Рішення № 82137015, 31.05.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/742/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24, код ЄДРПОУ 39808965)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області (надалі - Управління Держпраці) про визнання протиправною та скасування постанови №КР0556/392/АВ/ТД-ФС від 20.02.2019 року.

Позов ФОП ОСОБА_1 мотивовано тим, що спірною постановою на неї накладено штраф у розмірі 125190 грн. на підставі акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №КР0556/392/АВ від 06.02.2019 року, за порушення ст.ст. 21, 24 КЗпП України - використання без належного оформлення в якості найманої особи продавця ОСОБА_3 Позивачка вказує, що вона не використовувала найману працю громадянина ОСОБА_3 , а той на момент проведення інспекційного відвідування 05.02.2019 року знаходився у приміщенні належного їй магазину тимчасово. З цих підстав, а також посилаючись на порушення Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.

Ухвалою судді від 05.04.2019 року відкрито провадження у справі за цим позовом та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у судовому засіданні.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 . 05.02.2019 року зафіксовано порушення нею вимог статей 21, 24 КЗпП України, а саме допущення до роботи продавця ОСОБА_3 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" без укладення трудового договору. Доводячи правомірність спірної постанови, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

У ході судового розгляду справи представники сторін подали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, показання свідка, дослідивши та оцінивши надані докази, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 з 01.02.2019 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, основним видом її економічної діяльності є роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах. (а.с. 13)

Першим заступником начальника Управління Держпраці на підставі службової записки начальника відділу Г.Масловської від 05.02.2019 року про виявлення факту нелегальної праці у ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності (АДРЕСА_6, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1") видано наказ №191 від 05.02.2019 року "Про проведення інспекційного відвідування", яким доручено провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 в термін з 05.02.2019 року по 06.02.2019 року, у зв`язку із наявністю інформації, передбаченої пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року. (а.с. 57 - 58)

На підставі цього наказу головному державному інспектору праці Коломійчук О.В. видано направлення №191/02-13 від 05.02.2019 року, яким доручено проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питання трудового договору та дотримання його умов, на період з 05.02.2019 року по 06.02.2019 року. (а.с. 59)

За наслідками інспекційного відвідування, проведеного 05.02.2019 року, інспектором праці Коломійчук О.В . складено акт інспекційного відвідування №КР0556/392/АВ від 06.02.2019 року, за висновками якого ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги статей 21, 24 КЗпП України. (а.с. 66 - 68)

У ході інспекційного відвідування 05.02.2019 року були відібрані пояснення від ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 61, 62)

Позивачкою акт інспекційного відвідування підписано із запереченнями, а згодом на нього подані зауваження до Управління Держпраці. Вказані зауваження відповідачем залишені без розгляду у зв`язку з недотриманням строку їх подання, про що позивачку повідомлено листом №01-20-02/876-19 від 19.02.2019 року. (а.с. 25 - 26, 27)

Крім того, інспектором праці Коломійчук О.В. складено припис №КР0556/392/АВ/П від 06.02.2019 року про усунення порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , з вимогою інформувати про його виконання до 06.03.2019 року. (а.с. 69 - 70)

Рішенням №КР0556/392/АВ/ТД від 07.02.2019 року розгляд справи про накладення штрафу призначено на 20.02.2019 року, про що ФОП ОСОБА_1 повідомлено рекомендованим листом. (а.с. 72 - 73)

Розгляд справи в Управлінні Держпраці відбувся 20.02.2019 року за участю позивачки, якій роз`яснено її права і обов`язки та вручено відповідну пам`ятку. (а.с. 74)

Розглянувши матеріали перевірки, заступник начальника Управління Держпраці за результатами розгляду справи склала постанову №КР0556/392/АВ/ТД-ФС від 20.02.2019 року, якою за порушення вимог статей 21, 24 КЗпП України відносно одного працівника - ОСОБА_3 - на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, що склало 125 190 грн. (4173 грн. х 30). (а.с. 9)

Не погоджуючись з цією постановою, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір щодо законності постанови, суд виходив з того, що це рішення прийнято за наслідками здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені у пункті 5 Порядку №295.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №2955 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до пунктів 19, 20, 21, 22 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Відповідно до пунктів 27, 29 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Порушення законодавства про працю, за які до юридичних і фізичних осіб - підприємців, що використовують найману працю, застосовуються штрафи, визначені у частині 2 статті 265 КЗпП України.

Відповідно до частини 4 статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з пунктами 6, 7, 8 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Судом установлено, що спірна постанова про накладення штрафу прийнята на підставі акту інспекційного відвідування, яким установлено порушення позивачкою законодавства про працю, а саме порушення статей 21, 24 КЗпП України. Позивачку притягнуто до відповідальності, передбаченої абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Так, в акті №КР0556/392/АВ від 06.02.2019 року зафіксовано, що у ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 05.02.2019 року було встановлено, що у приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яке їй належить, працював ОСОБА_3 , який виконував роботу продавця. Для інспекційного відвідування було надано виписку з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, паспортні дані та ідентифікаційний код. У письмових поясненнях ОСОБА_3 повідомив, що знаходився у магазині на прохання ФОП ОСОБА_1 , яка у зв`язку з хворобою відійшла додому на 10 хв. Жодних інших документів для інспекційного відвідування не надано. У зв`язку з цим відповідач стверджує, що позивачка фактично допустила ОСОБА_3 до роботи, не оформивши з ним трудовий договір, та використовувала найману працю ОСОБА_3 щонайменше з 05.02.2019 року, чим порушила вимоги статей 21, 24 КЗпП України.

У частині 1 статті 21 КЗпП України міститься визначення трудового договору, який означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 29 КЗпП України передбачено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: 1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Відповідно до статті 30 КЗпП України працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі статтею 46 Господарського кодексу України підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов`язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.

Отже визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення факту використання позивачкою як фізичною особою-підприємцем найманої праці громадянина ОСОБА_3 та наявність ознак трудових правовідносин між ними.

Позивачка у судовому засіданні пояснила, що на початку лютого 2019 року вона зареєструвалася як підприємець та розпочала торгівлю у приміщенні магазину, розташованому у АДРЕСА_2 , орендуючи його у громадянина ОСОБА_6 У цьому магазині вона торгувала печивом та безалкогольними напоями, торгівлю вела самостійно, найманих працівників не мала. Щодо подій 05.02.2019 року пояснила, що того дня близько 12 години їй потрібно було відлучитися з магазину додому в туалет. Але вона не могла зачинити магазин, оскільки зранку вийшов з ладу замок на вхідних дверях. Випадково на вулиці вона побачила свого сусіда ОСОБА_3 та попросила його залишитися у магазині на 5 - 10 хв. Той погодився, після чого вона пішла до свого дому, розташованого по АДРЕСА_1, який знаходиться недалеко від магазину, на відстані близько 300 м. Вже коли вона була вдома, їй зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що в магазині проводиться перевірка інспектором праці, яка вимагає на перевірку документи щодо її підприємницької діяльності. Вона по телефону пояснила ОСОБА_3 , де знаходяться необхідні документи, та одразу з вирушила назад до магазину. Коли вона повернулася до магазину, їй було вручено направлення на перевірку та запропоновано написати пояснення щодо підстав перебування ОСОБА_3 в магазині. Вона такі пояснення написала, вказавши, що останній знаходився у магазині тимчасово на її прохання. Позивачка стверджувала, що вона ніколи не наймала ОСОБА_3 на роботу на посаду продавця і ніколи не доручала йому вести торгівлю у її магазині, зокрема під час її відсутності 05.02.2019 року.

Такі ж пояснення позивачка викладала у своїх зауваженнях на акт перевірки №КР0556/392/АВ від 06.02.2019 року. (а.с. 25 - 26)

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 дав суду показання, що він проживає у АДРЕСА_3 по сусідству з ОСОБА_1 та знає її багато років. 05.02.2019 року він йшов разом зі своєї дружиною по вул. Центральній до школи, щоб забрати після уроків сина. По дорозі до школи у дверях магазину, розташованого поруч зі школою, побачив ОСОБА_1 Вона попросила його зайти до приміщення магазину та побути у ньому 5 хвилин, оскільки їй треба було ненадовго відлучитися додому. ОСОБА_3 погодився на це прохання та залишився у приміщенні магазину, очікуючи повернення ОСОБА_1 . Покупців у магазині не було, він перебував у торгівельному залі біля холодильника, за прилавок та до каси не підходив. Незабаром до магазину зайшли чоловік та 2 жінки, одна з яких попросила його надати для перевірки документи на магазин. Він одразу ж зателефонував ОСОБА_1 , повідомив їй про перевірку та запитав, де знаходяться її документи. Та вказала, що усі необхідні документи лежать у папці біля телевізора та повідомила, що негайно повертається до магазину. ОСОБА_3 на прохання перевіряючих знайшов документи, а також написав письмові пояснення. Свідок ОСОБА_3 стверджував, що у магазині, де вела торгівлю ОСОБА_1 , він ніколи не працював, а остання ніколи не наймала його на роботу. Залишившись 05.02.2019 року на прохання ОСОБА_1 у приміщенні магазину, він не виконував ніякої роботи, не мав на меті отримання заробітної плати чи будь-якої іншої винагороди і не отримував їх від ОСОБА_1 За професією він є водієм, роботи продавця не знає, ніколи за таким фахом не працював.

Такі показання свідка відповідачем у ході розгляду справи не спростовані, а описаний в акті інспекційного відвідування №КР0556/392/АВ від 06.02.2019 року факт виконання ОСОБА_3 роботи продавця належними доказами не підтверджений. На наданому відповідачем фотознімку такі обставини не зафіксовані. (а.с. 63) Як пояснив суду свідок ОСОБА_3 , на цьому фотознімку зображений він у той момент, коли він, знаходячись у торгівельному залі, по телефону спілкувався з ОСОБА_1 з приводу її документів, які запитували перевіряючі.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку, що позивачка не використовувала найману працю ОСОБА_3 , їхні взаємовідносини не носили характеру трудових відносин, не регулювалися Кодексом законів про працю України, а ФОП ОСОБА_1 не виступала щодо ОСОБА_3 роботодавцем та на мала обов`язку укладати з ним трудовий договір.

Отже порушень трудового законодавства щодо ОСОБА_3 , як найманого працівника, позивачка не вчиняла, а тому притягнення її до відповідальності на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України за неоформлення трудового договору з цією особою є незаконним.

Суд вважає, що висновки акту інспекційного відвідування №КР0556/392/АВ від 06.02.2019 року про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю є безпідставними та необґрунтованими, а винесена на підставі цього акту спірна постанова про накладення штрафу №КР0556/392/АВ/ТД-ФС від 20.02.2019 року є незаконною. Тому позов про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож здійснені позивачкою судові витрати на сплату судового збору у сумі 1251, 90 грн. (а.с. 3, 37) слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24, код ЄДРПОУ 39808965) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР0556/392/АВ/ТД-ФС від 20.02.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1251,90 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш