Ухвала суду № 82135217, 03.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

03 червня 2019 р. Справа №0540/7375/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності на виконання рішення суду за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, 84500, м. Бахмут, вул. Миру, 35, Донецька область)

про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, 84500, м. Бахмут, вул. Миру, 35, Донецька область) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю, визнано протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 1 березня 2016 року, зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахування та виплату пенсію за віком, з виплатою заборгованості, починаючи з 1 березня 2016 року на поточний рахунок № НОМЕР_2 в філії ДОУ АТ «Ощадбанк» ОПЧТВБВ № 10004/0289, МФО 335106 код банку 1855917608, зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати з 1 березня 2016 року. Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та 30 жовтня 2018 року набрало законної сили.

5 листопада 2018 року суд видав позивачу виконавчий лист по справі.

24 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання бездіяльності на виконання рішення суду в адміністративній справі № 0540/7375/18-а відповідно до статті 383 КАС України.

В обґрунтування заявленої заяви позивач зазначає, що 18 березня 2019 року та 19 березня 2019 року було відкрито виконавче провадження. 15 травня 2019 року позивач отримав та ознайомився з копією листа № 1-373-0899 від 24 квітня 2019 року ГТУЮ у Донецькій області управління державної виконавчої служби, яке було надіслано державним виконавцем для ознайомлення. В цьому листі зазначалося, що боржником рішення суду станом на 24 квітня 2019 року не виконано, окрім цього нарахування поточної пенсії припинено знову з 1 січня 2019 року на підставі системи «Аркан». Окрім цього, 16 листопада 2018 року відповідач своїм листом надавав відповідь № ІВ-8602269 про те, що виплата пенсії згідно рішення суду нарахована на грудень 2018 року. Однак, ані в грудні 2018 року, ані в січні, лютому, березні, квітні 2019 року рішення суду не було виконано, жодної копійки законної пенсії позивач не отримала. Вважає, що відповідачем вчинено бездіяльність щодо невиплати пенсії з 1 березня 2016 року з виплатою всієї заборгованості з компенсацією, оскільки така бездіяльність порушує право на отримання пенсійних виплат підтверджене судовим рішенням.

Крім того, в обгрунтування зави позивача надав суду копії листа від 24 квітня 2019 року № І-373-0899, від 16 листопада 2018 року № ІВ-8602269.

Ухвалою від 27 травня 2019 року суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності на виконання рішення суду за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язав Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області у строк до 31 травня 2019 року включно, в тому числі електронною поштою надати до Донецького окружного адміністративного суду докази, що свідчать про виконання рішення суду від 5 листопада 2018 року по справі № 0540/7375/18-а, вчинення дій щодо виконання вказаного рішення.

31 травня 2019 року відповідач до суду надав клопотання та докази в його обгрунтування.

У зазначеному клопотанні відповідач зазначає, що Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області означене рішення суду виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля, а саме, поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 проведено з 1 березня 2016 року за розпорядженням начальника управління у розмірі 1435 грн. та проведено всі перерахунки пенсії, що були передбачені законодавством впродовж періоду припинення. Управлінням виконано розрахунок суми пенсії за період з 1 березня 2016 року по 30 листопада 2018 року, яка складає 42313 грн. 95 коп. Таким чином, зобов`язання нарахування пенсії ОСОБА_1 з 1 вересня 2017 року виконано виходячи з діючої нормативно-правової бази в повному обсязі. Крім того, щодо сплати заборгованості відповідач зазначив, що в управлінні встановлено та діє суворий контроль за нарахуванням та виплатою пенсій (всіх її складових) відповідно до норм пенсійного законодавства, що виключає доцільність встановлення додаткових форм контролю за означеним питанням. Управління звертає увагу, що особливості виконання вищезазначеного рішення суду зумовлені недостатнім обсягом фінансових ресурсів на фінансування пенсійних виплат у загальнодержавному масштабі, а тому судами при ухваленні судових рішень має бути врахований принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства, який сформульовано й у практиці Європейського суду з прав людини. На підставі викладеного, відповідач зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансування та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконання судового рішення без поважних причин. Неможливість виконати судове рішення з незалежних від відповідача підстав свідчить про відсутність бездіяльність відповідача з виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини 4 статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до вимог статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, як вбачається з наданого відповідачем до суду протоколу за період з березня 2016 року по 30 листопада 2018 року позивачу була нарахована сума заборгованості у сумі 42313 грн. 95 коп., проте, у зв`язку з відсутністю фінансування на даний час не може бути виплачена. Виплати здійснюються відповідачем виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Аналізуючи доводи відповідача, суд приходить до переконання, що невиконання судового рішення в частині виплат грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу або постановлення окремої ухвали у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 404/3663/13-а (К/9901/1598/18).

Суд зазначає, що дійсно, у даній справі спостерігаються серйозні розбіжності між законом і правом. Тому верховенство права може бути практично реалізоване тільки тоді, коли правові закони поєднуються з певною формою організації державної влади. Ця взаємообумовленість пояснюється тим, що навіть найкращі і найдосконаліші закони мають, по-перше, реалізуватись, а по-друге, повинні існувати такі внутрішні юридичні механізми, які були б запобіжним чинником щодо можливості прийняття «неправових законів» (підзаконних нормативно-правових актів). Законотворення часто оминає професійних розробників-юристів, і тому нерідко закони стають утіленням політичної волі. Враховуючи це, слід зазначити, що досить часто визнають суперечності між «духом» та «буквою» закону. Якщо ж закон є відображенням, віддзеркаленням певного рівня наукової, доктринальної правосвідомості, то таких розбіжностей не виникатиме на практиці.

Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

За таких обставин, суд зазначає, що постановлення окремої ухвали в даній справі не потягне за собою виконання судового рішення відповідачем за відсутності належного фінансування коштів на його виконання.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо залишення без задоволення заяву позивача про визнання бездіяльності на виконання рішення суду в адміністративній справі № 0540/7375/18-а.

Керуючись статтями 14, 243, 248, 249, 256, 294, 295, 297, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності на виконання рішення суду за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, 84500, м. Бахмут, вул. Миру, 35, Донецька область) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили у строк та в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та повний її текст складено 3 червня 2019 року.

Суддя Смагар С.В.