Рішення № 82134377, 31.05.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1430/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (УДВС ГТУЮ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Трофимюка П.В. про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 16.04.2019 (ВП № 58306664).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 у справі № 0340/1386/18, без поважних причин у встановлений строк.

Позивач не погоджується із вказаною постановою з таких підстав.

10.10.2018 на виконання вказаного рішення суду позивач у добровільному порядку провів нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.01.2018 в розмірі 8399,70 грн. та 11.10.2018 направив запит № 8169/02-60-35 до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) щодо порядку проведення виплати даних коштів. Листом від 05.02.2019 № 3560/02-12 ПФУ повідомив позивача, що виплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.01.2018 ОСОБА_1 повинна здійснюватися відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних витрат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі - Порядок № 649).

Позивач вказує, що Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1404-VIII) встановлена відповідальність боржника за невиконання рішення суду саме без поважних причин. При цьому, виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 у справі № 0340/1386/18 має здійснюватися згідно із Порядком № 649. Нараховану суму компенсації не було повністю виплачено стягувачу у зв`язку із відсутністю державного асигнування.

Крім того, позивач покликається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України, відповідно до яких невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Трофимюка П.В. про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 16.04.2019 (ВП № 58306664).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та призначено судове засідання у справі на 12:00 30.05.2019 (а. с. 1).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , розгляд справи відкладено на 11:00 31.05.2019 (а. с. 56).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 29.05.2019 № 04-11/2609 (а. с. 50-51) представник відповідача Трофимюк П.В. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні 31.05.2019 представник позивача Сасовський Р.І. позов підтримав та просить його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та додатково пояснив, що рішення суду в частині виплати коштів не виконано з незалежних від позивача причин, у зв`язку із відсутністю бюджетних коштів.

Представник відповідача Трофимюк П.В. та третя особа Бабляк О.М. у тому ж судовому засіданні позов заперечили та просять відмовити у його задоволенні з підстав правомірності винесення оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні з ініціативи суду була оголошена перерва до 14:00 31.05.2019.

В подальшому, з урахуванням приписів частини четвертої статті 229, частини третьої статті 268 КАС України, судовий розгляд справи проведено та завершено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши вступне слово представників сторін Сасовського Р.І та Трофимюка П.В., третьої особи Бабляка О.М., дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 07.02.2019 державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Трофимюк П.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 58306664) з виконання виконавчого листа, виданого Волинським окружним адміністративним судом 01.10.2018 за № 827/2018, про зобов`язання ГУПФУ у Волинській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 . компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.01.2018, якою боржнику (ГУПФУ у Волинській області) надано 10 робочих днів для виконання рішення суду (а. с. 35-36). Вказана постанова була направлена позивачу згідно із супровідним листом від 07.02.2019 № 04-35/647 та надійшла позивачу 13.02.2019 за вх. № 1539/9 (а. с. 34).

Листом від 15.02.2019 № 1318/02-60-34 ГУПФУ у Волинській області повідомило УДВС ГТУЮ у Волинській області про те, що рішення суду виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, на його виконання проведено нарахування компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.01.2018 в розмірі 8399,70 грн., а виконання рішення суду здійснюється згідно із Порядком № 649 (а. с. 37).

Судом також встановлено, що 11.10.2018 за вих. № 8169/02-60-35 позивач звернувся до ПФУ із запитом про надання роз`яснень щодо порядку виплати коштів ОСОБА_1 за судовим рішенням (а. с. 15). Листом від 05.02.2019 № 3560/02-12 ПФУ повідомив позивача, що виплата нарахованої на виконання рішення суду компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.01.2018 ОСОБА_1 повинна здійснюватися відповідно до Порядку № 649 (а. с. 16-17). Позивач включив до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого ПФУ, інформацію про рішення суду про зобов`язання ГУПФУ у Волинській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.01.2018 (а. с. 18).

В подальшому, 16.04.2019 державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Трофимюк П.В. виніс постанову про накладення штрафу ВП № 58306664, відповідно до якої за невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, без поважних причин накладено на боржника ГУПФУ у Волинській області штраф у розмірі 5100,00 грн. (а. с. 39-40). Вказана постанова була направлена позивачу згідно із супровідним листом від 16.04.2019 № 04-35/1838 та надійшла позивачу 19.04.2019 за вх. № 4019/9 (а. с. 38).

Станом на день розгляду цієї справи вказане вище рішення суду в частині виплати коштів ОСОБА_1 не виконано.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відтак, оскільки оскаржувана постанова від 16.04.2019 була отримана позивачем 19.04.2019, а даний позов подано до суду 26.04.2018, тому позовна заява подана з дотриманням десятиденного строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За приписами частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною першою статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частин першої, другої статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений строк. При цьому, обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником саме без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Тобто, виплати здійснюються Головними управліннями Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не мають.

Як встановлено судом, рішення суду, на виконання якого Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 01.10.2018 № 827/2018, виконано позивачем (боржником у виконавчому провадженні № 5806664) частково, а саме проведено нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.01.2018 в розмірі 8399,70 грн. (а. с. 37, 45).

Проте, позивач не здійснив виплату нарахованої компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 30.01.2018 в сумі 8399,70 грн., тобто боржник рішення суду не виконав повністю, у зв`язку із чим оскаржуваною постановою на нього було накладено штраф в сумі 5100 грн.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Звідси, виплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.01.2018 ОСОБА_1 повинна здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Суд погоджується із доводами представника відповідача та третьої особи про безпідставність покликання позивача на Порядок № 649, оскільки нормативно-правові акти вищої юридичної сили (зокрема, Конституція України, КАС України, Закон № 1404-VIII) не ставлять можливість виконання рішення суду про стягнення коштів та строки його виконання в залежність від включення рішення суду до реєстру рішень, який веде ПФУ, та розсуду комісії ПФУ з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Разом з тим, як також убачається з матеріалів справи, позивач не виконав вказане рішення суду в частині виплати коштів у зв`язку із відсутністю бюджетних асигнувань, тобто з незалежних від нього причин, при цьому, вживав заходів (шляхом направлення запиту, формування реєстру), спрямованих на виконання рішення суду.

Крім того, згідно із частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи даний спір, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а, відповідно до якого невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, при цьому, накладення штрафу жодним чином не захищає право стягувача на отримання бюджетних коштів, тому з наведених вище підстав та виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тобто, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача судовий збір не стягується.

Враховуючи, що у спірних правовідносинах щодо нарахування та виплати коштів позивач виступає як суб`єкт владних повноважень та у даній справі задоволено позов суб`єкта владних повноважень, тому судові витрати позивача у вигляді сплаченого згідно із платіжним дорученням від 13.05.2019 № 523 судового збору в сумі 1921,00 грн. стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243 - 246, 268 - 269, 271 - 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Трофимюка П.В. про накладення штрафу від 16 квітня 2019 року ВП № 58306664.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М.Валюх