Рішення № 82135598, 13.02.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1592/18

2/368/141/19

Рішення

Іменем України

"13" лютого 2019 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Салій Я.С.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог, - виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області, про визнання особи такою, що втратила право житловим приміщенням, суд, -

В С Т А Н О В И В :

09.11.2019 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог, - виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області, про визнання особи такою, що втратила право житловим приміщенням, в якій позивач просив суд винести рішення, на підставі якого:

- визнати громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 внаслідок відсутності в ньому понад шість місяців;

- судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач в мотивувальній частині обгрунтовує наступним.

Він, ОСОБА_1 , - позивач по справі, є власником житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.07.2008 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.07.2008 року, зареєстрованого в Кагарлицькому БТІ за № 24184668 (копії зазначених вище свідоцтв та довідки про зміну назви вулиці додаються).

ОСОБА_2 (відповідач по справі), яка колись була його невісткою, зареєстрована та раніше проживала у даному будинку.

11 квітня 2018 року рішенням Кагарлицького районного суду шлюб між його сином та відповідачем було розірвано (копія судового рішення додається).

Проте, ще задовго до розлучення, а саме - у жовтні 2013 року, відповідач, зібравши свої власні речі, залишила наш будинок та з того часу разом з дітьми проживає в квартирі АДРЕСА_2 .

Спільного господарства з ними відповідач з моменту свого від`їзду не веде, її особистих речей в будинку, господарських будівлях і спорудах та на території домоволодіння немає, за комунальні послуги, звісно, вона також не платить. Проте на його неодноразові прохання до відповідача добровільно знятися з реєстрації свого місця проживання за адресою мого будинку, в якому вона не проживає понад п`ять років, остання відповідає необгрунтованою відмовою.

У відповідності до ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Окрім того, ст. 391 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь- які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 150 Житлового кодексу Української PCP гласить, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ч. 1 ст. 71 Житлового кодексу УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення лише протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За правилами ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється органом, уповноваженим на зняття з реєстрації, протягом семи днів на підставі, зокрема, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням). Дану правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 16 січня 2012 року у справі №6-57цс11. Такі повноваження має виконавчий комітет Ржищівської міської ради, залучений до розгляду даної справи у якості третьої особи.

З наведеного вище випливає, що відповідач, яка не є членом моєї сім`ї, втратила право на користування житловим будинком за нормами цивільного законодавства.

На виконання припису п. 8 ч. З ст. 175 ЦПК України повідомляю про наявність у мене оригіналів письмових доказів, копії яких додано до цієї заяви.

Заходи досудового врегулювання спору та заходи забезпечення доказів або позову до подання даної заяви не здійснювалися.

Судові витрати, які я поніс у зв`язку із розглядом справи складають 704,80 грн., сплачені у якості судового збору.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які я очікую понести в зв`язку із розглядом справи мною не проводився.

Іншого позову (позовів) до цього відповідача з тим самим предметом позову та з тих самих підстав я не подавав.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. 71, ч. 1, 72, ст. 150 Житлового кодексу Української PCP, ст.ст. 4, 27, 175,177 ЦПК України,- просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.

09.11.2018 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

21.11.2018 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження, прийнято процесуальне рішення про проведення слухання справи в порядку загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання на 11 год. 00 хв. 21.01.2019 року.

21.01.2019 року підготовче судове засідання по даній справі відкладено на 12 год. 00 хв. 13.02.2019 року в зв`язку з неявкою відповідачки по справі, - ОСОБА_2

13.02.2019 року під час проведення підготовчого судового засідання позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти винесення рішення з підготовчого судового засідання, так як відповідачка ОСОБА_2 позов визнала.

13.02.2019 року під час підготовчого судового засідання відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, про що подала суду письмову заяву, яка приєднана до матеріалів справи. Процесуальні наслідки визнання позову їй судом роз`яснено та зрозумілі.

Визнання уточненого позову відповідачем ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні дає підставу суду застосувати положення ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд приходить до висновку щодо можливості винесення судового рішення по результатам підготовчого судового засідання, не призначаючи судове засідання до основного судового розгляду по суті.

Суд, вислухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову, шляхом винесення рішення, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки, яка видана 16.11.2018 року відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС УДМС України в Київській області, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Київ, з 31.01.2009 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно, враховуючи місце реєстрації відповідача та положення ч. 1 ст. 27, ч. 9 ст. 28 ЦПК України, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні.

Позивачем по даній справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Яблунівка Кагарлицького району Київської області, громадянин України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 10 березня 1998 року Ржищівським МВМ РУ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідачем по даній справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Київ, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 20 березня 2009 року Ржищівським МВМ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Між сторонами по справі виник спір немайновго характеру, а саме, - визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, за наступних обставин.

Позивач по справі, - ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який розміщено за адресою: АДРЕСА_3 .

Даний факт підтверджується:

- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 , яке видане 31.07.2008 року, в якому зазначено, що власником домоволодіння, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_1 , - позивач по даній справі;

- витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії НОМЕР_6 , яке видане 31.07.2008, в якому зазначено, що власником домоволодіння, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_1 , - позивач по даній справі;

В будинку, який на праві власності належить Позивачу ОСОБА_1 , зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була невісткою позивача, - відповідач по справі, але за місцем реєстрації не проживає.

Даний факт підтверджується:

- довідкою № 225, яка видана 26.10.2018 року виконкомом Ржищівської міської ради Київської області, в якій зазначено:

- згідно рішення № 5-01-07 від 12.11.2015 року сесії Півецької сільської ради «Про перейменування назв вулиць на території Півецької сільської ради» перейменовано в селі Півці Кагарлицького району Київської області назви вулиць без змін нумерації будинків, а саме :

вулиця - Леніна - Центральна ;

- Котовського - Дружби ;

- Щорса - Садова ;

- Жовтнева - Солов`їна ;

- Чапаева - Польова ;

- довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб за № 203, яка видана 08.10.2018 року виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області, в якій вказано, зокрема, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є невісткою голови двору, який розміщено за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за вищевказаною адресою;

- актом обстеження житлового приміщення на предмет проживання в ньому громадян від 27.10.2018 року, складений в м. Ржищів Київської області, в якому зазначено наступне:

- депутат Ржищівської міської ради Київської області VII скликання ОСОБА_4 та громадяни ОСОБА_5 (проживає в АДРЕСА_7 ), ОСОБА_6 (проживає в АДРЕСА_7 ), провели обстеження житлового будинку АДРЕСА_1 в присутності його власника ОСОБА_1 та встановили наступне.

В будинку АДРЕСА_1 зареєстровані наступні громадяни: ОСОБА_1 (1965 р.н.), ОСОБА_7 (1964 р.н.), ОСОБА_8 (1986 р.н.), ОСОБА_2 (1985 р.н.), ОСОБА_9 (2008 р.н.) та ОСОБА_10 (2002 р.н.).

Крім того, нами встановлено, що громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не проживають у даному будинку з жовтня 2013 року.

Особистих речей та предметів домашнього вжитку цих громадян, у житловому будинку та на території даного домоволодіння немає, участі у веденні спільного господарства з моменту свого переїзду до іншого місця проживання ОСОБА_2 не приймає, за комунальні послуги не платить.

Дані громадяни, зі слів власника будинку, з жовтня 2013 року проживають в квартирі АДРЕСА_2 .

Крім того, судом встановлено, що відповідачка по справі, - ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_4 , - відповідачка по справі, - не є невісткою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 11.04.2018 року у справі № 368/402/18, в якому зазначено наступне:

- шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РОКПП НОМЕР_7, (адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОКПП 3111917560, (адреса: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 09 сершп 2008 року Виконкомом Швецької сільської ради Кагарлицького району. Київської області актовий запис № 02 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище - ОСОБА_2 .

Рішення набрало законної сили 21.05.2018 року.

Отже, як встановлено судом, - починаючи з жовтня 2013 року та по час слухання справи, Відповідач ОСОБА_2 не проживає у будинку Позивача та в будинку відсутні особисті речі Відповідача. Будучи зареєстрованою, але не проживаючи Відповідач не приходить до будинку, не використовує його для тимчасового або постійного проживання. Відповідач не несе будь-яких витрат по утриманню житла, не сплачує платежі за комунальні послуги.

У зв`язку з відсутністю Відповідача ОСОБА_2 за місцем реєстрації Позивач ОСОБА_1 , як власник будинку, неодноразово звертався до відповідача про зняття з реєстрації в добровільному порядку, але відповідачка ОСОБА_2 ніяким чином на його прохання не реагує.

У зв`язку з тим, що Відповідач не подає заяви про зняття з реєстрації, Позивачу створюються перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні майном, що належить йому на праві власності.

Відповідно, поведінка відповідача ОСОБА_2 і послугувала підставою подачі позивачем ОСОБА_1 позовної заяви до суду з метою захисту його законних прав та інтересів, зокрема, з метою захисту права власності.

Відповідно, суд вважає, що Відповідачка ОСОБА_2 , не подаючи в добровільному порядку заяви про зняття з реєстрації, створює перешкоди позивачу ОСОБА_1 перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні майном, що належить йому на праві власності, тобто, порушує Конституційне право власності позивача ОСОБА_1 , яке повинно бути поновлене судом шляхом постановлення судового рішення.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Виходячи з вказаних положень Конституції України та Цивільного кодексу України Позивач ОСОБА_1 , як власник майна, має право безперешкодно користуватись своєю власністю та таке право гарантується державою. Тобто, у разі порушення права власника держава, в особі судів, забезпечує захист права власності від порушень з боку іншої особи.

Згідно ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно, як встановлено судом в судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_2 станом на час слухання справи не є членом сім`ї позивача ОСОБА_1 , проте, зареєстрована у будинку, який належить позивачеві на праві приватної власності, проте, як встановлено з належних та допустимих доказів, які досліджені вище судом, зокрема, - з довідки про склад сім`ї, акта депутата, відповідачка ОСОБА_2 вже понад більше року, а саме, - з жовтня 2013 року без поважних причин не проживає за місцем реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України у разі створення перешкод у користуванні власністю Позивач може звернутися до суду з вимогою про вчинення дій необхідних для відновлення порушеного права власності, а саме усунення перешкод в користуванні майном та визнання Відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Реєстрація Відповідача у будинку перешкоджає Позивачу у володінні та розпорядженні його власністю. Зокрема, на даний час Позивач не може отримати субсидію по сплаті комунальних послуг, оскільки в будинку зареєстрована Відповідачка, а тому при призначені Позивачу права на субсидію, Відповідачка також рахується як зареєстрована в будинку, що виключає можливість отримання Позивачем субсидії.

Таким чином, Відповідачку ОСОБА_2 слід визнати такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняти з реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється органом, уповноваженим на зняття з реєстрації, протягом семи днів на підставі, зокрема, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням).

Дану правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 16 січня 2012 року у справі №6-57цс11.

Такі повноваження має виконавчий комітет Пивецької сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.

Відповідно, в матеріалах справи міститься ориганл квитанції № 38, яка видана 02.11.2018 року, з якої вбачається, що позивачем по справі, - ОСОБА_1 при подачі позовної заяви було сплачено кошти в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп, які повинні бути стягнені з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», ст. 41 Конституції України, ст. ст. 13, 15, 16, 317, 319, 321, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право житловим приміщенням, - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем с. Яблунівка Кагарлицького району Київської області, громадянином України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 10 березня 1998 року Ржищівським МВМ РУ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , у користуванні його власністю, - житловим будинком, який розміщено за адресою: АДРЕСА_1 , який належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 , яке видане 31.07.2008 року, шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Київ, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 20 березня 2009 року Ржищівським МВМ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , такою, що втратила право користування житловим будинком, який розміщено за адресою: АДРЕСА_1 , та зняття її з реєстрації.

Стянути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Київ, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 20 березня 2009 року Ржищівським МВМ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Яблунівка Кагарлицького району Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 10 березня 1998 року Ржищівським МВМ РУ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , кошти в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп, які були сплачені позивачем у виді судового збору при подачі позовної заяви.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: Закаблук О.В.