Ухвала суду № 82138244, 03.06.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.06.2019

Справа № 320/4228/19

1-кс/320/2850/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі слідчого судді Міщенко Т.М., за участі секретаря Макаренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Євтушенка А.С. про арешт майна по кримінальному провадженню за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 147 КК України, внесеного до ЄДРДР за реєстраційним номером 12019080140001466,

встановив:

До Мелітопольського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькі області Євтушенка А.С., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області Савон А.С., про накладення арешту по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12019080140001466 від 30.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 147 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 30 травня 2019 року, приблизно о 06 год. 40 хв., ОСОБА_1 , увійшовши до приміщення "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», розташованого у будинку №48 по проспекту Богдана Хмельницького, 48 в місті Мелітополь Запорізької області , де, маючи умисел на захоплення та тримання особи як заручника, з метою отримання від посадових осіб ТОВ «Лото-плюс» грошових коштів, як умови звільнення заручника, пристібнув за допомогою металевих наручників до лівої своєї кисті праву кисть працівниці вказаного підприємтсва - консультанта-розповсюджувача ОСОБА_2 , після чого, обливши приміщення за вказаною адресою наявною у нього при собі легкозаймистою речовиною, погрожуючи знищенням майна та присутніх у приміщенні людей - консультантів-розповсюджувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом підпалу, вимагав у працівника колл-центру ТОВ «Лото-плюс», в якості умови звільнення заручника - ОСОБА_2 , передати на його користь грошові кошти у сумі 300 000 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив захоплення та тримання особи як заручника з метою спонукання підприємства до вчинення дії як умови звільнення заручника, поєднане з погрозою знищення людей, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 147 КК України.

30.05.2019 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

При затриманні проведено обшук підозрюваного, при проведенні обшуку виявлено та вилучено: наручники з металу сірого кольору з маркуванням «К9177», металеве кільце , на якому: 1 ключ з металу сірого кольору, темний, 3 ключі з металу сірого кольору з характерним блиском, металевий карабін та шкіряна латка - поміщено в картонну коробку, опечатано паперовою биркою; одяг підозрюваного: сорочка з короткими рукавами, в клітинку, темна, синього, червоно-коричневого кольорів - упакована в картонну коробку; брюки джинсові темно-сині, упаковані в картонну коробку.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що відповідно до ст. 84 КПК України - пара капців чоловічих зі шкірозамінника коричневого кольору, розмір на підошві «43», має доказове значення в даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, з метою збереження вищевказаного майна, яке відповідно до ст. 98 КПК України, є речовими доказами по даному кримінальному провадженні - у слідства виникла необхідність в накладенні арешту на вищевказане майно, з метою забезпечення його збереження, позбавлення підозрюваного права користуватись чи розпоряджатись ним.

Слідчий в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні клопотання наполягає.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно положень ст. 168 КПК України, тимчасово вилученим майном може вважатись майно, яке одержано в результаті: затримання особи в порядку, передбаченому ст.ст. 207, 208 цього Кодексу; обшуку; огляду. При цьому, тимчасово вилученим майном при огляді вважаються - речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу (ч. 5 ст. 237 КПК України). Припинення статусу тимчасового вилученого майна передбачено лише шляхом накладення арешту або його повернення.

Статтею 169 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для повернення тимчасового вилученого майна, а саме:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Вивчивши матеріали клопотання, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, з метою збереження вищевказаного майна, яке відповідно до ст. 98 КПК України визнане як речовий доказ по даному кримінальному провадженню та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а тому слід накласти арешт на вищеописане майно, яке було вилучено 30.05.2019 в ході затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.107, 167, 170, 173, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькі області Євтушенка А.С. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке перебувало у власності підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : наручники з металу сірого кольору з маркуванням «К9177», металеве кільце, на якому: 1 ключ з металу сірого кольору, темний, 3 ключі з металу сірого кольору з характерним блиском, металевий карабін та шкіряна латка - поміщено в картонну коробку, опечатано паперовою биркою; одяг підозрюваного: сорочка з короткими рукавами, в клітинку, темна, синього, червоно-коричневого кольорів - упакована в картонну коробку; брюки джинсові темно-сині, упаковані в картонну коробку, які були вилучені в ході затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України 30.05.2019.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя :