Ухвала суду № 82134643, 30.05.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9406/19

Провадження № 1-кс/234/4295/19

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

30 травня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

слідчого судді Данелюк О.М.,

при секретарі Антоненко О.В.,

за участю прокурора Ясинського О.В.,

слідчого Павлова А.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Литвиненко В.І.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Павлова А.О., яке погоджено прокурором Краматорської місцевої прокуратури Ясинським О.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст.89 КК України не судимого,

про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2019 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Павлова А.О., яке погоджено прокурором Краматорської місцевої прокуратури Ясинським О.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що 28.05.2019 приблизно о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_2 разом із своїм малознайомим ОСОБА_1 знаходились у парку Ювілейному, що розташований по вул. Парковій, в м. Краматорську, Донецької області, де на відстані 100 метрів від кафе «Вікторія», на галявині розпивали спиртні напої.

В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_2 з метою заволодіння його майном, а саме мобільним телефоном та грошовими коштами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, поєднаного із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, 28.05.2019 приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та застосував фізичне насилля яке є небезпечним для життя та здоров`я особи яка зазнала нападу, а саме наніс не менше 2-х ударів руками та 2-х ударів ногами по голові останнього. Від отриманих ударів ОСОБА_2 впав на землю та втратив свідомість. Впевнившись, що ОСОБА_2 не зможе чинити опору ОСОБА_1 відкрито заволодів майном останнього, а саме мобільним телефоном марки iPhone SE вартістю 12000 гривень, та грошовими коштами 800 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник а викраденим розпорядився на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 спричинено наступні тілесні ушкодження, а саме: ЗЧМТ, струс головного мозку, множені забої м`яких тканин обличчя та волосяної частини голови, забійна рана акулової області з права.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними, протиправними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КК України.

29.05.2019 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Краматорська Донецької області, громадянину України, який має середню освіту, не одруженому, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючому, на підставі ст.89 КК України не судимому, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Вина підозрюваного обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_2 , вилученим речовим доказом - мобільним телефоном у ОСОБА_1 , який належить потерпілому ОСОБА_2 , та іншими матеріалами в їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_1 , вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч.1 ст.187 КК України карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 , офіційно не працює, не має постійного джерела доходів та будь яких соціальних зв`язків що дає всі підстави вважати, що він, знаходячись на волі, може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім того незважаючи на те що судимість у ОСОБА_1 , в установленому законом порядку знята та погашена, останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини корисливої направленості, за що відбував покарання не пов`язане з позбавленням волі, у зв`язку з чим, у зв`язку з чим підозрюваний усвідомлюючи тяжкість можливого покарання може переховуватись від органів досудового розслідування.

Згідно п.4, ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , зумовлюється наступними законними підставами: підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше притягувався до відповідальності за вчинення злочинів корисливої направленості, у зв`язку з чим підозрюваний усвідомлюючи тяжкість можливого покарання може переховуватись від органів досудового розслідування все це свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Таким чином, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Вважаємо, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, запобігання вказаним ризикам неможливе.

У судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити та обрати у відношенні підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисник просив відмовити в задоволенні клопотання, вказуючи про недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри його підзахисному, та застосувати до ОСОБА_1 будь-який інший більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисників.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 діб - підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч.3 ст.368 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Судом встановлено, що 29.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.

Щодо доводів захисників про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо доводів захисників про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється, обвинувачується, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив розбій, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 27.07.2019 включно.

Враховуючи, що підозрюваний був затриманий в порядку ст.208 КПК України, строк його знаходження під вартою треба обчислювати з дня затримання, тобто з 29.05.2019 року.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частино четвертою цієї статті. Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, характеризуючи особу данні, вважає за необхідне визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні у розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 96050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) грн.

Керуючись ст.ст.7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Павлова А.О., яке погоджено прокурором Краматорської місцевої прокуратури Ясинським О.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 діб з дня затримання, тобто з 29.05.2019 року й до 27.07.2019 року, включно.

На підставі ч.4 ст.182 КПК України визначити ОСОБА_1 , заставу 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 96050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні реквізити: отримувач коштів - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області розрахунковий рахунок 37311047011792, Банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, код ЄДРГІОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_1 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) не відлучатись із Донецької області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2) утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

3) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд з України.

Роз`яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_1 ,будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в «Арештний дім - Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

На ухвалу судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя Краматорського

міського суду О.М. Данелюк