Ухвала суду № 82136684, 31.05.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1032/19

Номер провадження 1-кс/305/346/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2019 року. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е.,

за участі: секретаря судових засідань Шемоти М.І.

прокурора Грапенюка В.М.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Бабича Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції Т.В.Філяка про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньо-спеціальною, освітою,

непрацюючого, не судимого, військовозобов`язаного,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Т.В.Філяк звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Сідеєм В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 . Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 , без передбаченого законом дозволу, шляхом проведення заборонених операцій у сфері обігу наркотичних засобів і добре їх усвідомлюючи, придбав у невстановленого джерела, місці, часі та обставинах та незаконно зберігав і перевозив у власному автомобілі «Mitsubishi Pajero», білого кольору, реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_1 , суху подрібнену речовину рослинного походження - особливо небезпечний наркотичний засіб марихуану (канабіс), обіг якої обмежено. В подальшому на початку квітня 2019 року (більш точну дату в ході досудового слідства не встановлено) на автодорозі Державного сполучення «Мукачево-Рогатин-Львів», біля прикордонного знаку №318, який розміщений в с. Ділове, Рахівського району, Закарпатської області ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, з ціллю налагодити протиправні зв`язки у сфері контрабанди сигарет через Державний кордон України, збув (безоплатно передав) працівнику прикордонного наряду під час виконання ним службових обов`язків з охорони Державного кордону України військовослужбовцю строкової служби - молодшому інспектору прикордонної служби 3 категорії відділу прикордонної служби с.Ділове Мукачівського прикордонного загону ДПСУ ОСОБА_2 наркотичний засіб - особливо небезпечний наркотичний засіб марихуану (канабіс) вагою близько один грам. 11.05.2019 року даний факт було внесено до ЄРДР за №12019070140000379 за правовою кваліфікацією ст. 307 ч. 2 КК України та по даним матеріалам було розпочате досудове розслідування. 30.05.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , не одруженому, з середньою спеціальною, освітою, не працюючому, не судимому, повідомлено про обґрунтовану підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Крім того, ОСОБА_1 , без передбаченого законом дозволу, шляхом проведення заборонених операцій у сфері обігу наркотичних засобів і добре їх усвідомлюючи, придбав у невстановленого джерела, місці, часі та обставинах суху подрібнену речовину рослинного походження - особливо небезпечний наркотичний засіб марихуану (канабіс), обіг якої обмежено та переніс її до будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , де її незаконно зберігав. 30.05.2019 року під час проведення обшуку санкціонованого ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 30.05.2019 у приміщенні кухні будинку за місцем проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб марихуану (канабіс) в кількості близько 15 г, який він зберігав з метою збуту. 30.05.2019 року даний факт було внесено до ЄРДР за №12019070140000445 за правовою кваліфікацією ст. 307 ч. 2 КК України та по даним матеріалам було розпочате досудове розслідування. 30.05.2019 ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України. Зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку від 30.05.2019, а саме приміщення будинку розташованого по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 ; показаннями свідка ОСОБА_3 ; показаннями свідка ОСОБА_2 ; показаннями свідка ОСОБА_4 ; показаннями свідка ОСОБА_5 ; повідомленням про підозру ОСОБА_1 та характеризуючими матеріалами на ОСОБА_1 За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у пунктах 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників процесу, чи експертів у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявність ризиків у даному кримінальному провадженні підтверджуються також тим, що ОСОБА_1 ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків, не одружений та не має утриманців. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава або домашній арешт не дадуть змогу органу досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального правопорушення, у розумні строки провести необхідні слідчі дії, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, в тому числі забезпечити його явку до слідчого, прокурора чи слідчого судді, а також попередити можливий незаконний вплив на свідків та вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Таким чином, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України. Одночасно з цим, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, в разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а тому, орган досудового розслідування вважає, що розмір застави з урахуванням обставин кримінального провадження, повинен бути визначений у розмірі, визначеному п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки в іншому випадку мета запобіжного заходу не буде досягнута. беручи до уваги вище викладене просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою спеціальною, освітою, непрацюючого, не судимого, військовозобов`язаного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор Грапенюк В.М. у судовому засіданні підтримав клопотання, просить таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме: ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування, негативно впливати на свідків, що перешкоджатиме встановленню об`єктивних даних в кримінальному провадженні, також перебуваючи на волі може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на його думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Просить обрати щодо ОСОБА_1. запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник Бабич Р.В. заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що достатніх даних, які б підтверджували ризики у неправильній поведінці ОСОБА_1 , немає, тому просить обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що він не причетний до вчинення даного правопорушення, вважає, що підстав ухилятися від слідства й суду в нього немає.

Заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Згідно зі статтею 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 11 травня 2019 року до ЄРДР внесені відомості про злочин, правова кваліфікація ст. 307 ч.2 КК України, за №12019070140000379, зокрема в ході проведення оперативно-розшукових заходів на території Рахівського району було отримано оперативну інформацію про те, що громадянин ОСОБА_1 збуває мешканцям Рахівського району наркотичний засіб.

ОСОБА_1 31 травня 2019 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених повторно.

Отже, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна..

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_1 на даний час ніде не працює, будь-яких доходів не має. З характеристики секретаря Рахівської міської ради та виконкому від 28.05.2019 року слідує, що з боку сусідів на ОСОБА_1 постійно надходять скарги.

Враховуючи вищевикладене, а також взявши до уваги тяжкість покарання що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, та те, що він підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного з обігом наркотичних засобів, тобто злочині проти здоров`я населення, а отже перебуваючи на волі він матиме змогу продовжувати вчиняти нові правопорушення, впливати на свідків, а також ухилятися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, тому прихожу до переконання, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов`язків підозрюваного, отже до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Між тим, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Обставинами при визначенні у даному випадку розміру застави є: всі обставини кримінального правопорушення, зокрема, обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, майновий та сімейний стан підозрюваного - згідно з характеристикою Рахівської міської ради Закарпатської області від 28 травня 2019 року ОСОБА_1 проживає з матір`ю та сестрою, утриманців немає, не працює, інші дані про особу підозрюваного, а критеріями - те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним засобів для гідного людини проживання.

Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється.

Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до групи тяжких злочинів, тому межі розміру застави частиною 5 статті 182 КПК України встановлені від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньо-спеціальною, освітою, непрацюючого, не судимого, військовозобов`язаного запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 29 липня 2019 року.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 ,Рахівського району, Закарпатської області заставу в розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96050 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: ТУ ДСА в Закарпатській області р/р 37313002018501 ГУДКС У в Закарпатській області, код 26213408 МФО 820172.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , Закарпатської області, з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1, у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання зазначених вище обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 слід визначити до 16 год 30 хв 29 липня 2019 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: В.Е.Ємчук