Рішення № 821357, 12.07.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

12.07.2007

Справа №2-2/7482-2007А

За позовом ТОВ "Агросахінвест-2002", (юридична адреса: 49000,м. Дніпропетровськ, вул.. Братів Трофимових, буд. 40, к.183, фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б.79)

до ТОВ "Луксор", (юридична адреса: 95000, АРК, м. Сімферополь, вул. Монтажна, буд. №2, фактична адреса: 95000, АРК, м. Сімферополь, пер. Селянський, 35)

про стягнення 3 974,79 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Позивач: - не з’явився.

Відповідач: - Терещенко, ю/к, дор. у справі.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3974грн.79коп. з яких: 3342грн.21 коп. – борг за договором поставки товару №129 від 01 жовтня 2006р., укладеним між сторонами, 56грн.82 коп. – сума інфляції, 152грн.20коп. – пеня, 334грн.22коп. – штраф, 89грн.34коп. – річні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує належним чином зобов’язання за договором поставки товару №129 від 01 жовтня 2006р., у зв’язку із чим за ним склалася заборгованість у розмірі 3342грн.21 коп., що і стало підставою для нарахування річних, інфляції, пені, штрафу та звернення позивача з позовом у суд.

У засідання суду, що відбулося 12.7.2007р., позивач явку представника не забезпечив, про день та час слухання справи повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

11.7.2007р. до ГС АРК надійшла телеграма від позивача про відкладення справи слуханням.

Відповідач у засіданні суду надав відзив на позов у якому пояснив, що позов визнає у сумі 1542грн.21коп., заборгованість за отриману продукцію у розмірі 1800грн. їм сплачена 23 травня 2007р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, суд встановив:

Між сторонами укладений договір поставки товару №129 від 01 жовтня 2006р., відповідно до якого, позивач зобов’язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та сплатити товар на умовах цього договору (п. п.1.2,1.3 договору).

Кількість, вартість та асортимент товару вказується у специфікаціях та/або витратних накладних на товар, які складаються на підставі замовлень на поставку товару відповідача (п.1.3 договору).

Ціна товару встановлюється відповідно до затверджених прайс-листів позивача та вказується у специфікаціях та/або витратних накладних на товар, які є невід’ємною частиною договору. (п.1.4 договору).

Відповідно до п.2.2 договору, відповідач повинен розрахуватися за отриманий товар на протязі 14 календарних днів з моменту передачі товару.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним|виробленого,справленого| належним чином (ст. 599 ЦК України).

У виконання узятих на себе обов’язків за договором, позивач відвантажив товар, а саме продукти харчування на загальну суму 3342грн.21коп., що підтверджується матеріалами справи у тому числі видатковими накладними №78 АСМ від 17.01.2007р. на суму 3233грн.81коп. та №80 АСМ від 17.01.2007р. та на суму 108грн.40коп. та не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, відповідач відповідно до п. 2.2 договору повинен був сплатити отриманий товар на протязі 14 календарних днів з моменту передачі товару.

Однак, у встановлений договором строк, відповідач не сплатив отриманий товар, на момент звернення позивача з позовом у суд заборгованість склала 3342грн.21коп., що підтверджується матеріалами справи, та не заперечується відповідачем.

Однак, після направлення до суду даного позову, відповідач сплатив частину основного боргу у сумі 1800грн., що підтверджується банківською випискою від 23.5.2007р., у зв’язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 1800грн. провадження у справі підлягає припиненню у в’язку із відсутністю предмету спору.

У частині стягнення основного боргу у сумі 1542грн.21коп. позов обґрунтований, визнається відповідачем, та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу, заявлені вимоги про стягнення 56грн.82 коп. інфляції за період з січня 2007р. по березень 2007р, 152грн.20коп. пені за період з 17 січня 2007р. по 10 травня 2007р., 334грн.22коп. штрафу, 89грн.34коп. річних за період з 17.01.2007р. по 10.5.2007р.

Вимога позивача про стягнення річних та інфляції підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 625 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 231 ГК України передбачає розмір штрафних санкцій. Відповідно до п.4 вищенаведеної статті, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Сторони в договорі передбачили відповідальність відповідача за порушення строків оплати товару (п.п. 7.2,7.3 договору).

У частині стягнення штрафу у розмірі 334грн.22коп позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

У частині стягнення пені за період з 17 січня 2007р. по 10 травня 2007р. у розмірі 152грн.20коп. позов також підлягає задоволенню оскільки, п. 7.2 договору сторони передбачили, що за необґрунтовану відмову від сплати вартості переданого товару, а також за несвоєчасну та неповну сплату товару відповідач повинен оплатити пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення. Відповідно до ст.. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996р. №543/96 – ВР, що є спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов’язань, розмір пені за порушення грошового зобов’язання розраховується з суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня. Аналогічна норма закріплена частиною 2 ст. 343 ГК України. Розрахунок суми пені позивач здійснив з урахуванням ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на відповідача, у зв’язку із тим, що оплата частини основного боргу у розмірі 1800грн. здійснена після звернення позивача з позовом до суду.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню тому, що суд може розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

За згодою представника відповідача в судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 16.7.2007р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВ "Луксор", (юридична адреса: 95000, АРК, м. Сімферополь, вул. Монтажна, буд. №2, фактична адреса: 95000, АРК, м. Сімферополь, пер. Селянський, 35, код ЄДРПОУ 31103143, рахунки невідомі) на користь ТОВ "Агросахінвест-2002", (юридична адреса: 49000,м. Дніпропетровськ, вул.. Братів Трофимових, буд. 40, к.183, фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б.79, ЄДРПОУ 31870837, рахунки невідомі) 1542грн. 21коп. заборгованості, 56грн.82коп. індексу інфляції, 152грн. 20коп. пені, 334грн. 22коп. штрафу, 89грн.34коп. річних, 102грн. держмита, 118грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. У частині стягнення 1800 грн. провадження у справі припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.