі 8 469 (вісім тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_4 , Установа банку: Філія Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458, Свідоцтво платника ПДВ № 11030127, ІПН 321214508249) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятьсот шістдесят) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_4 , Установа банку: Філія Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458, Свідоцтво платника ПДВ № 11030127, ІПН 321214508249) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятьсот шістдесят) грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку в Апеляційний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення суду залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення суду складено 31 травня 2019 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва