Рішення № 82135266, 29.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 травня 2019 р. Справа № 120/1262/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Кулика В.В.,

представників позивача Ковбасюк Н.В., Тлоки С.В.,

представників відповідача Кухрівського О.В., Мельник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області

до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2019 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (далі – ГУ ДСНС у Вінницькій області) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі – ГУ ДФС у Вінницькій області) від 01.04.2019 № 0047135005 про застосування штрафних санкцій в розмірі 137504,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач провів камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої було складено акт від 27.02.2019 № 8176/50-05-38635397. Позивач не погодився з вказаним актом перевірки та подав свої заперечення. Листом № 9978/9/0232-50-05 від 28.03.2019 відповідач залишив без задоволення заперечення позивача, а висновки акта перевірки без змін. У коментованому листі, на який посилається відповідач у своїй відповіді, ДФС України дійшла висновку, що штрафні санкції, визначені п.п. 120-1.1 та 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, не застосовується до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних: що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою. Однак позивач зазначає, що Міністерство фінансів України, яке є центральним державним відомством, що має формувати податкову політику, в листі за № 11310-09-10/10306 від 14.04.2017, розглянувши вказаний лист ДФС України, вказало на те, що у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкового зобов`язання з ПДВ відповідно до п. 195.5 ПК України до такого платника податку застосовується штрафні санкції, визначені ст. 120 ПК України, крім податкових накладних складених відповідно до п.п. «б» п. 198.5 ПК України, де зазначено, що від штрафу за ст. 120-1 ПК України звільняються порушення за податкові накладні, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою. Таким чином, різне та неоднозначне трактування податкових норм, на думку позивача, зі сторони контролюючих органів призводить до того, що за порушення термінів реєстрації податкових накладних штраф не застосовується виключно у двох випадках, а саме щодо податкових накладних в операціях, які звільнені від оподаткування, та які оподатковуються за нульовою ставкою, оскільки щодо них накладення штрафу згідно зі ст. 120-1 ПК України неможливе у зв`язку із відсутністю бази оподаткування. Крім того, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, передбачених у п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. Разом з тим, позивач вказує на те, що податкові накладні, які відображені в акті перевірки, були складені на осіб, що не є платниками ПДВ. Відтак вони не підлягали наданню отримувачу (покупцю), тоді як решта податкових накладних складена та виписана на умовний продаж. Таким чином, в податкових накладних, що складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від ПДВ та постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, відсутня база нарахування штрафу, оскільки сума ПДВ у таких накладних, незалежно від того, чи надаються вони чи не надаються покупцю, дорівнюватиме нулю. За цих обставин позивач вважає оскаржуване рішення за № 0047135005 від 01.04.2019 протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 16.04.2019 відкрито провадження у справі за позовом ГУ ДСНС у Вінницькій області та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07.05.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує на те, що ГУ ДФС у Вінницькій області провело камеральну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість. За результатами перевірки виявлено, що в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач недотримав передбачені податковим законодавством граничні терміни реєстрації податкових накладних. Зазначає, що згідно з п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України за порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН (крім податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафних санкцій на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог чинного законодавства покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Аналогічна правова позиція підтверджується, зокрема, висновками Верховного Суду в постанові від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17. Оскільки податкові накладні, виписані позивачем, не відповідають тим, що складені по операціях, звільнених від оподаткування або по операціях, які оподатковуються за нульовою ставкою, податковий орган правомірно застосовував до позивача штрафні санкції.

11.05.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить відхилити заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Звертає увагу суду на те, що у верхньому лівому кутку податкових накладених, зареєстрованих порушенням граничного терміну реєстрації, містяться помітки « 02» – складена на постачання неплатнику податку» та « 13» – складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, що додатково підтверджує позицію сторони позивача про те, що штрафні санкції за порушення термінів реєстрації таких податкових накладених не застосовуються.

20.05.2019 до суду надійшли заперечення, в яких відповідач підтримав свої пояснення, наведені у відзиві, та наполягає на тому, що за порушення термінів реєстрації податкових накладених в ЄРПН штрафні санкції, визначені у п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, не застосовуються виключно до податкових накладених, що надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільненні від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто обов`язковими є дві умови у сукупності. Ця позиція є сталою і підтверджується листом Міністерства фінансів України від 14.04.2017 № 11310-09-10/10306, а також судовою практикою.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві та відповіді на відзив. Просять суд позов повністю задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов заперечили та надали пояснення, що відповідають відзиву на позовну заяву та запереченням. Просять суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач з 14.03.2013 зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради як юридична особа та взятий на податковий облік за № 02380331510. Крім того, з 01.05.2015 позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість № 1502284500509.

Також судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та згідно зі ст. 76 ПК України посадовими особами ГУ ДФС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

За результатами перевірки складено акт № 8176/50-05/38635397 від 27.02.2019, яким зафіксовано порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині недотримання термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН до 15 календарних днів, а саме:

- ПН № 4 від 31.03.2017 з граничним терміном реєстрації 15.04.2017, дата фактичної реєстрації 18.04.2017, затримка 3 дні на суму ПДВ 28197,87 грн;

- ПН № 5 від 30.04.2017 з граничним терміном реєстрації 30.04.2017, дата фактичної реєстрації 16.05.2017, затримка 1 день на суму ПДВ 21681,24 грн;

- ПН № 5 від 31.05.2017 з граничним терміном реєстрації 15.06.2017, дата фактичної реєстрації 19.06.2017, затримка 4 дні на суму ПДВ 16235,88 грн;

- ПН № 5 від 31.08.2017 з граничним терміном реєстрації 15.09.2017, дата фактичної реєстрації 20.09.2017, затримка 5 днів на суму ПДВ 29373,16 грн;

- ПН № 4 від 30.09.2017 граничний термін реєстрації 15.10.2017, дата фактичної реєстрації 18.10.2017, затримка 3 дні на суму ПДВ 8152,21 грн;

- ПН № 4 від 31.10.2017 з граничним терміном реєстрації 15.11.2017, дата фактичної реєстрації 16.11.2017, затримка 1 день на суму ПДВ 10854,23 грн;

- ПН № 3 від 30.11.2017 з граничним терміном реєстрації 15.12.2017, дата фактичної реєстрації 18.12.2017, затримка 3дні на суму ПДВ 19350,17 грн;

- ПН № 4 від 30.11.2017 з граничним терміном реєстрації 15.12.2017, дата фактичної реєстрації 18.12.2017, затримка 3 дні на суму ПДВ 140,55 грн;

- ПН № 4 від 31.12.2017 з граничним терміном реєстрації 15.01.2018, дата фактичної реєстрації 17.01.2018, затримка 2 дні на суму ПДВ 47887,76 грн;

- ПН № 4 від 31.10.2018 з граничним терміном реєстрації 15.11.2018, дата фактичної реєстрації 16.11.2018, затримка 1 день на суму ПДВ 12204,65 грн;

- ПН № 8 від 30.11.2018 з граничним терміном реєстрації 15.12.2018, дата фактичної реєстрації 17.12.2018, затримка 2 дні на суму ПДВ 539292,96 грн;

- ПН № 5 від 31.12.2018 з граничним терміном реєстрації 15.01.2018 дата фактичної реєстрації 18.01.2018, затримка 3 дні на суму ПДВ 4411,26 грн;

- ПН № 2 від 28.02.2018 з граничним терміном реєстрації 15.03.2018, дата фактичної реєстрації 16.03.2018, затримка 1 день на суму ПДВ 16425,17 грн;

- ПН № 4 від 31.03.2018 з граничним терміном реєстрації 15.04.2018, дата фактичної реєстрації 17.04.2018, затримка 2 дні на суму ПДВ 28362,5 грн;

- ПН № 3 від 31.03.2018 з граничним терміном реєстрації 15.04.2018, дата фактичної реєстрації 17.04.2018, затримка 2 дні на суму ПДВ 628,14 грн;

- ПН № 5 від 30.04.2018 з граничним терміном реєстрації 15.05.2018, дата фактичної реєстрації 16.05.2018, затримка 1 день на суму ПДВ 90381,13 грн;

- ПН № 4 від 31.05.2018 з граничним терміном реєстрації 15.06.2018, дата фактичної реєстрації 18.06.2018, затримка 3 дні на суму ПДВ 10435,13 грн;

- ПН № 4 від 30.09.2018 з граничним терміном реєстрації 15.10.2018, дата фактичної реєстрації 17.10.2018, затримка 2 дні на суму ПДВ 491029,08 грн.

Позивач не погодився з вказаним актом перевірки та подав свої заперечення, у відповідь на які отримав лист ГУ ДФС у Вінницькій області № 9978/02-32-50-05 від 28.03.2019 про залишення без змін висновків акта перевірки № 8176/50-05/38635397 від 27.02.2019.

Відтак 01.04.2019 на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0047135005 про застосування до позивача штрафних санкцій згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України в загальній сумі 137504,33 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених статтею 201 ПК України.

Не погоджуючись із вказаним рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Судом встановлено, що позивач несвоєчасно та з порушенням граничних термінів зареєстрував окремі податкові накладні, складені на покупців-не платників ПДВ, а також на умовний продаж.

Водночас з аналізу відповідних податкових накладних вбачається, що по цих операціях позивач не звільнений від оподаткування (основна ставка податку 20% ), а обсяги постачання товарів не оподатковуються за нульовою ставкою (сума за ставкою 0% відсутня).

Складення податкової накладної на постачання товарів/послуг у зв`язку з використанням виробничих засобів не в господарської діяльності, що не надаються отримувачу ( покупцю ), не позбавляє платника податку на додану вартість обов`язку із своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно не звільняє такого платника податку від відповідальності за вчинення вказаного порушення.

Винятком, передбаченим у п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, є сукупність таких необхідних умов: а) отримувач податкової накладної не є платником податку; б) операція, щодо якої складено податкову накладну, звільнена від оподаткування, або оподатковується за нульовою ставкою.

При цьому суд зауважує, що з 1 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, « 04» – складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, « 08» – складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, та « 09» – с кладена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено чіткий перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Так, системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України та Порядку № 1307 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція, серед іншого, висловлена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17 та від 11.12.2018 у справі № 807/68/18.

Крім того, згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України, на який посилається позивач, визначено випадки складання зведених податкових накладних та встановлено обов`язок платника податків скласти таку податкову накладну не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено особливості складання зведених податкових накладних, зокрема, у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України. При цьому пунктом 3 цього Порядку передбачено, що усі податкові накладні, в тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Відтак факт складання зведеної податкової накладної жодним чином не впливає на строк її реєстрації, визначений пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Порушення такого строку становить склад правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України, що відповідає наведеній вище правовій позиції Верховного Суду.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання позивача на положення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України, оскільки презумпція правомірності рішень платника податку застосовується у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Водночас у даному випадку позивачем не враховано змін нормативного регулювання, що відбулися у зв`язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, а тлумачення норм здійснюється вибірково.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0047135005 від 01.04.2019 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України. Доводи позивача не спростовують правомірності прийняття вказаного рішення та не дають суду підстав для визнання його протиправним. Відтак у задоволенні позову належить відмовити повністю.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору немає.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 38635397, місцезнаходження: вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, 21021);

2) відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, місцезнаходження: Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Повне судове рішення складено та підписано суддею 03.06.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович