Рішення № 82135972, 31.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2019 р. Справа№200/4107/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язання виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк за період з 1 грудня 2017 року по 31 травня 2018 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії її померлої матері ОСОБА_2 , проте відповідач відмовив у такій виплаті, посилаючись на те, що заява про виплату надана після закінчення шестимісячного терміну з дати смерті пенсіонера. Позивач вважає, що дана відмова є незаконною та протиправною, оскільки її мати померла на непідконтрольній Україні території, у зв`язку з чим позивач вимушена була отримати свідоцтво про смерть українського зразка та зробити все можливе, щоб вчасно і за законом виконати необхідні дії для прийняття спадщини.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в головному управління, як отримувач пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія виплачена по 30 листопада 2017 року. Оскільки звернення із заявою про виплату недоотриманої пенсії надійшло після закінчення шестимісячного строку після смерті пенсіонера, законні підстави для виплати недоотриманої пенсії відсутні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

9 квітня 2019 року недоліки позовної заяви усунуті позивачем.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 24 квітня 2019 року.

Ухвалою суду від 24 квітня 2019 року відкладено розгляд справи до 30 травня 2019 року.

У судове засідання представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належними чином. 22 травня 2019 року позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянкою України та має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відповідною довідкою від 27 листопада 2018 року №304. Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 11 березня 1958 року позивач є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку, що засвідчується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 9 серпня 2018 року виданим Прилуцьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що сторонами не заперечується. На день смерті ОСОБА_2 залишилася сума недоотриманої нею пенсії за період з 1 грудня 2017 року по 31 травня 2018 року, що сторонами визнається.

7 листопада 2018 року позивач звернулася до пенсійного органу із заяво про виплату недоотриманої пенсії померлої матері. Згідно листа від 7 грудня 2018 року №16026/03-2 позивачу відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії у зв`язку із закінченням встановленого ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шестимісячного строку звернення.

Не погодившись з відмовою у виплаті недоотриманої пенсії позивач звернулася до суду з даним позовом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 9 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262).

Відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Тобто, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до вимог пунктів 3, 6, 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб`єкта владних повноважень має бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку, на тимчасово непідконтрольній українській владі території. При цьому, із заявою про виплату недоотриманої пенсії позивач звернулася до пенсійного органу 7 листопада 2018 року, тобто пізніше строку, передбаченого Законом № 2262, на один день.

Згідно статті 17 «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Положеннями статті 317 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

З наведеного слідує, що для отримання свідоцтва про смерть громадянина України, який помер на тимчасово непідконтрольній українській владі території, необхідно надати певні докази та виконати низку дій.

Так, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видано 9 серпня 2018 року Прилуцьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Суд зазначає, що 22 листопада 2014року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі Закон № 1706-VII), яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Положеннями статті 7 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Ураховуючи, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, її мати, ОСОБА_2 , померла на тимчасово непідконтрольній українській владі території, на думку суду, в даному випадку, строк для звернення із заявою про виплату недоотриманої пенсії пропущений позивачем з об"єктивних причин. Крім того, вказаний строк є незначним.

Відповідно до вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У рішенні від 26 червня 2016 по справі «Суханов та Ільченко проти України» (CASEOFSUKHANOVANDILCHENKOv. UKRAINE) заяви № 68385/10 та 71378/10 в § 53 Суд вказав, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі «ОСОБА_5 Греції та інші проти Греції» (FormerKingofGreeceandOthersv. Greece) заява № 25701/94, п.п. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

Ураховуючи загальні принципи міжнародного права, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, суд вважає, що у спірних правовідносинах позивач не може бути позбавленим права на одержання належних йому сум, оскільки втручання в його права державного органу не мало легітимної мети - позбавлення права власності в інтересах суспільства (ч.1 ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини).

На підставі зазначеного вище, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 768,40 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) недоотриману пенсію ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 1 грудня 2017 року по 31 травня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Дмитрієв В.С.