
Дата документу 31.05.2019
Cправа № 320/1829/19
1-кп/320/668/19
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2019 року м. Мелітополь
Колегія суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у складі: головуючого судді Ковальової Ю.В.,
суддів: Колодіної Л.В., Купавської Н.М.,
секретар судового засідання - Левандовська О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42019080370000002 від 15.01.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Черкаським районним судом Черкаської орбласті), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця села Стецівка Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України,
за участі - прокурора Діденка А.А.,
захисника - Гречко О.В., -
В С Т А Н О В И ЛА:
05 жовтня 2018 року наказом № 54-рс командира військової частини А1910, військовослужбовця за контрактом, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини А1910 та призначено на посаду навідника 1 відділення 2 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти.
Відповідно до ст. 17, 65 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Згідно вимог ст. ст. 1, 17 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ зі змінами, визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу виконуючого обов`язки Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні оголошена часткова мобілізація та з 18 березня 2014 року настав особливий період, який діє по теперішній час.
Відповідно до Указу Президента України від 26 листопада 2018 року № 393/2018 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року строком на 30 діб до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року.
За наведених обставин, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, відповідно до ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок. Солдат (матрос) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, а також за утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, за збереження виданого йому майна.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо. Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
06 липня 2016 року військова частина А1910 (на той час військова частина польова пошта В2920) прийняла від ТОВ «Терман Віжен» тепловізійний приціл марки «Archer TSA-9R/50/640 PRO» № НОМЕР_2 та закріпила за військовою частиною А1910 (облікували).
04 грудня 2018 року солдат ОСОБА_1 згідно книги видачі зброї та боєприпасів 1 десантно-штурмової роти військової частини А1910 отримав для виконання службових обов`язків з військової служби військове майно - тепловізійний приціл марки «Archer TSA-9R/50/640 PRO» № НОМЕР_2 .
06 грудня 2018 року відповідно до наказу № 292 командира військової частини А1910 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 зараховано на котлове забезпечення з сніданку 07 грудня 2018 року при тимчасовому пункті дислокації військової частини в м. Мелітополі, та з вказаного часу підрозділ ОСОБА_1 тимчасово дислокувався за адресою: м. Мелітополь - 7, вул. Гвардійська.
З 04 грудня 2018 року по 26 грудня 2018 року, точно дату та час не встановлено, солдат ОСОБА_1 з метою протиправного збагачення за рахунок військового майна вирішив привласнити ввірене йому для виконання службових обов`язків з військової служби військове майно, а саме тепловізійний приціл марки «Archer TSA-9R/50/640 PRO» № НОМЕР_2 .
Так, 26 грудня 2018 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, знаходячись на території пункту тимчасової дислокації військової частини А1910 в м. Мелітополі, за адресою: м. Мелітополь - 7, вул. Гвардійська, солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 , реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою протиправного збагачення за рахунок військового майна, у вигляді привласнення ввіреного йому для виконання обов`язків з військової служби військового майна, вирішив стати на злочинний шлях, привласнивши та таким чином обернувши на свою користь військове майно, а саме тепловізійний приціл марки «Archer TSA-9R/50/640 PRO» № НОМЕР_2 , виніс його за територію контрольно-пропускного пункту військової частини та передав третій особі - кур`єру ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_2 для подальшого відправлення громадянину України ОСОБА_3 до м. Бурштин Івано-Франківської області, тим самим розпорядився ним на власний розсуд, за що у подальшому отримав грошові кошти в сумі 75 000 гривень від громадянина ОСОБА_3 , який придбав дане військове майно для власних потреб.
Вказаними діями військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_1 спричинено збитки військовій частині А1910 на загальну суму 444 166 гривень, відповідно до висновку судової експертизи військового майна № 10-85 від 30 січня 2019 року.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України визнав повністю і пояснив, що у грудні 2018 року він отримав для виконання службових обов`язків з військової служби військове майно - тепловізійний приціл. Згодом у зв`язку з тим, що захворів його батько й потрібні були гроші на лікування, вирішив привласнити ввірене йому для виконання службових обов`язків з військової служби вказане військове майно. Так, 26 грудня 2018 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, знаходячись на території пункту тимчасової дислокації військової частини А1910 в м. Мелітополі, виніс тепловізійний приціл марки «Archer TSA за територію контрольно-пропускного пункту військової частини та передав третій особі - кур`єру ТОВ «Нова Пошта» для подальшого відправлення громадянину України - ОСОБА_4 до м. Бурштин Івано-Франківської області, тим самим розпорядився ним на власний розсуд, за що у подальшому отримав грошові кошти в сумі 75 000 гривень від вказаного громадянина, який придбав дане військове майно для власних потреб. Згодом ОСОБА_1 пішов до командира частини, покаявся у скоєному, вжив заходів до повернення тепловізора до військової частини. Наразі майно повернуто.
Від представника потерпілої особи до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають. Завдана матеріальна шкода повністю відшкодована.
Дані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.
Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати обставини, не досліджені в судовому засіданні, в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують його особу.
Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Колегія суддів кваліфікує діяння, вчинені ОСОБА_1 за ч.3 ст. 410 КК України, як привласнення військовослужбовцем іншого військового майна, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, дані, що характеризують його особу, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання, не встановлені.
При призначенні покарання, колегія суддів враховує, що обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин.
ОСОБА_1 не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра за місцем проживання не перебуває, позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, на утриманні має хворого батька.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне, у вигляді позбавлення волі.
При призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого і обставини справи, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, приймаючи до уваги промову прокурора у судових дебатах щодо можливості звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання за вчинений злочин, оскільки він не представляє великої суспільної небезпеки, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, не судимий, враховуючи, що тяжкі наслідки від кримінального правопорушення не наступили, а тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України.
У відповідності до ч.1 ст.76 КК України на обвинуваченого необхідно покласти обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 572 грн. за проведення судової експертизи військового майна.
Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.
Раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту продовжено не було.
Долю речових доказів колегія суддів вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И ЛА:
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.410 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти ) років позбавлення волі.
У відповідності зі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Засудженому ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази:
- тепловізійний приціл марки «Archer TSA-9R/50/640 PRO» № НОМЕР_2 , який згідно розписки від 27.02.2019 переданий на відповідальне зберігання представнику ВЧ А1910(м. Житомир) - повернути за належністю ВЧ А1910(м. Житомир).
Стягнути з ОСОБА_1 на р/р НОМЕР_3 , одержувач УК у ІІІевченківському районі м. Запоріжжя /Шевч./24060300, код банку (МФО) 899998, код ЄДРПОУ 38025367, банк ГУДКУ в Запорізькій області витрати на проведення експертизи № 10-85 від 30.01.2019 в розмірі 572грн.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя Ю.В.Ковальова
Судді Л.В.Колодіна
Н.М.Купавська
Судове рішення № 82138332, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 31.05.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/1829/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: