Ухвала суду № 82137835, 03.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1351/19

УХВАЛА

03 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мессем» (код ЄДРПОУ 40358596, місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Л. Шмідта,19) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8), Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування рішень Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Мессем» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Мессем» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зобов`язання зареєструвати податкові накладні - задоволено у повному обсязі, а саме:

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024497/40358596 від 14.12.2018 року

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024495/40358596 від 14.12.2018 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024498/40358596 від 14.12.2018 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024493/40358596 від 14.12.2018 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024494/40358596 від 14.12.2018 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1030043/40358596 від 19.12.2018 року.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8) здійснити реєстрацію податкових накладних №3 від 06.11.2018 року, №9 від 07.11.2018 року, №5 від 08.11.2018 року, №7 від 09.11.2018 року, №8 від 14.11.2018 року, №12 від 30.11.2018 року, поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Мессем» (код ЄДРПОУ 40358596, місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Л. Шмідта,19) днем їх подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мессем» (код ЄДРПОУ 40358596, місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Л. Шмідта,19) судовий збір в розмірі 11526 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень).

До позовної заяви представник позивача подав заяву про те, що ним буде подана заява про подання доказів понесення судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи протягом п`яті днів після ухвалення рішення у справі.

До суду 22 травня 2019 року (вхід. ЕП/3791/19) від представника позивача надійшла заява, в якій представник позивача просив винести додаткове рішення про розподіл судових витрат, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області на користь ТОВ «МЕССЕМ» витрати на правову допомогу згідно з розміру, встановленого первинними документами.

На обґрунтування цієї заяви та підтвердження розміру понесених судових витрат представник позивача надав до заяви договір про надання юридичних послуг № б\н від 20 лютого 2019 року, укладений між адвокатом Полівановою Іриною Сергіївною та ТОВ «Мессем», платіжне доручення №1847 від 19 квітня 2019 року про сплату юридичних послуг у розмірі 10000 грн. та акт прийому-передачі наданих послуг від 20 травня 2019 року.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Тому, керуючись приписами ч. 4 ст. 143 УКАС України, судом призначене судове засідання на 28 травня 2019 року о 15 год. 00. хв. для вирішення питання про судові витрати.

На відкрите судове засідання, призначене на 28 травня 2019 року представник позивача не заявився.

Він належним чином повідомлений про дату, час та місце призначення судового засідання, про що свідчить телефонограма щодо його повідомлення. У заяві про розподіл судових витрат представник позивача просив цю заяву розглянути за його відсутністю.

Представник відповідачів також не заявився на судове засідання, належним чином повідомлений про дату, час та місце призначення судового засідання, про що свідчить звіт надсилання судової повістки електронною поштою. Про причини нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань до суду не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання вирішив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

З огляду на те, що заява про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат була подана позивачем до закінчення судових дебатів і такі документи були подані суду після закінчення 5-ти днів з дня ухвалення рішення по суті, суд вважає, що вказане питання має бути вирішене в порядку ст. 252 КАС України.

Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надані такі документи: договір про надання юридичних послуг № б\н від 20 лютого 2019 року, укладений між адвокатом Полівановою Іриною Сергіївною та ТОВ «Мессем», платіжне доручення №1847 від 19 квітня 2019 року про сплату юридичних послуг у розмірі 10000 грн. та акт прийому-передачі наданих послуг від 20 травня 2019 року.

Судом досліджені ці документи та встановлено такі факти та обставини.

20 лютого 2019 року між адвокатом Полівановою Іриною Сергіївною (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мессем» (Клієнт) укладено договір №б/н про надання юридичних послуг, відповідно до п. 1.1. якого сторони домовились, що Замовник замовляє, а Виконавець надає послуги під час складання адміністративного позову про визнання протиправними та скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024497/40358596 від 14.12.2018 року; №1024495/40358596 від 14.12.2018 року;№1024498/40358596 від 14.12.2018 року; №1024493/40358596 від 14.12.2018 року; №1024494/40358596 від 14.12.2018 року; №1030043/40358596 від 19.12.2018 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №3 від 06.11.2018 року, №9 від 07.11.2018 року, №5 від 08.11.2018 року, №7 від 09.11.2018 року, №8 від 14.11.2018 року, №12 від 30.11.2018 року, поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Мессем» днем їх подання.

Відповідно до п.1.5 цього договору, вартість послуг Виконавця складає 1 000 грн. за годину надання послуги. Розрахунок вартості наданих послуг вказується Виконавцем в актах прийому-передачі наданих послуг із вказівкою дати та загальної тривалості надання послуги, що розраховується в годинах.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 20 травня 2019 року складено повний опис наданих послуг, а саме: складання адміністративного позову про визнання протиправними та скасування Рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024497/40358596 від 14.12.2018 року; №1024495/40358596 від 14.12.2018 року;№1024498/40358596 від 14.12.2018 року; №1024493/40358596 від 14.12.2018 року; №1024494/40358596 від 14.12.2018 року; №1030043/40358596 від 19.12.2018 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №3 від 06.11.2018 року, №9 від 07.11.2018 року, №5 від 08.11.2018 року, №7 від 09.11.2018 року, №8 від 14.11.2018 року, №12 від 30.11.2018 року, а також вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, тривалістю надання послуг 10 годин та вартістю надання послуг 10 000 грн. (а.с.73).

Матеріалами справи підтверджено, що позов підписаний адвокатом Полівановою І.С .

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу згідно з договору №б/н від 20 лютого 2019 року про надання юридичних послуг представником позивача надано платіжне доручення №1847 від 19 квітня 2019 року у розмірі 10 000 грн., в якому платник - ТОВ «МЕССЕМ» та отримувач - Поліванова І.С., призначення платежу: плата за юридичні послуги зг. рах. № СФ-2 від 05.03.2019 року (а.с. 72).

Дослідивши докази, що були надані представником позивача для підтвердження понесених витрат, керуючись приписами ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) та ч. 4 ст. 134 КАС України, якими передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, суд доходить висновку, що позивачу слід відмовити у задоволенні його заяви та у прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат, з огляду на таке.

Відповідно до п.1.5. договору №б/н від 20 лютого 2019 року про надання юридичних послуг, вартість послуг Виконавця складає 1000 грн. за годину надання послуги. Розрахунок вартості наданих послуг вказується Виконавцем в актах прийому-передачі наданих послуг із вказівкою дати та загальної тривалості надання послуги, що розраховується в годинах.

Суду надано акт прийому-передачі наданих послуг від 20 травня 2019 року, в якому зазначена дата надання послуг « 22 травня 2019 року», розшифровка послуги: «складання адміністративного позову про визнання протиправними та скасування Рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024497/40358596 від 14.12.2018 року; №1024495/40358596 від 14.12.2018 року;№1024498/40358596 від 14.12.2018 року; №1024493/40358596 від 14.12.2018 року; №1024494/40358596 від 14.12.2018 року; №1030043/40358596 від 19.12.2018 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №3 від 06.11.2018 року, №9 від 07.11.2018 року, №5 від 08.11.2018 року, №7 від 09.11.2018 року, №8 від 14.11.2018 року, №12 від 30.11.2018 року, а також вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку», тривалість годин надання послуг: 10 годин, вартість надання послуг: 10 000 грн.

Між тим в цьому акті не наведений детальний опис виконаних послуг погодинно.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2018 року по справі №569/17904/17 зазначив, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

З огляду на вищевикладені обставини та правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду щодо застосування вказаної норми закону, суд вважає, що наданий позивачем акт прийому-передачі не є допустимим доказом щодо доведення понесення витрат саме у сумі 10 000 грн.

Окрім того, суд звертає увагу, що зазначений акт прийому-передачі наданих послуг від 20 травня 2019 року, який поданий представником позивача суду не містить підпису директора ТОВ «Мессем».

Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладені приписи чинного законодавства, суд вважає, що наданий позивачем акт прийому-передачі наданих послуг від 20 травня 2019 року, укладений на виконання Договору №б/н про надання юридичних послуг від 20 лютого 2019 року не містить обов`язкові реквізити первинного документа в силу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не може бути доказом понесення витрат на правничу допомогу.

Таким чином, враховуючи вищевикладені встановлені судом факти та обставини, суд вважає, що заява представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу є необґрунтованою, безпідставною та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 132,139, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мессем» (код ЄДРПОУ 40358596, місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Л. Шмідта,19) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8), Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування рішень Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зобов`язання зареєструвати податкові накладні та ухваленні додаткового рішення, - відмовити у повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст.293, 294,295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Суддя Л.Р.Юхтенко